Анемія у поросят (стр. 6 из 10)
У пробірку вносили 5мл трансформуючого розчину і 0,02мл крові, добре перемішували, залишали на 10 хв., після чого суміш фотоелектро- колориметрували при довжині хвилі 500-600нм у кюветі з товщиною шару 1см проти холостої проби (трансформуючий розчин). Стандартний розчин виміряли при тих умовах, що і дослідну пробу.
Визначення кількості лейкоцитів, еритроцитів проводили за допомогою камери Горяєва.
Для визначення кількості лейкоцитів брали ретельно висушені звичайні лабораторні пробірки. За допомогою піпетки в пробірки вносили по 0,4 мл 3%-го розчину оцтової кислоти, підфарбований метиленовою синькою (рідина Тюрка). Потім капіляром додавали до вмісту кожної пробірки по 0,02мл крові. Одержали розведення крові 1:20. Краплею розбавленої крові заповнювали лічильну камеру Горяєва і підраховували клітини у 100 великих квадратах.
Кількість лейкоцитів розраховували за формулою:
, деX - кількість лейкоцитів (Г/л);
α - кількість клітин у 100 великих квадратах;
250 - об'єм одного великого квадрата дорівнює 1/250 мм;
20 - ступінь розведення крові;
100 - кількість великих квадратів.
Для визначення кількості еритроцитів брали ретельно висушені лабораторні пробірки. За допомогою піпеток в пробірки наливали по 3,98 мл фізіологічного розчину. Потім капіляром додавали до вмістимого кожної пробірки по 0,02 мл крові. Змішавши вміст пробірки краплею розбавленої крові заповнюють камеру Горєва. Підрахунок клітин проводили в 5 великих квадратах або 80 малих.
Кількість еритроцитів розраховують за формулою:
, де
X - кількість еритроцитів (Т/л);
α - кількість клітин в 5 великих квадратах;
4000 - об'єм одного малого квадрата;
200 - ступінь розведення крові;
80 - кількість малих квадратів.
Для визначення співвідношення між кількістю еритроцитів і насиченістю їх гемоглобіном ми визначали кольоровий показник.
Визначення кольорового показника проводили за формулою:
, де:
Нв1,Е1- середня кількість еритроцитів і гемоглобіну у даного виду тварин;
Нв2,Е2- знайдена кількість еритроцитів і гемоглобіну у досліджуваних тварин.
Середній уміст гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ) визначають діленням вмісту його в 1 л крові на кількість еритроцитів у тому ж об'ємі. ВГЕ виражають у піктограмах.
Білок є основною і найбільш важливою структурною частиною живих організмів. Визначали вміст загального білка в сироватці крові, за допомогою рефрактометра RL-2. В основу цього метода покладено визначення показника (коефіцієнта) заломлення світла дослідною речовиною. В сироватці крові величина рефракції залежить від кількості білка.
Визначення білка за допомогою рефрактометра RL-2 проводили наступним чином. Спочатку прилад встановили на нуль по дистильованій воді, при температурі 20°С. Перед цим верхню і нижню камеру протирають марлевою серветкою, змоченою сумішшю спирту з ефіром і насухо витирають марлевим тампоном. На призму наносять 2-3 краплі дистильованої води. Камеру закривають. Дисперсію в окулярі зорової труби видаляють прокручуванням гвинта лімба дисперсії. Лінію шкали встановлюємо на цифру 1,333 (показник заломлення дистильованої води), в зорову трубу спостерігаємо кордон світлотіней по відношенню до точки перетину двох візирних ліній. Після чого поверхню призми насухо витираємо м'якою марлевою серветкою і ватним тампоном. Наносимо на нижню призму 2-3 краплі досліджуваної сироватки. Дзеркалом направляємо світло в вікно камери і повертаємо гвинт до тих пір, поки межа світлотіні не досягне перетину двох візирних ліній.
Вміст білка визначали в г/% по таблиці урахування величин показника заломлення з рефрактометра.
Результати досліджень оброблені статистично за допомогою комп'ютера з використанням програми “Ехсеl”.
2.2 Економічна характеристика господарства
Господарство ПАОП “Промінь” розташовано в селі Кобзівка Красноградського району Харківської області, в 30-ти кілометрах від міста Краснограда, яке є районним центром. До найближчої залізничної станції 25 км.
Розміщений в північно-західній частині Красноградського району, в лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом.
Багаторічна середня температура повітря по місяцях
| Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень |
| - 10 | - 10 | -5 | +3.5 | +11 | +5,5 | +18 | +16 | +10,5 | +4 | -3,5 | -9 |
З даної таблиці видно, що цей район характеризується помірно кліматичними умовами з яскраво вираженими сезонами року. Влітку самий теплий місяць - липень +18ºС, максимальна температура піднімалася до +32ºС. Самий холодний місяць року – січень з максимальною температурою - 21ºС, а в середньому - 10ºС. Переважний напрямок вітрів південно-західний та південний. Початок ранніх заморозків припадає на другу половину жовтня та на першу половину листопада. Середня багаторічна кількість опадів становить близько 550 мм. Сніг випадає в третій декаді листопада, сходить в основному, у березні. Тривалість безморозного періоду становить 226-240 днів.
