AFAIK as far as I know –– наскількименівідомо ...
AFAIR as far as I remember –– наскількияпам'ятаю
AKA also known as –– такожвідомийяк
ASAP as soon as possible –– такшвидко, якможливо
BTW by the way –– доречі
IMHO in my humble opinion –– намоюскромнудумку
IMO in my opinion –– намоюдумку
ІОWin other words –– іншими словами
IMNSHOinmynotsohumbleopinion –– на мою не таку скромну думку (експерт в певній галузі)
FYI for your information –– довашоговідома
FYEO for your eyes only ––тількидлявас ...
OTOH on the other hand –– з іншого боку
POV point of view –– точка зору
P.S. post scriptum –– постскриптум (після сказаного)
SOW speaking of which –– говорячи про який
TFHAOT thank for help ahead of time –– завчасно вдячний
WBR with best regards –– з найкращими побажаннями
WBW with best wishes –– з найкращими побажаннями
WRT with respect to –– з повагою до...
NB nota bene –– важлива думка
DIXI (NFCnotfurthercomment )–– я сказав, в контексті мені більше нічого сказати з цього приводу
ETC, etc et cetera –– і так далі
Vs. versus –– проти
2 Огляд програм обміну миттєвими повідомленнями (IM –– Instantmassages)
Instant messenger, IM — це програма миттєвого обміну повідомленнями, яка дозволяє обмінюватись інформацією (в основному текстовими повідомленнями) через інтернет.
Основними службами, що підтримують роботу IM є:
· ICQ
· Windows Live Messenger та MSN Messenger
· AOL Instant Messenger
· Yahoo! Messenger
· Jabber-клієнти
· Skype
· QIP
· Miranda IM
Самі IM-клієнти можуть використовувати одну, або кілька служб. Останнім часом програми миттєвого обміну повідомленнями стають найпопулярнішим засобом спілкування.
QIP
QIP (від англ. Quiet Internet Pager) — це безкоштовна програма, яка дозволяє спілкуватись в режимі On-line по протоколу ICQ. Це один із найпопулярніших Інтернет-месенджерів. Його використовують сотні тисяч користувачів. QIP моментально доставляє ваші текстові повідомлення і відразу прийме відповідь.
· Захист від спаму і флуду з боку тих, хто не входить в список контактів (або контакт-лист) користувача.
· Гнучкі настройки.
· «Всевидюще око» — ця функція дозволяє дізнатися, хто додав вас в свій список контактів, хто читав ваші статус-повідомлення, і всі інші сервісні пакети від тих користувачів, яких немає у вашому списку контактів
· Проглядання IP-адреси співрозмовника (залежить від настройок клієнта співрозмовника), захист свого IP від перегляду (за умовчанням вимкнена функція прийому/передачі файлів — при зверненні до цих можливостей співрозмовнику IP—адреса стає відома, про що користувач попереджається повідомленням).
· Можливість прикріпити вікно месенджера до екрану, щоб воно не рухалося і не залізало за відкриті вікна браузера.
· Портативне використання. Теку «QIP» можна зберігати на флеш-носії і використовувати додаток з будь-якого комп'ютера, з якого є вихід в мережу.
ІCQ — мережевий протокол, який забезпечує миттєве відправлення та отримання текстових повідомлень, а також однойменна програма миттєвого обміну повідомленнями (клієнт), що реалізує цей протокол.
ICQ розроблена ізраїльською компанією Mirabilis. Перша версія програми вийшла в листопаді 1996 року.
Назва «ICQ» фонетично співзвучна англійскій фразі «I seek you» (я шукаю тебе, вимовляється ай-сік-ю?).
В українському комп'ютерному слензі ICQ називають «аською».
· Кожному користувачеві ICQ надається унікальний ідентифікаційний код — UIN, за яким користувач однозначно визначається системою та іншими користувачами;
· Додатково користувач обирає собі нік, який відіграє роль особистого імені в його повідомленнях. На відміну від UIN — особисті ніки не є унікальними для кожного користувача;
· Для того, щоб скористатися ICQ, потрібно запустити програму і підключитися до сервера ICQ за допомогою відповідної інструкції в програмі;
· ICQ підтримує декілька станів, у яких може знаходитися користувач. Стани встановлюються користувачем.
· Online — доступний
· Away — відійшов від комп'ютера (довго не працював)
· N/A (Not available) — не доступний
· Occupied — зайнятий
· Do not disturb — не турбувати
· Invisible — невидимий
· Offline — відключений
3 Система інтернет телефонії VoIP (VoiceoverIP)
VoIP (англ. voice over IP) — технологія передачі медіа даних в реальному часі за допомогою сімейства протоколів TCP/IP.
IP-телефонія — це технологія, що дозволяє використовувати будь-яку IP-мережу як засіб організації та ведення телефонних розмов, передачі відеозображень та факсів у режимі реального часу.
При відправленні або отриманні електронної пошти відбувається передача "пакета" інформації через мережу Інтернет. Аналогічним чином працює й IP-телефонія. Створення "пакетів" — перетворення аналогових (зокрема, звукових) сигналів у цифрові, їх стискання, передачу мережею Internet і зворотне перетворення в аналогові відбувається завдяки існуванню протоколу передачі даних через Інтернет (IP — Internet Protocol), звідси і назва "IP-телефонія".Переваги IP телефонії
1. нижча вартість міжміських і міжнародних переговорів у порівнянні з традиційною телефонією за рахунок цифрування і наступної компресії (стиснення) голосового потоку, що дозволяє знизити собівартість послуги.
