Измеритель шума (стр. 12 из 18)
Недоліки: недостатньо велика ємність батарей, застаріла модель.
Переваги: Стрілковий прилад.
Враховуючи тенденцію збільшення шумового забруднення середовища приводяться вимірювачі шуму. Шум є важливим аспектом сучасного життєвого середовища й визначення його параметрів більше не надається лише фахівцям акустиці й вимірювальній техніці.
Схема, що розроблялась.
де: ВШ – вимірювач шуму;
ПОС – пристрій обробки сигналів;
T/CDMA – телефон CDMA-стандарту (передача сигналів по радіоканалу);ПВІ – пристрій відображення інформації
Система розробляється для вимірювання рівню шуму та вібрацій. Застосування – контроль умов праці та атестація робочих місць також незалежна експертна оцінка шумового забруднення навколишнього середовища (для забудови тощо).
Головний конкурент- фірма «Спана»
4.2. Оцінка рівня якості виробу
4.2.1. Вихідні положення
Оцінка рівня якості виробу проводиться з метою порівняльного аналізу і визначення найбільш ефективного в технічному відношенні варіанту інженерного рішення.
При наявності кількісної характеристики властивостей виробу коефіцієнт технічного рівня можна визначити за формулою:
де
- відносний (одиничний ) і-й показник якості,
- коефіцієнт вагомості і-го параметру якостіВідносні (одиничні) показники якості будь-якому параметру Ці якщо вони
знаходяться в лінії залежності від якості, визначаються за формулами:
(2.2) або 
(2.3)де
і 
- числові значення і-го параметру відповідно нового і базового виробів. Формула 2.2 використовується при розрахунку відносних показників якості, коли збільшення величини параметру веде до покращення якості виробу і формула 2.3 - коли із збільшенням величини параметру якість виробу погіршується. У випадку, коли зв'язок між параметрами і якістю виробу нелінійний, тоді використовуються наступні формули: 
(2.4)або
(2.5)Значення відносного показника якості повинно бути більше одиниці - при покращенні і-го показника якості і менше одиниці - при його погіршенні.
4.2.2. Обгрунтування системи параметрів виробу і визначення відносних показників якості
Можна використати цілий ряд показників - це показники призначення, надійності, конструкції, безпеки, ергономічні показники, естетичні, економічні й комерційні. Виберемо найбільш важливі показники :
- тип шумоміра - показник без якого не запрацює система;
- діапазон частот - важливий показник, який характеризує можливості
шумоміру;
- пакет для октавного й 1/3 октавного аналізу - один з важливих показників.
Ці найважливіші характеристики не можуть бути використанні для визначення показника конкурентноздатності, так як вони є цільовими показниками і визначають сектор ринку потенційних покупців.
Оберемо найважливіші параметри, що характеризують якість виробу:
X1 – Мобільність приладу.
Х2 - Частоний діапазон.
ХЗ – Вага та габарити приладу.
Х4 - Частотний аналіз в реальному часі.
Х5 - Ємність вбудованої пам'яті.
Х6 – Пакети програмного забезпечення.
Таким чином, ми вибрали шість найбільш важливих параметрів, і тепер необхідно визначити коефіцієнт вагомості кожного з них.4.2.3 Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів
Встановлення чисельних значень коефіцієнтів, що визначають важливість показників, виробляється спеціальною експертною комісією (5 чоловік). Після докладного обговорення й аналізу показників кожен експерт оцінює ступінь їхньої важливості шляхом присвоєння їм різних рангів. Найважливішому (на думку експерта) показнику ставиться ранг 1, менш важливому ранг 2 і т.д.
