В порівнянні з супоросними свиноматками потреба підсисних свиноматок в енергії і поживних речовинах значно більша. Це пояснюється тим, що при продукуванні молока потрібно набагато більше поживних речовин, ніж їх потрібно для формування плоду. За 2 місяці підсисного періоду підсисна матка продукує від 200 до 350 кг молока.
Годувати підсисних маток потрібно так, щоб затрати організму на життєдіяльність і виробництво молока були повністю повернуті.
Недостатня годівля підсисних маток приводить до зниження молочності, схуднення і скороченню лактаційного періоду.
Велике значення має також забезпечення підсисних маток вітамінами, особливо вітаміном А, а в зимовий час вітаміном Д, так, як вміст їх в кормах.
В зимовий період раціони для підсисних маток повинні складатися із 3,0-3,5 кг суміші зернових кормів ( 25-35% пшениці + 35-40% ячменю + 25 –30 % вівса). Бажано давати ще невелику кількість макухи, гороху і ін, 2-3 кг соковитих кормів. Добрими соковитими кормами для підсисних свиноматок є бур’як, морква, комбінований силос і ін.
Мінеральні речовини свиноматки підсисні можуть отримувати за рахунок згодовування крейди, суміші мікроелементів.
Щоб повністю збалансувати раціон підсисних свиноматок, використовують премікси. В премікс повинні входити такі компоненти: А, Д, Е, К, В1, В2, В3, В5, В12, залізо марганець, мідь, цинк, кобальт, йод і амінокислота метіоніню
Годують підсисних свиноматок 3 рази в день. Під час опоросу або в перші години після нього годувати свиноматку не потрібно, але не потрібно давати свіжу воду вволю. Через 5-6 годин після опоросу свиноматці згодовують бовтанку з 0,5-0,7 кг концентратів. В подальшому кормовий раціон поступово збільшують і до 5-7 дня доводимо до норми.
Перед відлученням поросят рівень годівлі свиноматок зменшують і із раціону виключають соковиті корми. В день відлучення поросят свиноматці дають не більше половини добового раціону, а потім переводять їх на норму годівлі холостих свиноматок.
Вирощування поросят
Найвідповідальніший період у свинарстві є вирощування поросят. Клітку,в якій буде проводитись опорос очищають, дезинфікують, після чого просушують.
Площа клітки для опоросу повинна становити 5,5-5,7м. Доцільно, щоб рівень підлоги клітки в якій буде проводитись опорос був вищим від загального рівня підлоги на 10-15см. Якщо це неможливо зробити в клітці, де утримується свиноматка, то бажано підняти підлогу у місці, де знаходяться поросята, що створює сухість.
Опорос триває 2-4години і більше. Новонароджене порося потрібно витерти сухою ганчіркою і підсадити до вим”я матки, щоб воно якомога раніше поссало молозива. Чим більше виссуть його поросята в перші дні після опоросу, тим краще. Молозиво містить імунні тіла, які зміцнюють здоров”я поросят. Однією з умов збереження і успішного вирощування поросят є дотримання чистоти в станках, сухість приміщення і відповідний температурний режим. Якщо оптимальна температура є в межах 14-18 С, то в лігві поросят в перший тиждень життя вона повинна бути в межах 26-32 С.
Вища температура в лігві поросят в зимовий період може бути досягнута завдяки використанню інфрачервоних ламп локального обігрівання чи шляхом електрообігріву в лігві поросят. Поросята ссуть свиноматку майже кожну годину. У вим”ї свиноматок немає молочних цистерн як в корови і в залозистій частині вим”я в ділянці соска може міститись до 30мл молока. Чим частіше поросята ссуть свиноматку, тим більше вони його споживають. Для підтримання нормального фізіологічного стану і розвитку поросят важливе значення мають мінеральні речовини. Поросята інтенсивно ростуть і для росту тканин необхідна велика кількість кальцію фосфору та інших мінеральних речовин.
Потреба поросят у цих речовинах не задовільняється за рахунок молока навіть у перший тиждень після опоросу. Найчастіше в раціонах для поросят невистачає заліза. Від його нестачі наступає захворювання анемія,яка характеризується низьким вмістом гемоглобіну в крові. Захворювання супроводжується блідністю поросят.
Щоб запобігнути анемії поросятам у 3-4 денному віці внутрім”язево вводять залізовмісні препарати, найкраще – 2 мл фероглюкіну.
Якщо в господарстві залізовмісних препаратів немає, то використовують розчин сірчанокислого заліза і сірчанокислої міді. В 1л води розчиняють 2,5г сірчанокислого заліза і 1г сірчанокислої міді. Кожному поросяті щодня дають з питною водою 10мл приготовленого розчину.
На 5-й день в клітках для поросят ставлять коритце, розділене на секції. В одну насипають смажений до коричневого кольору ячмінь, а в другу – деревне вугілля, в третю – крейду .
З початком другого тижня поросят привчають до поїдання коров”ячого молока, починаючи із 50мл і випоюючи його по 300-400мл в місячному віці. Поросята люблять солодке і для кращого поїдання корму використовують цукор.
Після 10-12 днів в корита насипають комбікорм, або дерть із суміші зернових. В цю суміш вводять дерть з ячменю і вівса, попередньо очищених від плівок, а також пшеничну і кукурудзяну. Ця суміш може бути в різних співвідношеннях. Для забезпечення поросят протеїном в суміш вводять 12-15% гороху, або дерті з смаженого гороху. Термічна обробка зерно-бобових нейтралізує в них окремі антипоживні речовини. В зерносуміш можна добавляти 7-10% соняшникової макухи або шротів, 4-5% м”ясокісткового борошна.
