У господарствах з високою щільністю зариблення годівлю риби починають у квітні чи на початку травня при температурі води 11-13-16 градусів з тим, щоб риба привчилась брати корм на кормових місцях чи доріжках. При низьких температурах і щільності посадки 4-9 тис. шт./га комбікорм дають на кормових місцях малими дозами (2-3% від маси посадженої риби) на мілководних ділянках ставу, які добре прогріваються сонцем. Протягом 5-7 днів риба звикає до корму. У міру підвищення температури до 17-19 градусів в кінці травня добові раціони збільшують до 7-10% від маси риби. Витрати кормів у травні становлять 11-14, в червні – 30-67, в липні – серпні – 100-140 кг/га. При підвищенні температури води і сприятливому кисневому режимі із збільшенням добового раціону збільшується частота годівлі: при температурі 18-20 градусів корм для товарної риби рекомендується давати два рази на добу, при 20-25 градусів – три рази, понад 25 градусів – 3-4 рази з урахуванням поїданості.
Орієнтовно витрати кормів можна планувати так:
Таблиця 3
План витрачання кормів при годівлі дволіток коропа, % загальної кількості
| Місяць | Витрати кормів по декадах | Всього за місяць | ||
| І | ІІ | ІІІ | ||
| травень | - | 3,0 | 5,0 | 8,0 |
| червень | 7,0 | 10,0 | 11,0 | 28,0 |
| липень | 12,0 | 14,0 | 14,0 | 40,0 |
| серпень | 9,0 | 8,0 | 6,0 | 21,0 |
| вересень | 3,0 | - | - | 3,0 |
Корми по окремих декадах більш точно можна розподіляти на підставі затвердженого для господарства графіка росту риби і її добових приростів. Знаючи добовий приріст одного екземпляра, загальну кількість посадженої риби, кормовий коефіцієнт корму, визначають добовий, декадний, місячний раціони коропа. При годівлі коропа основними абіотичними факторами, які визначають добові раціони, є температура і вміст кисню у воді. Для коригування складеного графіка годівлі залежно від температурного режиму (при задовільному вмісті кисню 5-7 мг/л) використовують таблицю добових раціонів (табл.4).
Таблиця 4
Добові витрати комбікорму, кг на 1000 шт. дволіток коропа
| температура | Витрати комбікорму при середній масі риби, г | |||||
| 40 | 80 | 125 | 175 | 250 | 400 | |
| 13 | 0,6 | 1,0 | 1,4 | 1,7 | 2,2 | 2.8 |
| 15 | 1,2 | 1,8 | 2,4 | 3,2 | 4,0 | 5,2 |
| 17 | 2,2 | 3,4 | 4,6 | 5.8 | 7,3 | 10,0 |
| 19 | 2,7 | 4,2 | 5,7 | 7,2 | 8,0 | 12,4 |
| 21 | 3,2 | 5,0 | 6,8 | 8,5 | 10,8 | 14.8 |
| 23 | 3,7 | 5,8 | 7,9 | 9,8 | 12,5 | 17,8 |
| 25 | 4,2 | 6,6 | 9,0 | 11,2 | 14,3 | 19,0 |
| 26 | 4,4 | 7,0 | 9,5 | 11,9 | 15,0 | 20,6 |
| 28 | 3,4 | 5,4 | 7,3 | 9,1 | 11,8 | 16,2 |
| 30 | 2,4 | 3,8 | 5,1 | 6,5 | 8,2 | 11,2 |
Добову норму годівлі регулюють залежно від вмісту розчиненого у воді кисню, який вимірюють у ранкові години поблизу кормових точок. При вмісті у воді 5-6 мг/л кисню дають 100% добового раціону, при 3-4 мг/л – 70-80, при 2,0-2,5 мг/л – 40-50%. При помітному зниженні кисню годівлю припиняють. Для підтримання задовільного кисневого режиму у період інтенсивної годівлі дволіток добова норма комбікорму у непроточних ставах не повинна перевищувати 130-140 кг/га.
Для правильної оцінки годівлі здійснюють щоденний контроль за поїданістю корму, щодекади визначають епізоотичний стан риби і природної кормової бази ставів, визначають витрати корму на одиницю приросту, ведуть журнали удобрення ставів, годівлі риби, контрольних обловів.
Ріст риби встановлюють контрольними ловами 1, 10 і 20 числа кожного місяця. Їх проводять волокушею чи бреднем на 2-3 ділянках із загальним виловом не менше 0,5% кількості риби, посадженої у став. Середню масу визначають діленням загальної маси виловленої риби з усіх ділянок на її кількість. Одержані результати порівнюють із плановим графіком росту риби (табл.5).
