Смекни!
smekni.com

Електроніка та мікропроцесорна техніка (стр. 26 из 35)

1. Що називається регістром?

2. Область застосування регістрів?

3. Яким чином класифікуються регістри?

ІХ. Підсумки опрацювання:

Теоретична частина: Цифрові пристрої

План:

1. Регістри

Література

1. Регістри

Регістри призначені для запам'ятовування і зберігання інформації, представленої у вигляді багаторозрядних двійкових чисел (двійкового коду) та їх видачі за зовнішньою командою - це елементи короткочасної (оперативної) пам'яті.

Залежно від способу запису і видачі інформації регістри бувають:

1) послідовні - запис інформації в яких виконується послідовно – одного двійкового розряду за іншим через один вхід;

2) паралельні - запис інформації в яких виконується одночасно (паралельно) у всі розряди;

3) послідовно-паралельні - можуть працювати як послідовні або паралельні, залежно від сигналу на спеціальному вході керування.

На рис. 8.14 як приклад наведено умовне позначення універсального регістру типу 564ИР9.

Рис. 8.14 - Універсальний регістр 564ИР9

Він має входи:

1) синхронізації (тактовий) - С;

2) задання режиму роботи (паралельний-послідовний) -P/S;

3) послідовного вводу інформації (входи JK-тригера першого розряду) - J, K;

4) паралельного вводу інформації – D1, D2, D3, D4;

5) задання видачі інформації в прямому або інверсному коді – T/С;

6) встановлення нульового стану R.

Виходи: Q1, Q 2, Q 3, Q 4.

При видачі інформації у послідовному коді останній знімається з виходу Q 4.

Контрольні запитання:

1. Що називається регістром?

2. Область застосування регістрів?

3. Яким чином класифікуються регістри?


Інструкційна картка №28 для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни «Основи електроніки та мікропроцесорної техніки»

І. Тема: 4 Основи цифрової електронної схемотехніки

4.3 Цифрові пристрої

Мета: Формування потреби безперервного, самостійного поповнення знань; розвиток творчих здібностей та активізації розумової діяльності.

ІІ. Студент повинен знати:

- Призначення суматорів;

- Область застосування суматорів;

- Способи реалізації суматорів;

ІІІ. Студент повинен уміти:

- Застосовувати суматорів при побудові електричних схем;

- Будувати та викреслювати схеми на основі суматорів.

ІV. Дидактичні посібники: Методичні вказівки до опрацювання.

V. Література: [1, с. 178-179].

VІ. Запитання для самостійного опрацювання:

1. Суматор. Загальні відомості

VІІ. Методичні вказівки до опрацювання: Теоретична частина.

VІІІ. Контрольні питання для перевірки якості засвоєння знань:

1. Що таке суматор?

2. Як класифікують суматори?

3. Як графічно позначаються суматори та їх таблиці істинності?

ІХ. Підсумки опрацювання:

Підготував викладач: Бондаренко І.В.

Теоретична частина: Цифрові пристрої

План:

1. Суматор. Загальні відомості

Література

1. Суматор. Загальні відомості

Суматор– логічний комбінаційний пристрій, що виконує арифметичнедодавання кодів двох чисел. При арифметичному додаванні виконуються й інші додаткові операції: врахування знаків чисел, вирівнювання порядків. Зазначені операції виконуються в арифметико-логічних пристроях (АЛП) чи процесорних елементах, ядром яких є суматори. Суматори класифікують по різних ознаках.

У залежності від системи числення розрізняють:

- двійкові;

- двійково-десяткові (у загальному випадку двійково-кодовані);

- десяткові.

По кількості одночасно оброблюваних розрядів чисел, що додаються:

- однорозрядні;

- багаторозрядні.

По числу входів і виходів однорозрядних двійкових суматорів:

- чвертьсуматори (елементи “сума по модулю 2”; елементи “виключаюче АБО”), що характеризуються наявністю двох входів, на які подаються два однорозрядних числа, і одним виходом, на якому реалізується їхня арифметична сума;

- напівсуматори, що характеризуються наявністю двох входів, на які подаються однойменні розряди двох чисел, і двох виходів: на одному реалізується арифметична сума в даному розряді, а на іншому переніс у наступний (старший) розряд;

- повні однорозрядні двійкові суматори, що характеризуються наявністю трьох входів, на які подаються однойменні розряди двох чисел, що складаються, і переніс з попереднього (молодшого) розряду, і двома виходами: на одному реалізується арифметична сума в даному розряді, а на іншому переніс у наступний (старший) розряд.