Дерть зерносуміші можна згодовувати як в сухому стані, так і змоченими гарячою водою (запареними).
Вибір того чи іншого методу залежить від того, як будуть годувати поросят після відлучення: якщо сухими кормами – то краще їх привчати до них з раннього віку. Крім цього годівля запареними вологими сумішками або кашами повязана із більшими затратами енергії і праці.
В зимовий період із трьохтижневого віку згодовують промиту дрібно посічену моркву і кормовий буряк. Буряк треба згодовувати свіжим. За два місяці підсисного періоду на одне порося згодовують 15-16кг концентрованих кормів, 8-10л незбираного молока, 10-12л збираного молока, 5-6кг коренеплодів.
Відлучають поросят, переважно, в 45, а ремонтних в 60 днів. При відлученні поросят залишають в клітці, а свиноматку виганяють і переводять в групу холостих маток.
У відлучених поросят часто буває критичний період в перші дні після відлучення і вони раптово гинуть. Попередити цю загибель можна способами якнайкращого привчання поросят до поїдання рослинних кормів, повним дотриманням дієти у годівлі поросят в перші два тижні після відлучення. В перші дні після відлучення загальну кількість корму зменшують на третину, а потім поступово її збільшують. Корми стараються давати в рідкому вигляді, а через два тижні відлучених поросят переводять на повну норму. Після цього відбирають ремонтних свинок в окрему клітку, а решту ставлять на відгодівлю.
Догляд та годівля підсисної свиноматки
Для свиноматки в підсисний період створюють найкращі умови. В станку має бути завжди сухо і чисто. Для цього вичищають тільки змокрілу знизу підстилку і щоразу добавляють зверху сівжу, суху. Не можна допускати у приміщенні протягів, під час прогулянок свиноматка не повинна ходити по глибокому снігу. Стежать, щоб вим’я було завжди сухе і чисте.
При годівлі підсисної свиноматки головну увагу спрямовують на підтримання доброго стану її здоров’я, підвищення молочної продуктивності, збереження всіх поросят і досягнення середньої живої маси їх у місячному віці 7-8, а в 2-місячному не менше 16 кг. У день опоросу
Годівля та утримання поросної свиноматки
Дослідами встановлено, що плід у свиней під час поросності росте і розвивається нерівномірно. У перший місяць зародок має масу приблизно 4-5 г, другий- 155-160, у третій – 550 – 560 і наприкінці поросності – 1000 – 1400 г. Тому і потреба свиноматок у поживних речовинах для розвитку плода, в різні місяці поросності неоднакова.
Поросних тварин забезпечують повноцінною годівлею не тільки для розвитку плода, а й для нагромадження запасів поживних речовин, за рахунок яких у материнському організмі в перші дні після опоросу утворюється молоко. При недостатній годівлі частина зародків гине ще у перші тижні поросності і буває, що народжуються кволі і навіть мертві поросята.
Молодим поросним свиноматкам приблизно до 2-річного віку потрібні поживні речовини ще і для їхнього росту. Жива маса ростучої молодої свинки за період поросності повинна збільшитись на 40-50, а дорослої на – 20-35 кг. Норму кормів для кожної тварини визначають з урахуванням її віку, живої маси, місяця поросності та вгодованості.
Кращими кормами для свиноматок протягом перших 2,5-3 міс поросності є червона морква, буряки, дерть пшенична, вівсяна й кукурудзяна. За добу можна згодовувати 1,5-2 кг концентрованих, 10-12 соковитих та 2-2,5 кг бобового сіна доброї якості.
На четвертому місяці поросності кількість концентрованих кормів у раціоні можна збільшити до 2,5-3 кг, а соковитих і грубих зменшити відповідно до 3 і 0,5 кг, щоб вони у цей час не перевантажували органів травлення свиноматки, не порушували правильного кровообігу і не давили на поросят, які мають скоро народитися.
Протягом останніх двох тижнів поросності у свиноматок часто бувають запори, які завдають шкоди їхньому здоров’ю і перешкоджають нормальному розвитку плода. Щоб запобігти цьому, рекомендується до складу добової даванки конц. кормів уводити 1-1,5 кг пшеничних висівок доброї якості.
За 2-3 дні до опоросу дають тільки концентровані корми. Не можна згодовувати свиноматкам зіпсованих кормів ( прогірклих, цвілих, гнилих, кислих) і з домішками отруйних рослин ( ріжки, сажка, насіння блекоти тощо), а також мерзлих, бо це спричинює ненормальний розвиток плода, навіть аборти. Після кожної годівлі тварин обов’язково досхочу напувають водою ( температура не нижче 8 с), а влітку й частіше.
Велике значення для розвитку ембріонів мають мінеральні речовини, а особливо кальцій і фосфор. Нестача їх призводить до затримки росту, а іноді й загибелі зародків. Під час опоросу в свиноматок, які не були забезпечені достатньою кількістю цих речовин, народжується значна кількість мертвих, недорозвинених і нежиттєздатних поросят, а самі вони бувають маломолочними і погано годують приплід. Щоб задовольнити свиноматок мінеральними речовинами, до раціону додають у середньому по 30-40 г. крейди, 15-20- кухонної солі та 15-20 г кісткового борошна або трикальційфосфату.