2. нижча вартість кінцевого устаткування. На шляху проходження пакетів інформації про голосовий сигнал не використовується дороге устаткування, що стало вже традиційним для міжнародної та міжміської телефонії (телефонні комутатори). У цій високоякісній технології використовуються відносно недорогі комутатори-маршрутизатори.
Частина протоколів із сімейства VoIP затверджується Інтернет співтовариством в якості RFC (англ. request for comments), частина — міжнародними організаціями (IETF тощо).
Основу технології VoIP складає протокол RTP (real time protocol, RFC 1889, RFC 3550), побудований поверх протоколів UDP/IP, а також протоколи (методи) кодування медіа даних (для кодування голосу це протоколи G.711, G.723, G.729, GSM, Speex та інші, для кодування відео це протоколи RFC ).
Існують розширення (профілі) протоколу RTP, такі як SRTP (secure RTP) та інші (RFC 1890, RFC 2198, RFC 3711 тощо).
Протоколи забезпечують реєстрацію IP пристрою (шлюз, термінал або IP телефон) на сервері або гейткіпері провайдера, виклик і/або переадресацію виклику, встановлення голосового з'єднання, передачу імені і/або номери абонента. В даний час широкого поширення набули наступні протоколи VoIP:
· SIP - забезпечує передачу голосу і для сигналізації зазвичай використовує порт 5060 UDP
SIP (англ. Session Initiation Protocol — протокол встановлення сесії) — протокол прикладного рівня, розроблений IETF MMUSIC Working Group, і пропонований стандарт на спосіб установки, зміни і завершення користувацького сеансу, що включає мультимедійні елементи, такі як відео або голос, миттєві повідомлення (instant messaging), он-лайн гри та віртуальну реальність.
Протокол почав розроблятися в 1996 році Хенінгом Шулзрі (Henning Schulzrinne, Колумбійський університет) і Марком Хендлі (UCL). У листопаді 2000 року SIP був затверджений як сигнальний протокол проекту 3GPP і постійний елемент архітектури IMS. Разом з досить сильно в даний час застарілим H.323, SIP — один з протоколів, що лежать в основі Voice over IP.
Протокол володіє наступними характеристиками:
· Простота: включає тільки шість методів (функцій).
· Незалежність від транспортного рівня, може використовувати UDP, TCP, ATM і т.д.
· Економічність: всі запити формуються на основі тексту.
В основному SIP використовується для встановлення і роз'єднання голосових і відеодзвінків. При цьому він може використовуватися і в будь-яких інших застосуваннях, де потрібна установка з'єднання, таких як Event Subscription and Notification, Terminal mobility і так далі. Існує велика кількість RFC, що відносяться до SIP і визначають поведінку таких застосувань. Для передачі самих голосових і відеоданих використовують інші транспортні протоколи, найчастіше Real-time Transport Protocol (RTP).
Хоча існує багато інших сигнальних протоколів VoIP, SIP характеризується його прихильниками як належний співтовариству IP, а не до телекомунікаційної індустрії. SIP стандартизований і контролюється головним чином IETF, тоді як протокол H.323 сімейства VoIP був традиційно тісніше пов'язаний з ITU. Проте ці дві організації так чи інакше схвалили обидва протоколи
· H.323 - протокол, більш прив'язаний до систем традиційної телефонії, чим SIP, сигналізація по порту 1720 TCP
· IAX2 - через 4569 UDP порт і сигналізація, і медіа
· MGCP
· SIGTRAN
· SCTP
· SGCP
· Skinny/SCCP
· Unistim - закритий протокол передачі сигнального трафіку в продуктах компанії Nortel
Відкриті протоколи: GSM, G.711 uLaw інакше (Mu-law), G.711 aLaw, G.722, G.726, Speex, iLBC
Пропрієтарні протоколи: G.729, G.729A, G.723, G.723.1
У основі кодека мови зі змінною швидкістю лежить класифікатор вхідного сигналу, що визначає ступінь його інформативності , таким чином, задаючий метод кодування і швидкість передачі мовних даних. Найбільш простим класифікатором мовного сигналу є VAD (англ. Voice Activity Detector, детектор мовної активності), який виділяє у вхідному мовному сигналі активну мову і паузи. Фрагменти сигналу, що класифікуються як активна мова, кодуються якимсь з відомих алгоритмів (як правило, на базі методу Code Excited Linear Prediction — CELP) з базовою швидкістю 4 — 8 кбіт/с. Фрагменти, класифіковані як паузи, кодуються і передаються з низькою швидкістю порядка 0.1 — 0.2 Кбіт/с, або не передаються взагалі. Коли спрацьовує VAD, на приймальній стороні може автоматично генеруватися так званий «комфортний шум» щоб у співбесідника не виникало відчуття пропажі зв'язку. При цьому передачі мінімальної інформації про фрагменти пауз надається перевага. Дана стратегія дозволяє оптимізувати швидкість кодування 2 — 4 кбіт/с при достатній якості мови, що синтезується. При цьому для особливо критичних фрагментів мовного сигналу виділяється велика швидкість передачі, для менш відповідальних — менша.