Таким чином, послідовність протікання оперантної поведінки така: спочатку виникає мотивація, що ініціює діяльність, яка продовжується доти, поки не буде задоволена мотивація.
Основне завдання дресирувальника полягає в тому, щоб скористатися існуючою мотивацією (або створити нову) і поставити собаку в такі умови, коли для задоволення мотивації їй потрібно буде зробити необхідні дресирувальникові дії, а потім закріпити їх багаторазовим, своєчасним підкріпленням (В.І.Бочаров, 1955).
Таким чином, сучасне дресирування засноване на активній цілеспрямованій діяльності тварини, а сам дресирувальний процес складається з наступних етапів:
1. створення у тварини визначеної мотивації;
2. використання оперантного поводження, тобто поводження здійснюваного без будь - яких зовнішніх стимулів і спрямованого на задоволення створеної мотивації, для вибору необхідного дресирувальникові поведінкового акту;
3. закріплення отриманого поведінкового акту за допомогою багаторазового своєчасного задоволення створеної мотивації (тобто підкріплення) і в результаті формування навички - дії, що характеризується високою відтворюваністю і незначним контролем з боку вищих нервових центрів;
4. уведення стимульного контролю, тобто вироблення стійкого зв'язку між яким-небудь подразником (найчастіше командою) і виконанням навички, у результаті чого подразник стає стимулом, що санкціонує, а навичка здобуваючи стимул, що санкціонує, починає функціонувати в якості оперантного (інструментального рефлексу);
5. уведення рамкового контролю - найчастіше у виді розширення переліку аферентацій навколишніх обставин, що дозволяють пускову аферентацію (генералізація навички).
Тобто дресирування як навчання підкоряється існуючим законам навчання. І дресируванням навчання стає тільки в результаті активної участі в ньому людини. Людина як дресирувальник контролює зовнішні умови процесу навчання, визначає мету і задачі навчання і відповідно до цього організовує процес їхнього здійснення, вибираючи відповідні методи і способи впливу на тварину, причому з деякими з них тварини ніколи не зустрічалася б у природному середовищі існування. Тобто дресирування це насамперед діяльність людини (Г.І.Дуліна, 1986).
У процесі дресирування формуються і знання, і уміння, і навички. Навик при своєму формуванні обов'язково проходить стадію поведінкового акта. І так чи інакше, свідомо або несвідомо, але дресирувальник конструює поведінковий акт, створюючи потребу, контролюючи обставинну і пускову аферентації, створює у собаки акцептор результату дії і забезпечує підкріплення потрібної, з його погляду, дії.
2. Матеріали, методики й аналіз технології відбору й підготовки службових собак
Дослідження проводились в умовах Одеського Кінологічного центру ДМСУ під час постійної роботи. За методичну основу досліджень був прийнятий діалектичний метод пізнання. У процесі досліджень застосовували широко розповсюджені методи: статистичний, розрахунковий, абстрактно-логічний, аналітичний, проте головний був порівняльний метод на основі постановки дослідів по групам пар-аналогів.
У світовій практиці по відбору службових собак для спеціального дресирування існує три тенденції: відбір службових собак цуценячого віку до 6 місяців, підрощених собак віком до 8 місяців та дорослих собак віком 3 років. Всі ці тенденції мають свої позитивні й негативні сторони.
Матеріалом досліджень слугували 8 собак різних порід, що проходили курс спеціальної підготовки до пошукової служби в умовах даного кінологічного центру та належать фахівцям-кінологам - два собаки цуценячого віку, дві - підрощені, та чотири дорослих собаки:
1. Кобель за кличкою ЯНУШ РИЧ ХАУС, породи німецька вівчарка; мати BORUSSIY IZ OLOVI, батько PRIYOR VON CRISINEN BRUNNEN, у віці 3 місяця;
2. Кобель за кличкою АНГЕЛ МАВР, породи німецька вівчарка, мати АВРОРА ГОТТ МИТ УНС, батько ВОЛЬФ ИЗ ЦИТАДЕЛИ, віком 5 місяців;
3. Сука за кличкою ФАЕР МОЗАЇК ТАЙГРЕТ, породи німецька вівчарка, мати ZHEOZE TAIGRET, батько IRVING GREEN HUNTER HILL, віком 6 місяців;
4. Кобель за кличкою РЕКС ГОЛД БАТЕРФЛЯЙ, породи німецька вівчарка, мати ДОРІС БЕЛЬФОРТ, батько РІО ВЕЛЕС РЕВЕЛІН, віком 7 місяців;
5. Кобель за кличкою DEN VON URBAN HAUS, породи німецька вівчарка, мати TERRI VON URBAN HAUS, батько OSLO VOM RESTSTRAUCH, віком 11 місяців.
6. Кобель за кличкою BIGALOW BELGABON, породи німецька вівчарка, мати BONA VOTRE SANTE, батько UNINENGO DES ET DES AUTRES, віком 7 років.
7. Сука за кличкою ANTALAS KOKO CHANEL, породи німецька вівчарка, мати STEINVEYZ TASTE OF CHOCOLATE, батько STENVEYZ GET POPULAR, віком 1 рік 3 місяці.