Результати експертного ранжирування показників приведені в таблиці 4.1
Таблиця 4.1
| Назва парам. | Ранг параметру за оцінкою експерта | Сума рангів | Відхиле ння Δі; | Δ2 | ||||
| 1-го | 2-го | 3-го | 4-го | 5-го | ||||
| XI | 1,0 | 2,5 | 1,5 | 1,0 | 1,5 | 7,5 | -10 | 100,0 |
| Х2 | 2,0 | 1,5 | 3,0 | 2,0 | 1,5 | 10 | -7,5 | 56,25 |
| ХЗ | 3,0 | 2,0 | 4,0 | 4,0 | 4,0 | 17 | -0,5 | 0,25 |
| Х4 | 4,0 | 3,0 | 1,5 | 3,0 | 3,0 | 14,5 | -3,0 | 9,0 |
| Х5 | 5,0 | 6,0 | 6,0 | 6,0 | 6,0 | 29,0 | 11,5 | 132,25 |
| Х6 | 6,0 | 6,0 | 5,0 | 5,0 | 5,0 | 27,0 | 9,5 | 90,25 |
| Сума | 21,0 | 21,0 | 21,0 | 21,0 | 21,0 | 105,0 | 0,0 | 388 |
Перед подальшою обробкою необхідно перевірити суму рангів по кожному стовпчикові, що повинна дорівнювати: n*(n+1)/2=6*(6+1)/2=21, де n- кількість оцінюваних параметрів.
Визначення можливості використання результатів рангування показників для подальших розрахунків проводять на підставі розрахунку коефіцієнта конкордації (погодженості) експертних оцінок. Для цього:
а) визначається сума рангів кожного показника (по рядках)
, де 
- ранг і-го параметру, визначений 1-м експертом; N - кількість експертів.Виконується перевірка загальної суми рангів, яка повинна дорівнювати Rі1=N*n*(n+1)/2=5*6*(6+1)/2=105;
б) підраховується середня сума рангів Т по формулі Т =(1/n)* Rі1=
=(1/6)*105=17,5;
в) визначається відхилення суми рангів по кожному параметру від
середньої суми Δi = Rі-T.
Сума відхилень за всіма показниками повинна дорівнювати нулю.
г) розраховується квадрат відхилень по кожному показнику Δі2 загальна сума квадратів відхилень
;S=388
е) визначається коефіцієнт конкордації по формулі W=12*S/(N
*(n 
-n)).Величина коефіцієнта конкордації може мати значення в діапазоні W < 1 ,0; у випадку повної узгодженості думок експертів W = 1 ,0; чим більше непогодженість думок експертів при рангуванні показників, тим менше величина W. W=0,9.
Порівнюємо з мінімально припустимою величиною Wн (для виробів електровимірювальної і радіотехніки Wн = 0,77) W>Wн , тому отримані дані заслуговують довіри І придатні для подальшого використання.
4.2.4 Оцінка попарного пріоритету показників
Використовуючи отримані від кожного експерта результати рангування показників, проводиться попарне порівняння всіх параметрів і результати заносяться в таблицю 2.2.
Для цього послідовно порівнюються попарно всі показники і визначаються співвідношення в такий спосіб:а) якщо з розглянутої пари показників перший більш важливий стосовно
порівнюваного, пріоритет вихідного показника визначається терміном
''більш важливий" і йому присвоюється знак " > " /числова оцінка 1,5/ ;
б) якщо з розглянутої пари показників перший менш важливий стосовно
порівнюваного, пріоритет вихідного показника визначається терміном "менш
важливий" і йому присвоюється знак " < " /числова оцінка 0,5/ ;
в) якщо показники однаково важливі, то їхній пріоритет визначається терміном "рівноцінно" і йому присвоюється знак " = " /числова оцінка 1 ,0/. На підставі проставлених знаків попарного пріорітету визначається підсумок, виходячи з думок всіх експертів (таблиця 4.2).
Таблиця 4.2
| Параметри | Експерти | Результуючий показник | Числове значення | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||
| ХІ,Х2 | = | > | > | > | > | > | 1,5 |
| ХІ,ХЗ | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| ХІ,X4 | > | > | > | > | = | > | 1,5 |
| ХІ,X5 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| ХІ,Xб | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| Х2,ХЗ | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| Х2,X4 | > | > | > | > | < | > | 1,5 |
| Х2,X5 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| Х2,X6 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| ХЗ,X4 | < | < | < | < | > | < | 0,5 |
| ХЗ,Х5 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| ХЗ,Х6 | < | > | > | > | > | > | 1,5 |
| Х4,X5 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| Х4,X6 | < | < | < | < | > | < | 0,5 |
| Х5,Х6 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
Отримані дані чисельної оцінки попарного пріоритету показників використовуються для розрахунку величин коефіцієнтів важливості кожного показника, що зручно виконувати, використовуючи матрицю (таблиця 4.3 ).