Измеритель шума (стр. 15 из 18)

Визначення складової умовно-постійних витрат спеціальних розрахунків та відповідної інформаційної бази. У складі умовно-змінні витрати складають 65-75%, а умовно-постійні - 25-35%.

Тоді при розрахунковій річній потужності

шт. - собівартість річного випуску продукції (Ср) складе

де Q - річний обсяг випуску продукції, шт/рік (Q = 250 вимірів/рік);

а,b - відповідно умовно-змінні та умовно-постійні витрати у складі собівартості одиниці продукції (а=0,7;b=0,3);

С_ІІОВ - повна собівартість одиниці продукції, грн;

- розрахункова виробнича потужність підприємства з випуску продукції шт./рік (

=250 вимірів./рік).

С_р=0,7*600+0,3*600*250=45420 грн

Умовно-постійні витрати - 268,36

Умовно- змінні витрати - 626,17

Вартість річного випуску продукції

=650*250=162500 грн

Побудуємо графік, на якому визначимо при якому обсязі продукції (Q1) виторг від реалізації продукції та її собівартість співпадають (прибуток дорівнює 0), що відповідає беззбитковості виробництва, та визначимо обсяг продукції (Q2), при якому буде досягнуто запланований рівень рентабельності.

Аналітичне Q1 та Q2 можуть бути визначені за формулами:

Q₁=(0,3*50949,939*250)/(650-0,4*50949,939)= 194 вимірів

(0,3*50949 *250*(1+15/100)) /(650-50949 *(1+15/100)) = 254 виміра

Річний прибуток при досягненні запланованого рівня рентабельності складе:

650*254-50949 =165100грн.

Графік беззбитковості виробництва відображає вплив на прибуток обсягу виробництва, ціни продажу і собівартості продукції при поділі витрат на умовно-постійні й умовно-змінні (Рис. 4.9).

За допомогою цього графіка можна визначити так називаємий рівень беззбитковості - обсяг виробництва, за яким крива, що показує зміну виторгу від обсягу реалізації, перетинається з кривою, що показує зміну її вартості

Рис.4.9

5. Охорона праці

5.1. Вступ

У данній частині дипломної роботи розглянуті шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які можуть мати місце при розробці, виготовленні та експлуатації зпроектованого вимірювача шуму та розроблені заходи щодо зменшення їх пливу на людину.

Враховуючи той факт, що технічній частині дипломного проекту були враховані усі вимоги ДСНЗ 3.3.6.037-99 щодо захисту обслуговуючого персоналу від підвищених рівней шумів при налагоджуванні та експлуатації данного виробу, а також передбачена можливість ЗІЗ при перевищенні рівня шумів допустимих норм, то ці питання в данному розділі не розглядаються.

Основна увага приділена забеспеченню відповідних санітарно-гігієнічних умов праці, де виконуєтьця ця робота, а також питання стосовно безпечних умов праці при використанні ПЕОМ з урахуванням вимог Дсан ПіН3.3.2.007-98 та ДНАОП0.00-1.31-99. Також розглянуті питання енергозбереження та пожежної безпеки.

5.2. Санітарно-гігієнічна оцінка приміщення

Приміщення, оснащені ЕОМ, їхні розміри (площа, об’єм) повинні в першу чергу відповідати кількості працюючих і розташовуваному в них комплексу технічних засобів. У них передбачаються відповідні параметри температури, освітлення, чистоти повітря, забезпечують ізоляцію від виробничих шумів і т.п. Для забезпечення нормальних умов праці ДСанПіН3.3.2.007-98 встановлює : площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6 м², а об'єм не менше ніж 20м³.

Приміщення являє собою кімнату розміром 4х 6 м, висотою 3м. Розмір дверного прорізу 1м. Приміщення знаходиться на вул. ак. Шпака на дев’ятому поверсі дев’ятиповерхового будинку, має бічне природне та штучне освітлення, центральне водяне опалення. У приміщенні два вікна розміром 1,8 х 2,2м, що орієнтовані на захід. Штучне освітлення забезпечує

два люмінесцентних світильники з лампами ЛБ-40, розміщених у ряд. Кількість робочих місць у кімнаті - два.

Стіни і стеля приміщення білого кольору, підлога з паркету темно-жовтого кольору, жалюзі на вікнах відсутні.

