Працює інвертор наступним чином.
При надходженні від СК керуючого імпульсу до VS1 він вмикається і напруга джерела живлення подається на півобмотку
Після закінчення проміжку часу, що відповідає додатній півхвилі змінної напруги навантаження, СК вмикає тиристор VS2 і напруга джерела живлення подається на півобмотку
Полярність ЕРС, наведеної в обмотках трансформатора після вмикання VS2, на схемі показана у дужках. Конденсатор С починає перезаряджатись до напруги 2Uдж із зворотною полярністю(вказана на схемі також у дужках). На навантаженні виникає негативний сплеск напруги.
По закінченні проміжку часу, що відповідає від'ємній півхвилі змінної напруги, СК знову вмикає тиристор VSI і процеси повторюються.
Роботу однофазного інвертора струму ілюструють часові діаграми, наведені на рис. 10.3.
Рис. 10.3 - Часові діаграми роботи однофазного інвертора струму
Таким чином, інвертор формує на навантаженні змінну напругу, форма якої визначається формою напруги на конденсаторі Ск і залежить від величини опору навантаження. Зі збільшенням останнього постійна часу заряду конденсатора збільшується і форма напруги на ньому наближається до трикутної. Її амплітуда при цьому збільшується (при збереженні середнього за півперіода значення напруги). У результаті, при холостому ході за відсутності втрат в елементах пристрою напруга на навантаженні і конденсаторі безмежно зростає (реально виникають значні перенапруги) - джерело струму намагається підтримувати величину струму незмінною. Це може призвести до виходу інвертора з ладу.
5. Півмостовий однофазний інвертор напруги
Схема півмостового однофазного інвертора напруги зображена на рис. 10.4. Силові ланцюги виділені на ній більш товстими.
Такого типу схеми називають півмостовими, бо половину мосту в них складають вентилі (тут - тиристори VS1 і VS2), а другу - інші елементи (тут - конденсатори С1 і С2).
Решта елементів є елементами схеми примусової комутації. Так тиристор VS3, діод VD1 разом з комутуючими конденсатором Ск і дроселем Lk утворюють контур примусового вимикання тиристора a VS4 і VD2 разом з Ск і Lк - контур примусового вимикання тиристора VS2.
Почергове вмикання тиристорів VS1 і VS2 призводить до підмикання до навантаження напруги конденсатора C1 (протікає сгрум Ін1) або конденсатора С2, з такою ж напругою (протікає струм Ін2).
Рис. 10.4 - Півмостовий однофазний інвертор напруги
Робота схеми полягає у наступному.
Після підмикання джерела живлення і заряду конденсаторів С1 і С2, схема керування (на рисунку не показана) вмикає спочатку, наприклад, тиристор VS4.
Конденсатор Ск заряджається до напруги Uдж/2 з полярністю, вказаною на рисунку без дужок по контуру (+С2, Rн, Ск, Lк, VS4, -С2). Після закінчення заряду Cк VS4 сам вимикається, бо струм через нього знижується до нуля.
Це є підготовчим етапом роботи пристрою.
Далі схема керування вмикає тиристор VS1 і на навантаженні з'являється додатна напруга (полярність вказана без дужок).
По закінченні тривалості півперіоду схема керування вмикає тиристор VS3.
Відкритий тиристор VS3 і зустрічно-паралельно увімкнені тиристор VS1 та діод VD1 утворюють контур коливального перезаряду кондесатора Ск. Струм розряду Ск змінюється за синусоїдним законом, бо Lk з Ск являють собою послідовний резонансний коливальний контур.
Як тільки виявиться, що
По закінченні коливального перезаряду конденсатора Ск струм ік=0, а Ск виявляється зарядженим до напруги зі зворотною полярністю (на схемі у дужках), a VS3 сам вимикається.
Тепер схема готова до наступного циклу роботи, коли на навантаженні буде формуватись від'ємна півхвиля напруги (полярність вказана у дужках), для чого схема керування спочатку вмикає тиристор VS2, а по закінченні тривалості півхвилі - тиристор VS4 і т. д.
Тиристори VS3 і VS4 мають потужність значно меншу за VS1 і VS2, бо працюють короткочасно (тільки на час запирання силових тиристорів).
Інвертор напруги формує на навантаженні напругу, а форма струму залежить від характеру навантаження.
Часові діаграми роботи контуру примусового запирання тиристорів наведені на рис. 10.5.
