Для внесення мінеральних добрив у стави можна використовувати мотопомпи типу М-600. Для внесення добрив на великих ставах площею 50 га і більше застосовують агрегат ПУС. Це механічне самохідне судно, яке складається з двох секцій (насосної і кормової), що легко з’єднується і роз’єднується за допомогою знімної кришки. Така конструкція дає змогу легко транспортувати агрегат автомобілем. Для внесення добрив використовують різні дощувальні установки і машини. Дощувальну установку ДДН-45 монтують на тракторі ДТ-54. Основні вузли установки: одноступінчатий підвищуючий мультиплікатор з приводом від вала відбору потужності трактора ДТ-54, черв’ячний редуктор, відцентрований насос консольного типу, дощувальний апарат. Для дощувальних установок КДМ-55М, ДДК-100М та інших випускаються гідропідсилювачі з дозаторами циклічної дії.
Для внесення розчинених добрив з берега можна застосовувати розкидач рідких добрив РЖУ-3,6. Розкидач начіплюється на шасі автомобіля ГАЗ-53А і обслуговується водієм. Він приводиться в дію двигуном автомобіля через коробку відбору потужності. Об’єм цистерни 3,4 м^3. Висота всмоктування при її заповненні до 3,5 м.
Механізація облову ставів.
З метою механізації вилову риби в ставах обладнують спеціальні гідроспоруди – рибо вловлювачі, в яких риба нагромаджується, а потім підгінними пристроями концентрується до співвідношення її і води 1:4 – 1:8 (залежно від температури та інших факторів). Після цього приступають до вивантажування риби. Найбільш поширений варіант механізації робіт при вивантажуванні риби з рибо вловлювачів – це використання крана „Піонер”, сортувального пристрою, вагів, транспортера, пересувної електростанції. Названі механізми випускаються серійно, вони прості й надійні в експлуатації. Недоліком цієї схеми механізації робіт при облові ставів є низька продуктивність, що в умовах зростаючої інтенсифікації рибництва стає відчутнішою.
5. Фактори підвищення ефективності рибного господарства
Поряд з повнішим залученням у промислове користування сировинної бази маловивчених ресурсів, переходом на безвідходну технологію переробки виловів риби кінцевою метою функціонування рибного господарства повинен бути не тільки прибуток, а й стійкий розвиток галузі, щоб оптимально задовольнити попит населення і забезпечити розвиток експортного потенціалу.
Інститут рибного господарства УААН є головною науковою установою в Україні з питань визначення і опрацювання нових напрямів розвитку рибного господарства на внутрішніх прісноводних і солонувато водних водоймах, розробки новітніх технологій ведення рибництва та рибальства, рибогосподарського освоєння водойм комплексного використання. Наукове забезпечення рибного господарства внутрішніх водойм нашої держави здійснюють Інститут гідробіології НАНУ, Херсонський державний аграрний університет, Білоцерківський державний аграрний університет, Національний аграрний університет, Київський національний університет ім. Т.Г.Шевченка, Дніпропетровський державний університет та ін.
Дослідження йдуть багатьма напрямами. Селекційно-генетичні дослідження спрямовано на забезпечення та розширення генофонду ставових риб, поліпшення їх продуктивних якостей відповідно до вимог виробництва, виведення нових внутрішньо породних типів і гібридних форм, формування високопродуктивних племінних стад риб у господарствах-репродукторах, забезпечення потреб рибгоспів у племінних плідниках. Підготовлено і видано кілька інструкцій методично-технологічного напряму із селекційно-племінної роботи з українськими породами коропа, формування та використання племінних стад амурського сазана, промислової гібридизації, ведення племінної роботи з коропом на рибоводно-меліоративних станціях тощо.
Удосконалюється метод комплексної інтенсифікації завдяки використанню полі культури коропа з рослиноїдними рибами, забезпеченню оптимального газового режиму та водообміну у ставах, інтенсивній годівлі риби штучними комбікормами тощо, що дозволяє одержувати рибо продукцію від 2 до 6 т/га.
Крім того, розробляються і впроваджуються технології напівінтенсивного та випасного вирощування риби, використання яких дає змогу мати рибопродуктивність від 1,5 до 3 т/га завдяки спрямованому формуванню екосистем ставів.
Щоб ефективніше використовувати полікультури, впроваджуються рекомендації і технології з вирощування рибопосадкового матеріалу різних видів риб разом із дволітками, одержання личинок коропа в донерестовий період, програмування рибопродуктивності водойм комплексного призначення, ресурсозберігаюча технологія вирощування риби у малих водосховищах тощо.