Таблиця 5
Плановий графік росту дволіток коропа
| дата | Маса риби по зонах, г | ||
| Полісся | Лісостеп | Степ | |
| 01.06 | 80 | 90 | 100 |
| 01.07 | 160 | 190 | 200 |
| 01.08 | 290 | 340 | 350 |
| 01.09 | 390 | 430 | 475 |
| 01.10 | 400 | 450 | 500 |
Одним з найбільш трудомістких процесів є облов ставів. Строки вилову риби визначають залежно від кліматичних і погодних умов, господарських потреб. Залежність вирощування риби від погодних умов призводить до необхідності виловлювати рибу в максимально стислі строки. У невигідний стан потрапляють господарства з низьким рівнем механізації і організації праці, які вимушені починати облов риби при активних температурах (у серпні) і закінчувати в листопаді. Для правильної організації облову складають графіки, комплектують риболовецькі бригади, готують до спуску стави і рибницький інвентар (неводи, бредні, носилки, відра, підсаки, тару для перевезення, ваги, транспортні засоби). Підготовчі роботи слід закінчувати за 10-15 днів до початку облову. Довжина невода залежить від розміру ставу, висота – від його глибини.
У ставах, які добре спускаються, рибу виловлюють у рибозбірному магістральному каналі, рибозбірній ямі перед донним водоспуском чи за допомогою рибовловлювачів. Воду із ставів спускають поступово, заміняючи щитки на решітки, які регулярно очищають від сміття. Не очікуючи повного спуску води, починають вилов товарних дволіток неводами чи бреднем. Після спуску води рибу виловлюють із рибозбірної канави (ями) підсаками чи бреднем.
У ставах з постійним притоком води, коли русло річки залишається під водою, обладнують додатковий канал і пускають воду по ньому. Воду з русла за перегородкою відкачують і вибирають рибу. Рибу з такого русла можна вибрати частково, якщо тимчасово припинити течію води, а потім, пустивши воду, брати рибу на приток.
Найбільш ефективний вилов риби за допомогою рибовловлювачів, які обладнують як для окремих ставів, так і комплексні, що обслуговують кілька ставів. У нагульних ставах індивідуальні рибовловлювачі залежно від рельєфу мають ширину по дну 5-6 м, глибину 0,5-1,0 м. Риба нагромаджується в рибо вловлювачі, а потім її звідти виловлюють риболовецькі бригади, забезпечені інвентарем для вилову, пересувною електростанцією і краном „Піонер” з подовженою стрілою. Рибу перевозять живорибним транспортом. При вилові риби з неспускних ставів використовують закидні неводи, електрофони і електроловильні установки.
2. Виробництво товарної риби при трирічному обороті
Нині у ставовому рибництві домінує дворічний оборот вирощування риби, переваги якого незаперечні, оскільки господарство за два вегетаційних періоди одержує товарну продукцію. Проте з підвищенням інтенсифікації рибництва, збільшенням щільності зариблення і загальним збільшенням виробництва риби виникли проблеми, які можуть бути вирішеними за рахунок застосування трирічного обороту вирощування, а саме: поширення рибництва у північних районах, де сума активних температур не дає змоги одержати товарну рибу за два вегетаційних сезони; застосування ущільнених посадок, які призводять до зменшення індивідуальної маси дворічної риби; розширення строків реалізації риби в зв’язку зі швидко ростучими темпами збільшення її виробництва; поліпшення якості вирощуваної риби. Кінцевою метою трирічного обороту вирощування є одержання великої риби, яка відрізняється високими смаковими якостями, і підвищення рівня економічної ефективності ставового рибництва.
Для регіонів, де за другий вегетаційний період риба не досягає стандартної маси, розроблені біологічні норми вирощування риби у вирощувальних ставах ІІ порядку (табл.6) і нагульних (табл.7).
У господарствах із трирічним оборотом змінюється процентне співвідношення окремих категорій ставів (табл. 8). Під вирощувальні стави І і ІІ порядку орієнтовно відводиться 30-35% ставового фонду. Зимувальні площі збільшуються у зв’язку з необхідністю організації зимівлі цьогорічок і дволіток. У ряді регіонів із сприятливими кліматичними умовами виробництво товарної риби із трирічним оборотом вирощування рослиноїдних риб диктується соціальними факторами. Попит населення на товстолобика масою 0,5-0,8 кг значно менший, ніж на коропа. Тому помітний інтерес представляє збільшення маси до 1,5-3,0 кг і навіть до 4,5 кг. У м’ясі товстолобиків трирічного віку спостерігається збільшення вмісту білків, жирів і зменшується кількість вологи у тканинах. М’ясо крупних товстолобиків віднесене до розряду „жирного” і є цінною сировиною для виготовлення високоякісних баличних виробів.
Таблиця 6
Рибницько-біологічні нормативи спільного вирощування дволіток коропа і рослиноїдних риб у вирощувальних ставах ІІ порядку
| Показник | Загальна норма |
| Середня рибопродуктивність ставів площею 50-100 га усього, кг/гав тому числі:коропагібрида товстолобиківбілого амура | 1200-15001000-1200150-25050 |
| Щільність посадки річняків при виходідволіток 75%, шт./га:коропагібрида товстолобиківбілого амура | 9000-100002000-2500500 |
| Вихід дволіток від посадки річняків, %,з одамбованих ставів площею до 50 га:коропагібрида товстолобиківвід 51 до 100 га:коропагібрида товстолобиків | 80807575 |
| Середня маса дволіток, гкоропагібрида товстолобиківбілого амура | 170-180125-150125-150 |
Таблиця 7