Рис. 10.5 - Часові діаграми роботи контуру примусового запирання тиристора
Контрольні запитання:
1. Що називається керованим випрямлячем?
2. Які основні методи регулювання напруги постійного струму керованих випрямлячів?
3. Принцип роботи однофазного двопівперіодного керованого випрямляча з нульовим виводом?
4. Призначення та класифікація автономних інверторів?
5. Призначення та принцип роботи однофазного інвертора струму?
6. Що собою являє півмостовий однофазний інвертор напруги?
Інструкційна картка №24 для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни «Основи електроніки та мікропроцесорної техніки»
І. Тема: 4 Основи цифрової електронної схемотехніки
4.1 Імпульсні пристрої
Мета: Формування потреби безперервного, самостійного поповнення знань; розвиток творчих здібностей та активізації розумової діяльності.
ІІ. Студент повинен знати:
- Призначення тригерів;
- Область застосування тригерів;
- способи реалізації тригерів;
- Будову та принцип роботи схеми тригера на дискретних елементах.
ІІІ. Студент повинен уміти:
- Застосовувати тригери при побудові електричних схем;
- Будувати та викреслювати схеми тригерів.
ІV. Дидактичні посібники: Методичні вказівки до опрацювання.
V. Література: [1, с. 158-161].
VІ. Запитання для самостійного опрацювання:
1. Загальні відомості про тригери та їх призначення
2. Тригер на біполярних транзисторах
VІІ. Методичні вказівки до опрацювання: Теоретична частина.
VІІІ. Контрольні питання для перевірки якості засвоєння знань:
1. Що таке тригер?
2. Які є способи реалізації тригерів?
3. Яка область застосування тригерів?
4. Схема та принцип роботи тригерів на дискретних елементах?
ІХ. Підсумки опрацювання:
Теоретична частина: Імпульсні пристрої
План:
1. Загальні відомості про тригери та їх призначення
2. Тригер на біполярних транзисторах
Література
1. Загальні відомості про тригери та їх призначення
Основою послідовних логічних пристроїв (пристроїв з пам'яттю) є тригери. Тригер забезпечує запам'ятовування елементарного об'єму інформації - 1 біт.
Тригери (від англійського trigger - заслінка) - це спускові імпульсні пристрої з позитивним зворотним зв'язком, що мають два сталих стани рівноваги і можуть переходити із одного стану в інший під дією сигналу, який перевищує по величині деякий рівень - поріг спрацьовування пристрою.
Тригери можуть бути побудовані на напівпровідникових приладах, які мають ділянку з негативною крутизною характеристики (наприклад, на тиристорах). Сучасні тригери, як правило, будують на основі двокаскадних підсилювачів з додатнім зворотним зв'язком. Тригери в інтегральному виконанні будують на логічних цифрових елементах.
Використовуються тригери для наступних цілей:
1) перетворення імпульсу довільної форми у прямокутну, тобто застосовуються як формувачі імпульсів прямокутної форми (тригери Шмітта - див розділ 5.3.4);
2) створення електронних реле;
3) створення пристроїв підрахунку імпульсів і ділення частоти надходження імпульсів;
4) зберігання інформації у двійковому коді.
2. Тригер на біполярних транзисторах (симетричний тригер з лічильним запуском)
Схема симетричного тригера зображена на рис. 7.1. Тригер являє собою двокаскадний підсилювач з додатнім зворотним зв'язком виконаний на біполярних транзисторах VT1 і VT2, увімкнених за схемою з ЗЕ.
Додатній зворотний зв'язок забезпечується ланцюжками R1, С1, та R2, С2, які з'єднують колектор одного транзистора з базою іншого.
Напруга Eзм, призначена для надійного утримання у закритому стані одного з транзисторів схеми.
Коло, до якого входять діоди VD1 і VD2, призначене для запуску тригера при подачі напруги Uзап.
Тригер є симетричним, бо:
RК1= RК2= RК; R1= R2= R; RБ1= RБ2= RБ; С1= С2= С.
Він має два сталих стани:
1) VT1 відкритий, VT2 закритий, при цьому Uвих1=0, Uвих2=1;
2) VTI закритий, VT2 відкритий, Uвих1=1, Uвих2=0;
Після підминання джерела живлення тригер може опинитися у будь-якому стані і, за відсутності зовнішніх сигналів керування, може знаходитися у сталому стані скільки завгодно часу (але тільки за наявності живлення - енергозалежна пам'ять).