Автоматизована система комерційного обліку електроенергії (стр. 3 из 3)

1. У відмінності від HDLC, потоки пакетів — однонапрямлені. Є 16 однонапрямлених потоків пакетів в кожному напрямі. Кожний потік пакетів ідентифікується 4-х бітовим числом від 0 до 15.

2. Кожний пакет має тип: INFO, RR, BUSY, DISC.

3. Кожний пакет має адресу відправника і одержувача. Як адреси відправника і одержувача використовуються номери потоків пакетів.

4. Пакет має номер послідовності передачі. Пакети, що вибився з послідовності даних - ігноруються.

5. Кожний переданий інформаційний пакет вимагає підтвердження прийому, тобто для кожного INFO пакету потрібне підтвердження пакетом RR.

6. У відмінності від HDLC для відкриття потоку пакетів не потрібна передача SNRM або SARM пакету. Натомість передається INFO пакет зі встановленою галочкою початку передачі. Це дозволяє передавати на одну пару пакетів менше.

7. Кожний пакет має 16-ти байтну криптографічну суму з ключем на основі RFC2104 і алгоритму MD5 (при використанні незахищеного транспорту). Це захищає дані від зміни. При використанні захищеного транспорту криптографічна контрольна сума замінюється на 16-ти бітову циклічну контрольну суму, як описано в RFC1662.

13. Канали обліку

Основною логічною одиницею АСКОЕ, для якої проводиться вимірювання електричної енергії і обчислення даних комерційного обліку, є канал обліку. Канал обліку асоціюється з одним напрямом вимірювання активної або реактивної електричної енергії. Тому, кожному каналу обліку АСКОЕ ставиться у відповідність вимірювальний канал або група обліку. На підставі такої відповідності канали обліку АСКОЕ діляться на категорії.

14. Програмне забезпечення ПК диспетчера (EnergyVision) дозволяє:

· вибирати абоненти, що цікавлять, або утворити групи лічильників для отримання сумарних показників.

· переглядати, зберігати на жорсткому диску комп'ютера, у вигляді файлів бази даних, і виводити на принтер, витрати і віддачу активної і реактивної енергії групи абонентів.

· переглядати дані добових середніх показників напруги періодів інтеграції, малювати їх графіки і виводити на принтер.

· переглядати і щомиті записувати в жорсткий диск комп'ютера моментальні значення потужностей, струму і напруги в кожній фазі і частоту мережі для вибраного електролічильника

· проглядати дані обліку, накопичені на жорсткому диску комп'ютера [5].

15. Додаткові підсистеми

15.1 Підсистема збору інформації і обміну із зовнішніми системами

Підсистема включає:

Комунікаційний сервер. Сервер забезпечує автоматичне паралельне опитування приладів обліку по тимчасовому циклу, з використанням різних каналів зв'язку (канал по електромережах, радіоканал, комутований провідний або GSM канал) і різного комутаційного устаткування власного виробництва і сторонніх виробників. Комунікаційний сервер забезпечує синхронізацію часу з часом системи, зчитування даних з приладів обліку і журналу подій, проводити розрахунок енергоресурсів з урахуванням тарифних коефіцієнтів, діагностику працездатності каналів зв'язку, приладів обліку. Комунікаційний сервер підтримує інтерфейс прямого доступу до приладу обліку з системи верхнього рівня (за наявності прав доступу у користувача до даної операції), передачу команд зміни календаря вихідних і святкових днів. Комунікаційний сервер взаємодіє з OPC сервером архівації даних по HDA інтерфейсу, з OPC сервером передачі даних по DA інтерфейсу.

OPC сервер передачі даних - забезпечує міжсистемний обмін інформацією при необхідності побудови багаторівневої системи АСКОЕ або для забезпечення передачі інформації в режимі «м'якого реального часу» в диспетчерську систему житлово-експлуатаційної служби.

15.2 Підсистема відображення даних

Підсистема включає:

WEB-сервер з підтримкою механізмів Microsoft .NET. За допомогою WEB-серверу користувачу надається можливість перегляду, аналізу і управління даними через WEB-інтерфейс. В системі передбачено розмежування прав користувачів. Для різних категорій користувачів існують різні можливості по доступу до даних системи (див. п. Підсистема безпеки). Користувачу надається можливість працювати з декількома категоріями інформації:

15.3 Підсистема конфігурування

Підсистема включає:

Модуль ведення довідника приладів обліку. Модуль забезпечує опис приладів обліку по видах ресурсів (електрика, тепло, вода, газ). Опис приладів обліку припускає уніфікований опис доступних для використання параметрів приладів обліку, їх адресацію відповідно до протоколу обміну з приладом обліку. Після опису приладу обліку в довіднику, реалізується підтримка протоколу нового приладу обліку на рівні пристрою збору і передачі даних (ПЗПД) і на рівні комунікаційного серверу ( dll-бібліотеки оформлені за обумовленими правилами). При цьому зміна програмного коду комунікаційного серверу і ПЗПД не потрібна

16. Співпраця з SAP

Автоматизована система комерційного обліку електроенергії на даний момент тісно співпрацює з системою SAP.

SAP - велика німецька компанія по виробництву програмного забезпечення. (ПЗ) компанії призначено для автоматизації всіх процесів на підприємстві: торгівля, склад, виробництво, кадри, склади. А також SAP - це один з самих відомих продуктів цієї компанії - автоматична система управління.

Отже, дана всесвітньовідома автоматична система управління є «організатором» всіх автоматизованих систем управління ресурсами (електроенергія, вода, газ) і поступово впроваджується у використання на Україні зокрема в Рівному.

(Структурна схема використовування інформації АСКОЕ промислових підприємств.)

Висновок

На підставі вищевикладеного можна зробити наступні висновки:

1. Упровадження автоматизованих систем контролю і обліку в енергосистемах дозволяє:

- підвищити точність, оперативність і достовірність обліку витрати електроенергії і потужності;

- виконувати оперативний контроль за режимами електроспоживання, у тому числі контроль договірних величин електроенергії і потужності;

- оперативно пред'являти санкції підприємствам за перевищення договірних і дозволених величин потужності.

2. Упровадження АСКОЕ на промислових підприємствах дає можливість енергосистемі:

- вести в автоматизованому режимі жорсткий контроль за споживанням енергії і потужності підприємствами-абонентами;

- організувати відключення порушників режимів;

- здійснювати розрахунки за спожиту енергію і потужність;

- виставляти штрафні санкції підприємствам у разі перевищення ними договірних величин.

Це дає не тільки економічний ефект, але і підвищує відповідальність споживачів за використовування енергії, спонукає їх проводити енергозберігаючі заходи з метою скорочення енергоспоживання.

Список використаної літератури

1. Биценко З. Г. «Інструментальне забезпечення ринку електроенергії».

2. Биценко З. Г.«Концепція створення автоматизованої системи контролю і управління енергоспоживанням». Промислова енергетика 1997 р.

3. Інтернет ресурс: www.energybalance.ru/technology

4. Інтернет ресурс: www.promenergy.com

5. Інтернет ресурс: www.railway.lviv.ua/gazeta/

6. Інтернет ресурс: www.lec.com.ua/