По способу представлення й обробки чисел, що додаються, багаторозрядні суматори поділяються на:

- послідовні, у яких обробка чисел ведеться по черзі, розряд за розрядом на тій самій елементній базі;

- паралельні, у яких доданки додаються одночасно по всіх розрядах, і для кожного розряду є своя елементна база.

Паралельний суматор у найпростішому випадку являє собою n однорозрядних суматорів, послідовно (від молодших розрядів до старших) з’єднаних ланцюгами переносу. Однак така схема суматора характеризується порівняно невисокою швидкодією тому, що формування сигналів суми і переносу в кожному i-му розряді виробляється лише після того, як надійде сигнал переносу з (i-1) – го розряду.

Чвертьсуматор

Найпростішим двійковим сумуючим елементом є чвертьсуматор.

Походження назви цього елемента випливає з того, що він має в два рази менше виходів і в два рази менше рядків у таблиці істинності в порівнянні з повним двійковим однорозрядним суматором. Найбільш вживані назви: елемент “сума по модулю 2” і елемент “виключаюче АБО”. Схема (рис. 1) має два входи а і b для двох доданків, що додаються, й один вихід S для суми. Роботу її відображає таблиця істинності (табл. 1),


Рис. 1. Графічне позначення чверть суматора

Рис. 2. Схеми чверть суматора

Напівсуматор(рис. 3) має два входи a і b для двох чисел, що сумуються і два виходи: S – сума, P – переніс. Позначають напівсуматор буквами HS (halfsum – напівсума). Роботу його відображає таблиця істинності (табл.)

Рис. 3. Графічне позначення напівсуматора

Таблиця 2– Таблиця істинності напівсуматора

Повний однорозрядний двійковий суматор.

Повний однорозрядний двійковий суматор (рис. 4) має три входи: a, b для двох доданків і p для переносу з попереднього (молодшого) розряду і два виходи: S – сума, P – переніс у наступний (старший) розряд. Позначають повний двійковий суматор буквами SM. Його роботу відображає таблиця істинності (табл. 3).

Рис. 4. Графічне позначення повного однорозрядного двійкового суматора.

Таблиця 3 – Таблиця істинності однорозрядного двійкового суматора

Контрольні запитання:

1. Що таке суматор?

2. Як класифікують суматори?

3. Як графічно позначаються суматори та їх таблиці істинності?

Інструкційна картка №29 для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни «Основи електроніки та мікропроцесорної техніки»

І. Тема: 4 Основи цифрової електронної схемотехніки

4.4 Мікропроцесори

Мета: Формування потреби безперервного, самостійного поповнення знань; розвиток творчих здібностей та активізації розумової діяльності.

ІІ. Студент повинен знати:

- Призначення команд мікропроцесора;

- Способи реалізації команд мікропроцесора.

ІІІ. Студент повинен уміти:

- Застосовувати команд мікропроцесора при його програмуванні;

- Будувати програми на основі команд мікропроцесора.

ІV. Дидактичні посібники: Методичні вказівки до опрацювання.

V. Література: [4, с. 268-272].

VІ. Запитання для самостійного опрацювання:

1. Система команд мікропроцесора К580ВМ80А

VІІ. Методичні вказівки до опрацювання: Теоретична частина.

VІІІ. Контрольні питання для перевірки якості засвоєння знань:

1. Які команди належать до команд пересилання?

2. Які команди належать до команд для циклів?

3. Які команди належать до команд передачі управління?

4. Які команди належать до команд обробки окремих бітів?

ІХ. Підсумки опрацювання:

Теоретична частина: Мікропроцесори

План:

1. Система команд мікропроцесора К580ВМ80А

Література

1. Система команд мікропроцесора К580ВМ80А

Контрольні запитання:

1. Які команди належать до команд пересилання?

2. Які команди належать до команд для циклів?

3. Які команди належать до команд передачі управління?

4. Які команди належать до команд обробки окремих бітів?


Інструкційна картка №30 для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни «Основи електроніки та мікропроцесорної техніки»

І. Тема: 4 Основи цифрової електронної схемотехніки

4.4 Мікропроцесори

Мета: Формування потреби безперервного, самостійного поповнення знань; розвиток творчих здібностей та активізації розумової діяльності.