Відповідно до затвердженої Мінчорнобилем України програми ведення рибного господарства в районах, які зазнали радіоактивного забруднення, розпочато наукові дослідження з розробки технології ведення рибництва у таких рибних господарствах з метою забезпечення населення високоякісною екологічно безпечною рибною продукцією.
В інституті виконано науково-дослідні роботи з розробки технології годівлі риби, вирощуваної у ставових та індустріальних господарствах. Запропоновані інститутом рецепти комбікормів передано комбікормовим заводам для виробництва. Розроблено також рекомендації із збагачення штучних гранульованих рибних комбікормів вітамінно-мінеральними преміксами, технології підрощування личинок коропа на штучних кормо сумішах, нормування годівлі риб тощо, які також дали високі результати.
За впровадження технологій формування маточних стад, штучного відтворення і вирощування посадкового матеріалу і товарної продукції канального сома, буфало, чорного амура, нових об’єктів лососівництва у ставах, садках і басейнах розширився асортимент риб, які вирощуються у рибних господарствах України, підвищилася рибопродуктивність цих водойм на 50-100 кг/га. Проте масштаби впровадження у виробництво ще недостатні. Однією з причин є відсутність матеріальних ресурсів та чіткого механізму впровадження нових розробок.
За умов посиленої дії негативних чинників виникає потреба у постійному контролі за станом здоров’я риб, які вирощуються у рибних господарствах. Упродовж останніх років фахівцями інституту вивчено етіологію низки захворювань, у тому числі вірусних, бактеріальних та інвазійних, розроблено та впроваджуються методи їх діагностики, вивчено та рекомендовано ефективні лікувальні препарати. За матеріалами досліджень підготовлено близько 10 нормативно-технологічних документів, які передано виробництву.
Завдяки застосуванню марганцевокислого калію проти протозойних інвазій молоді коропа при підрощуванні в садках знижується зараженість мальків ектопаразитами і зростає їх виживання на 25%, а за обробки ікри проти сапролегніозу збільшується вихід личинок коропа на 20-25%. Застосовуючи проти краснухи коропів препарат біофузол та ветдипасфен, вдається зменшити захворюваність риб і збільшити вихід товарної продукції до 25%.
Завдяки використанню розроблених фахівцями-іхтіопатологами інституту інструкцій та рекомендацій зменшується загибель риби майже на 20%.
Внаслідок негативної дії антропогенних факторів та зняття з виробництва низки препаратів як лікувальної, так і профілактичної дії, виникла нагальна потреба у пошуках нових методів боротьби з хворобами риб, у тому числі й біологічних. Розробки у цьому напрямі пов’язані з пошуком механізму підвищення імунного статусу риб. Перші наробки дали змогу підготувати методичні рекомендації щодо методів контролю за станом здоров’я риб та засобів підвищення їх природної резистентності.
Важливими є наукові дослідження з удосконалення методів рибогосподарського освоєння дніпровських водосховищ. Останнім часом інститутом було розроблено і передано для впровадження науково-технічні програми „Дніпрориба” та „Амур”, технологію підвищення рибопродуктивності дніпровських водосховищ через вселення дволіток рослиноїдних риб та нормативи вселення рослиноїдних риб у Каховське і Кременчуцьке водосховища.
Чільне місце займають дослідження з питань вивчення екологічного стану й розробки наукових основ охорони рибогосподарських водойм, що пов’язано із запобіганням їх забруднення радіонуклідами, важкими металами та іншими токсикантами з метою одержання екологічно безпечної рибної продукції.
Також сформовано та частково випробувано інтенсифікацій ні заходи для рибництва, метою яких є зниження вмісту ізотопів у товарній рибній продукції без зниження рибоводних показників. Багаторічні матеріали узагальнено у рекомендації з ведення рибництва та рибальства у внутрішніх водоймах України в умовах радіоактивного забруднення.
На внутрішніх водоймах провадиться постійний екомоніторинг, комплексна оцінка якості води, що надходить у рибні господарства та скидається з них. Вченими інституту на підставі багаторічних даних досліджень та їх узагальнення підготовлено рекомендації з використання у рибних господарствах мінеральних, органічних добрив та вапна, розроблено заходи щодо запобігання забрудненню рибних господарств важкими металами, а також нормативи якості води джерела водопостачання ставів у період вирощування риби та гранично допустимих концентрацій органічних речовин і біогенних елементів у скидах у період облову ставів.
На основі вивчення рівня виробництва та споживання риби внутрішніх водойм розроблено основні напрями формування і розвитку ринку рибної продукції. Визначено структуру енергетичних витрат за різних технологій вирощування товарної риби та напрями скорочення матеріальних витрат.