Вегетаційний період рослинності на території господарства становить близько 190 днів. Природні пасовища використовують для випасу великої рогатої худоби в літній період, а сінокоси - для заготівлі сіна.
Рослинництво – є профілюючою галуззю даного господарства, але тваринництво відіграє не менш важливу роль в економіці господарства.
Виходячи з використання земельних ресурсів, спеціалізацією господарства в рослинництві є сортове насіння зернових і багаторічних трав та племінне тваринництво.
В нижче розташованій таблиці представлені всі види земельних угідь господарства.
Таблиця 3.2.1. Розподіл сільськогосподарських угідь
| Види угідь, га | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. |
| Загальна земельна площа | 2782 | 2782 | 2782 |
| Всього с/г угідь, із них: | 2482 | 2482 | 2482 |
| Рілля | 263 | 263 | 263 |
| Багаторічні насадження | 33 | 33 | 33 |
Таблиця 3.2.2. Структура посівних площ
| Назва культур | Од. виміру | 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. |
| Пшениця озима | ц | 13077 | 21013 | 16017 |
| Пшениця яра | ц | 150 | 180 | 34 |
| Ячмінь | ц | 5220 | 8100 | 6320 |
| Горох | ц | 1200 | 362 | 1270 |
| Гречка | ц | 247 | 278 | 83 |
| Соняшник | ц | 1400 | 1800 | 2720 |
| Кукурудза на зерно | ц | 9100 | 3400 | 920 |
| Картопля | ц | 60 | 98 | 40 |
| Кормовий буряк | ц | 8100 | 6320 | 3200 |
| Цукрові буряки | ц | 1100 | 900 | 2300 |
| Овочі | ц | 54 | 30 | 42 |
| Кукурудза на силос | ц | 29256 | 34352 | 43011 |
| Багаторічні трави на зелену масу | ц | 42700 | 11099 | 6633 |
| На сіно | ц | 4324 | 4522 | 4000 |
Аналізуючи дані таблиці 3.2.2., можна помітити зміни валових зборів, що сталося в наслідок зменшення посівних площ та зниження рівня врожайності окремих с/г культур (посушливе літо).
Але деякий валовий збір, наприклад гороху порівняно з 2006 р. збільшився на 908 ц. і становить 1270 ц. Це досягнуто за рахунок збільшення посівних площ цієї культури.
Таблиця 3.2.3. Урожайність сільськогосподарських культур
| Назва культур | Од. виміру | 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. |
| Пшениця озима | ц/га | 26,1 | 42,8 | 36,0 |
| Пшениця яра | ц/га | 13,9 | 23,7 | 11,0 |
| Ячмінь | ц/га | 24,3 | 22,9 | 22,0 |
| Горох | ц/га | 24,6 | 16,6 | 19,0 |
| Соняшник | ц/га | 11,0 | 17,0 | 12,3 |
| Кукурудза на зерно | ц/га | 44,3 | 40,2 | 15,1 |
| Кормовий буряк | ц/га | 349,0 | 256,3 | 270,0 |
| Цукрові буряки | ц/га | 330,0 | 270,3 | 155,0 |
| Кукурудза на силос | ц/га | 138,4 | 199,0 | 154,2 |
| Багаторічні трави на зелену масу | ц/га | 475,0 | 233,7 | 69,4 |
| На сіно | ц/га | 40,2 | 48,4 | 41,2 |
В таблиці 3.2.3. представлена врожайність сільськогосподарських культур за останні 3 роки. Рівень врожайності с/г культур формується під впливом метеорологічних (температура повітря, кількість опадів) і агротехнічних факторів.
Дані таблиці 3.2.3. свідчать про зниження врожайності зернових і зернобобових культур, а також зменшення кількості зібраного сіна і зеленої маси. Галузі рослинництва і тваринництва тісно пов’язані між собою, від кількості та якості кормів залежить виробництво продукції тваринництва. Це в свою чергу впливає на розвиток галузі тваринництва.
Вона складається з скотарства і свинарства. В ПАОП “Промінь” нараховується 1317 голів великої рогатої худоби, з них дійна череда 620 голів, які утримуються безприв’язно в одноповерхових блокових сараях з утепленою вентильованою покрівлею. Також нараховується 480 голів свиней, вони утримуються на свинотоварній фермі.
Територія МТФ огороджена бетонним парканом висотою 1,8 м.
Взимку велика рогата худоба утримується в стілах, а влітку знаходиться в літніх таборах. Територія ферми обладнена зовнішньою системою освітлення та водопостачанням. Гній прибирають транспортером два рази на день і вивозять на гноєсховище. Напування здійснюється з автопоїлок.
Територія СТФ майже не огороджена, тому не виключена можливість знаходження там сторонніх осіб і приблудних тварин. Свині утримуються в спеціальних приміщеннях – свинарниках. Влітку утримуються на вигульних спеціальних майданчиках. СТФ також обладненна зовнішньою системою освітлення.