План
Вступ
1. Загальна характеристика господарства ДПФ «Деметра»
2. Характеристика поголів’я свиней в господарстві
3. Організація відтворення поголів’я свиней
3.1 Характеристика виробничих груп свиней
3.2 Комплектування стада кнурів-плідників і свиноматок
3.3 Структура стада свиней
3.4 Планування опоросів свиноматок
4. Особливості розвитку і продуктивного використання кнурів і свиноматок для відтворення
5. Шляхи підвищення ефективності осіменіння маток
6. Охорона навколишнього середовища
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
В Україні виробництво свинини нарощують за рахунок збільшення поголів’я свиней, переходу до інтенсивних методів ведення галузі, широкого впровадження міжпородного схрещування та гібридизації, що сприяє значному підвищенню продуктивності тварин.
Свинарство країни нині переживає не кращі часи, вкладання грошей в цей вид бізнесу подібне ходінню по канату над ареною цирку без усілякого страхування. Але люди вчаться балансувати на цьому канаті, незважаючи на ризик. З одного боку, кон’юнктура ринку непередбачувана: палкі дискусії у Верховній Раді – звичайна справа, і немає ніякої впевненості в тому, що поставки дешевого імпорту і навіть «викид» контрабанди не перекреслять усіх зусиль вітчизняних свинарів. З іншого боку, контрабанда начебто зникла, оформити пільговий кредит на розвиток тваринництва до початку кризи було все ж таки можливо, а бюджетні дотації, що їх виділяли господарствам за вирощених свиней та збільшення поголів’я, росли з кожним роком.
Треба сказати, що тваринники ще пам’ятають часи, коли ціни на м’ясо в Україні перевищували європейські. Отже, була можливість працювати за небаченою для аграрного ринку рентабельністю.
Отже, на сьогоднішній день, продуктивність свиней значною мірою залежить від рівня селекційно-племінної роботи в стаді, тобто систематичного виконання комплексу зоотехнічних заходів щодо якісного поліпшення тварин. У цей комплекс входять: цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку з використанням сучасних методів відбору та добору батьківських пар, підвищення відтворної здатності свиноматок та кнурів, скороспілості молодняку, зменшення витрат кормів на одиницю продукції й поліпшення м’ясних якостей свиней на відгодівлі.
1.Загальна характеристика господарства ДПФ «Деметра»
Дочірнє підприємство фірма «Деметра» знаходиться у с. Кам’янка Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області.
Господарство розташоване на підвищеній місцевості. Клімат помірно-континентальний, що дозволяє розвиватися всім галузям сільського господарства.
Дане господарство спрямоване на утримання ВРХ та свиней. В даному господарстві утримується понад 2500 голштинської породи та 300 голів молодняка.
Свиней у ДПФ «Деметра» налічується понад 600 голів породи Українська велика біла.
Підприємство у 2009 році планує провести промислове схрещування великої білої породи свиней з ландрасом, щоб покращити відгодівельні якості свиней.
Ферма ДПФ «Деметра» відноситься до закритого типу господарства, так як молоко і м'ясо переробляється безпосередньо в господарстві. З молока виготовляють різні тверді сири, масло та молочні продукти, а з м’ясної сировини – ковбасні та м’ясні вироби.
Ферму обслуговують 22 людини: 2 ветеринарних лікаря, 2 завідувачів ферми, 1 помічник завідувача ферми, 1 зоотехнік, 7 доярок, 1 телятник, 6 кормачів та 3 свинарки.
Метою ДПФ «Деметра» являється виготовлення екологічно чистого продукту та вчасної доставки продукції до споживачів.
2. Характеристика поголів’я свиней в господарстві
Для оцінки розміру господарства використовують ряд показників: площа закріплених земель, кількість працюючих, вартість основних виробничих фондів, поголів’я худоби. В умовах економічного спаду на багатьох підприємствах спостерігається скорочення розмірів підприємства по обсягу валової і товарної продукції. А в результаті процесу герметизації, розукрупнення може скорочуватись і площа земельних угідь. Одночасно зменшуються енергетичні ресурси, так як тривалий час підприємство не має можливості придбати нову техніку, не будує виробничих приміщень.
Важливим фактором ефективного функціонування будь-якої галузі тваринництва є кормо виробництво. У зв’язку з цим розглянемо склад і структуру посівних площ.
Таблиця 2.1.Динаміка і структура землекористування в ДПФ «Деметра» с. Кам’янка Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області
| Види угідь | Площа, га | Структура, % |
| Загальна земельна площа | 1005 | 1005 |
| Площа сільськогосподарських угідь | 1005 | 100 |
| З них: рілля | 891 | 88,6 |
| сіножаті | 44 | 4,4 |
| пасовища | 70 | 7 |
| багаторічні насадження | - | - |
| Площа осушених земель | - | - |
| Ставки | - | - |
| Присадибні ділянки | - | - |
| Інші ділянки | - | - |
З наведеної таблиці видно, що в структурі земельних угідь найвищий відсоток припадає на ріллю (88,6%) та лише 4,4% – на пасовища.