8. Кобель за кличкою БАК, породи західноєвропейська вівчарка, родовід відсутній, віком 2 роки 8 місяців.
Ця група собак, різна за статтю та віком, використовувалась з метою виявлення їх придатності та подальшого використання до пошуку вибухових речовин та зброї.
Загальна схема досліджень наведена у таблиці 1, з якої видно, що робота
виконувалась у 3 етапи. На І етапі досліджень вивчали особливості відбору собак до пошукової служби цуценячого та підрощеного віку (перша група), на II етапі досліджень вивчали особливості відбору собак до пошукової служби дорослого віку (друга група), на III етапі - ефективність різних методів дресирування та годування (різниця між групами полягала у різному віці та поведінки, проте всі групи одержували рекомендований догляд з необхідного віку та відповідний навчальний процес) за загальноприйнятими у собаківництві методиками.
Розглянемо послідовно кожний етап, наведений у нижчевикладеній таблиці.
Таблиця 1. Загальна схема досліджень
| Технологія утримання і тактика підготовки собак пошукової служби в умовах кінологічного центру | |||||||||||
| І етап | ІІ етап | ІІІ етап | |||||||||
| Особливості підбору собак до пошукової служби цуценячого тт. підрощеного віку (1 група) | Недоліки | Особливості відбору собак до пошукової служби дорослого віку (2 група) | Недоліки | Ефективність різних методів дресирування та годівлі | |||||||
| Групи собак | |||||||||||
| Перша та друга | Перша та друга | ||||||||||
| Тип годівлі | Тип дресирування | ||||||||||
| Власного пригодовування | Промислового виробництва | Комбінований | Тестування | Смакозаохочувальний | Механічний | Контрастний | Оперантний | ||||
| Ефективність проведених досліджень | |||||||||||
| Висновки та пропозиції | |||||||||||
2.1 Особливості утримання собак при використанні у пошуковій службі в умовах кінологічного центру
Умови розміщення собак чинять значний вплив на збереження їх здоров'я і працездатності. Собаки багато часу проводять на місці свого утримання, де відпочивають, відновлюють свою енергію, витрачену на службі. Позбавлені свободи пересування собаки, знаходячись в несприятливих умовах утримання, легко піддаються різним захворюванням, і навпаки, правильно організоване утримання собаки позитивно сприяє на стан її здоров'я і ефективно запобігає простудним, шкіряним і іншим захворювання. (В.Г.Сикерин, В.Н.Погорєлов, Н.Е.Шаолобот, 1999) Тому вольєр, де розміщується собака, повинен відповідати певним зоогігієнічним вимогам: температура, відносно вологості, освітленості, і газового складу повітря, які приведені в таблиці 2.
Таблиця 2. Зоогігієнічні вимоги до утримання дорослих службових собак
| Вид тварин | Температура, 0С | Вологість | Максимально допустима концентрація в повітрі | |||
| Колив. | В серед. | Колив. | В серед. | Аміаку, мг/л | Вуглецю, % об’єму | |
| Дорослі собаки | 18-22 | 20 | 50-65 | 55 | 0,01 | 0,15 |
Територія кінологічного центру побудована на ділянці, що природно захищена від холодного вітру, яка не затоплюється дощовими і талими водами. Територія, обладнана освітленням і огороджена суцільним цегляним парканом висотою 2,5 метри, з метою запобігання проникнення на територію інших тварин і сторонніх людей, які можуть виявитися небажаними подразниками для собак, а також носіями інфекційних захворювань.
Вольєр служить для захисту від шкідливих метеорологічних чинників (дощу, снігу, вітру, високих і низьких температур) і відповідає наступним мінімальним вимогам:
- у ньому зручно працювати людині;
- у вольєрі є будка;
- вольєр має захист від атмосферних опадів.
Підлога, побудована з невеликою теплопровідністю, водонепроникна і міцна, з нахилом від бічних стін (перегородок) вигулу до центру і у бік фасаду.
Огорожі-стіни. Одна сторона вольєра ґратчаста, що забезпечує собаці огляд. Категорично не допускається як огорожі використання сітки, оскільки собаки можуть зіпсувати зуби, намагаючись її прокусити, також собаки можуть «вибити» лапами плетену сітку. Всі металеві елементи повинні бути якісно приварені, зачищені. Для огорожі інших стін використовували обшивальні дошки. Фронтальна сторона вольєра обладнана дверима і годівницею.
Двері відкриваються назовні і добре закриваються зовні і зсередини надійним замком. Рекомендується наявність на дверях проушин для навісних замків.
Годівниця служить для подання у вольєр корму і води. Годівниця розміщена на висоті 200-300 мм від підлоги, має поворотний механізм і засув для фіксації в закритому положенні.
Дах. Для даху використовувалась черепиця. При виготовленні даху не допускалися застосування цвяхів.
На території вольєра встановлена зимнік, для того, щоб собака міг сховатися від вітру, холоду, спеки і просто відпочити.
Стіни. Для стін, підлоги і стелі використовували натуральне сухе дерево хвойних порід із-за унікальних властивостей, що забезпечують оптимальний мікроклімат. При необхідності і в особливо холодних районах стінки зимників роблять подвійними, простір між ними заповнюється різними теплоізолюючими матеріалами.