Площа й об’єм приміщення знаходимо по формулах

S=a*b

V = S * h

Де а - довжина, b - ширина, h - висота приміщення.

Маємо:

S=4* 6=24м², V=24*3⁼72м³.

Зведемо нормативні та фактичні дані виробничого приміщення в таблицю5.1.

Таблиця 5.1. Параметри приміщення

Назва характеристики	Нормативне		Фактичне
Площа приміщення з розрахунку на 1 чоловік	>6м²		12м²
Об’єм приміщення з розрахунку на 1 чоловік	>20м³		36м³
Висота приміщення	3 - 3.5м		3м
Розміри дверей	³1.1х1.8м	1.4х2м
Відстань від стіни зі світловими прорізами до ВДТ ВДТ	³1м	1м

Шкідливі речовини в приміщенні не зберігаються і не використовуються. Специфіка робіт вимагає спецодягу (чистий білий халат) та волого прибирання перед початком вимірів. Джерела запилення повітря в приміщенні відсутні. Вміст пилу в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 4 мг/м³ ГОСТ12.1.005-88. Оскільки у приміщенні проводяться щоденні вологі збирання, то можна вважати, що запилення повітря не перевищує припустимі значення.

На підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що геометричні розміри приміщення цілком відповідають нормативним вимогам.

5.3. Аналіз шкідливих виробничих факторів при виконанні роботи, і розробка інженерних рішень для їх нормалізації.

5.3.1. Мікроклімат.

Під метеорологічними умовами виробничого середовища розуміють сполучення температури, вологості і швидкості руху повітря ДСН 3.3.6.042-99. Перераховані параметри впливають на функціональну діяльність людини, його самопочуття і здоров'я, а також на надійність засобів обчислювальної техніки.

На мікроклімат дуже впливають джерела теплоти, що існують у приміщенні. Основними джерелами тепла в приміщенні є ЕОМ і периферійне устаткування, прилади освітлення, співробітники.

Робота з обладнанням - сидяча, не зв'язана з фізичною напругою. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 така робота відноситься до легких фізичних робіт і повинна бути віднесена до категорії 1а - роботи з витратою енергії до 120 ккал/ч.

Нормованими параметрами мікроклімату є температура і вологість повітря, а також швидкість його руху. Нормативні значення цих параметрів залежать від періоду року (теплий холодний).

У приміщенні опалення центральне водяне (батареї центрального водяного опалення в кількості 2 шт.), що включається в холодний і перехідний періоди року, що сприяє створенню нормальних умов праці. Для підтримки

нормальних умов праці в приміщенні регулярно проводиться провітрювання і вологе збирання пилу.

Вентиляції, як такої, у приміщенні не організовано. Замість цього здійснюється провітрювання через кватирку. Розмір кватирки - 0.6 x 1м, отже площа кватирки складає 0.6 м². Швидкість руху повітря за таких умов не перевищує 0.1 м/с.

Оптимальні, припустимі і фактичні параметри мікроклімату для температури, вологості і швидкості повітря приведені в таблицях 5.2, 5.3, 5.4. ДСН3.3.6.042-99

Таблиця 5.2. Температура

Період -+	Категорія робіт	Оптимальна	Припустима	Фактична
Холодний	1а	22-24	21-25	20-21
Теплий	1а	23-25	22-28	22-23

Таблиця 5.3. Вологість

Період	Категорія робіт	Оптимальна	Припустима	Фактична
Холодний	1а	40-60%	75%	60-70%
Теплий	1а	40-60%	75%	60-70%

Таблиця 5.4. Швидкість повітря

Період	Категорія робіт	Оптимальна	Припустима	Фактична
Холоднийнийний	1а	0.1м/с	< 0.1 м/с	Менш 0.1м/с
Теплий	1а	0.1м/с	0.1-0.2м/с	Менш 0.1м/с

Для вимірювань кліматичних умов використовувались наступні прилади: психрометр аспіраційний МВ-4М, анемометр АРИ-49 та термометр ЭТП-М. Таким чином фактичні параметри мікроклімату задовольняють вимогам ДСН 3.3.6.642-99.

5.3.2. Освітлення робочої зони

Оскільки дуже велике навантаження при роботі з відеотерміналами приходиться на органи зору, то освітленість робочого приміщення є одним з найбільш критичних критеріїв, по якому варто оцінювати умови роботи.