Таблиця 2.2. Виробництво продукції тваринництва в ДПФ «Деметра» с. Кам’янка Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області
| Показники | Одиниця виміру | Рік | |
| 2007 | 2008 | ||
| Молоко | т | 883 | 1197 |
| М'ясо, всього | т | 1742 | 1292 |
| В тому числі свинина | т | 1067 | 907 |
| Вовна | - | - | - |
| Надій молока на одну фуражну корову | кг | 5194 | 4790 |
| Середньодобовий приріст великої рогатої худоби, всього | г | 455 | 399 |
| В тому числі молодняка на відгодівлі | г | 455 | 399 |
| Середній приріст свиней, всього | г | 356 | 330 |
| Середній настриг вовни на одну вівцю | - | - | - |
Проаналізувавши данні таблиці бачимо, що у порівнянні з 2007 роком зменшився приріст молодняка та великої рогатої худоби, проте приріст свиней збільшився. Виходячи з сказаного, бачимо, що відповідно зменшився надій молока та виробництво м’яса.
Таблиця 2.3.Реалізація продукції тваринництва в ДПФ «Деметра» с. Кам’янка Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області
| Показники | Одиниця виміру | Рік | |
| 2007 | 2008 | ||
| Молоко | Т | 777 | 584 |
| М'ясо, всього | Т | 1742 | 1292 |
| Вовна | - | - | - |
| Всього | - | - | - |
Проте, як свідчать дані таблиці 2.3. за 2008 рік реалізація продукції тваринництва в господарстві зменшилася: як молока так і м’яса.
Таблиця 2.4. Кращі свиноматки в ДПФ «Деметра» с. Кам’янка Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області за продуктивністю
| Показники | Одиниця виміру | Кличка та інвентарний номер матки | ||||
| Багатоплідність | гол. | №53 | №36 | №22 | №110 | №10 |
| 14 | 13 | 15 | 12 | 13 | ||
| Великоплідність | кг. | 9 | 8 | 9 | 7 | 8 |
| Кількість поросят у гнізді місячного віку | гол. | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 |
| Кількість поросят у гнізді двохмісячного віку | гол. | 9 | 10 | 10 | 9 | 10 |
| Збереження молодняку в двохмісячному віку | % | 90 | 100 | 100 | 90 | 100 |
| Середня жива маса однієї голови поросят при відлученні | кг. | 15 | 15 | 14 | 15 | 14 |
Дані таблиці свідчать, що хоча всі свиноматки у господарстві досить продуктивні, і по показниках вони перекривають одна одну.
Таблиця 2.5. Структура стада свиней в ДПФ «Деметра» с. Кам’янка Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області
| Виробнича група | 2007 рік | 2008 рік |
| Основні свиноматки | 85 | 120 |
| Ремонтний молодняк | 30 | 40 |
| Свині на відгодівлю | 400 | 800 |
| Підсвинки | 357 | 378 |
3. Організація відтворення поголів’я свиней
3.1 Характеристика виробничих груп свиней
Характер продуктивності свиней, їх скороспілість, здатність до відгодівлі, а також здоров'я тісно пов'язані з будовою тіла та зовнішніми формами.
Зовнішні ознаки свиней мають важливе значення для вибору й оцінки тварин при розведенні як показники міцності і здоров'я та напряму і рівня продуктивності. При бонітуванні, тобто визначенні племінної цінності свиней та їх виробничого призначення, виділяють три групи порід:
перша – породи універсального напряму продуктивності (велика біла, українська степова біла);
друга – породи м'ясного напряму продуктивності (полтавська м'ясна, ландрас, уельська, дюрок, українська м'ясна, естонська беконна, гемпшир, п'єтрен, спеціалізовані м'ясні типи);
третя – породи сального напряму продуктивності (миргородська, українська степова ряба, велика чорна, північнокавказька).
Група свиней м'ясних порід характеризується видовженим тулубом, розтягнутим в основному за рахунок середньої частини. Довжина тулуба у них значно перевищує обхват за лопатками. Холка, спина і крижі неширокі, ребра некруті. Окороки полегшені й короткі. Голова і ганаші легкі. Кінцівки досить високі. При відгодівлі до живої маси 100–120 кг від них одержують значно більше м'яса, ніж сала.
Група свиней сальних порід характеризується глибоким і широким тулубом, крутими ребрами. Обхват за лопатками у них дорівнює довжині тулуба або навіть перевищує її. Холка, спина й крижі широкі, окороки великі, добре виповнені, округлі, спускаються до скакальних суглобів. Голова вкорочена, лоб широкий, ганаші м'ясисті, профіль голови трохи увігнутий. Кінцівки короткі, широко поставлені, кістяк не грубий. При відгодівлі вони швидко жиріють, а при забої від них одержують більше сала, ніж м'яса.