З метою визначення продуктивності праці по сільському господарству країни, по окремих підприємствах з урахуванням усіх видів сільськогосподарської продукції, що ними виробляється, розраховують вартісні показники – погодинну, денну і річну продуктивність праці – відношенням вартості валової продукції в порівняльних цінах відповідно до відпрацьованих годин, людино-днів і середньорічної кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві.
До прямих показників продуктивності праці належать:
1. виробництво окремих видів сільськогосподарської продукції в натуральному виразі з розрахунку на 1 люд.-год.;
2. прямі затрати праці (люд.-год.) на виробництво 1 ц продукції (характеризують трудомісткість продукції);3. вартість валової продукції рослинництва, тваринництва або сільського господарства в цілому з розрахунку на 1 люд.-год.;
4. вартість валової продукції сільського господарства з розрахунку на одного середнього працівника.
Продуктивність праці визначають не тільки за вартістю валової продукції, а й за масою створеної чистої продукції. Це новостворений продукт, або валовий доход, розмір якого обчислюють як різницю між вартістю валової продукції і матеріальними витратами сільськогосподарського виробництва. В умовах підвищення технічної озброєності сільського господарства і відповідної зміни співвідношення між живою і уречевленою працею обчислення показників продуктивності праці за валовим доходом (чистою продукцією) дає змогу більш повно оцінити дійсний вклад окремих галузей і підприємств у масу новоствореного продукту. На основі порівняння показників за валовою і чистою продукцією можна більш глибоко вивчити ефективність використання живої праці і обґрунтувати резерви дальшого її підвищення.
У сільському господарстві продукцію одержують раз на рік або дуже нерегулярно, в той час як затрати праці відбуваються, як правило, постійно. Тому прямі показники продуктивності праці за виходом кінцевої продукції сільськогосподарських галузей визначаються по закінченні господарського року.
Продуктивність праці протягом року обчислюють і аналізують системою (непрямих) неповних показників які є проміжними і розраховуються до одержання продукції. Вони визначаються співвідношенням обсягу виконаних робіт і затрат робочого часу. До них відносять:
1. затрати праці на вирощування 1 га посіву сільськогосподарських культур (люд.- год.);
2. затрати праці на 1 голову окремих видів худоби (люд. –год.);
3. навантаження посівних площ з розрахунку на одного середньорічного працівника;
4. навантаження поголів’я худоби і птиці на одного середньорічного працівника відповідної галузі тваринництва (в тваринництві).
Непрямі показники продуктивності праці характеризують обсяг виконаних робіт з розрахунку на одиницю робочого часу.
Вони лише приблизно оцінюють рівень продуктивності праці, проте дають змогу своєчасно протягом усього періоду виробництва сільськогосподарської продукції визначити його динаміку. Звідси їх значення для контролю і аналізу змін у затратах праці в процесі виконання різних сільськогосподарських робіт. За непрямими показниками виявляють і реалізують резерви підвищення продуктивності праці на окремих стадіях сільськогосподарського виробництва.
Рівень продуктивності праці по окремих роках істотно коливається, тому його динаміку вивчають за середніми даними за 3-5 років.
2. АНАЛІЗ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ В РОСЛИННИЦТВІ
2.1 ПРИРОДНО-ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА „МЕЛИТОПОЛЬСКАЯ ЧЕРЕШНЯ”
Сільськогосподарське підприємство ПСП „Приморський” розташовано на південно західній частині Приморського району, в зоні сухого українського степу з недостатньою кількістю опадів та нерівномірним їх розподіленням по періодам року, відносно низькою вологістю повітря й частими сильними вітрами.
Територія землекористування господарства відноситься до третього агро-кліматичного району, який характеризується як дуже теплий і дуже посушливий. Середня кількість опадів за рік досягає 379 км. Цієї кількості опадів достатньо для росту, нормального розвитку і досягнення хорошого врожаю більшості районованих сільськогосподарських культур, але атмосферні опади розподіляються по місяцям нерівномірно. По даним метеостанції в с. Садове за останні 10 років максимальна кількість їх приходиться на період травень-вересень, переважно у вигляді зливів. Такі опади малоефективні, або більша їх кількість йде на поверховий стік.
Бурхливі весною і влітку східні і південно-східні вітри, швидкість яких досягає іноді 15 м/сек., і солі значно збільшують випарювання вологи ґрунтом і рослинами. Найбільш інтенсивні і небезпечні пилові бурі під час тривалої відсутності дощів, коли грунт висихає, а рослини ще мало розвинені і не утворюють суцільний покрив. Під час пилових бур швидкість вітру досягає 25-30 м/сек., іноді пориви – 35 м/сек.
Відносна вологість знижується до 15-20%. Пильні бурі тривають від 3 до 9 днів. Середньорічна температура повітря складає 9.4°С.
Найвища температура спостерігається в липні -+23.5°С, а найхолоднішим місяцем зими є січень - -3.8°С. середня глибина промерзання ґрунту – 41 см. Середня з найбільших декадних вершин снігового покриву за зиму складає 18 см. Середня тривалість без морозного періоду складає 180-190 днів. Сума ефективних температур за цей період складає 3200-3300°, що цілком достатньо для оброблення всіх культур, районованих в Запорізькій області.
Таким чином, клімат господарства має позитивні, так і негативні сторони. До позитивних відносяться довга тривалість без морозного періоду і велика кількість теплих сонячних днів. До негативних-велике випаровування вологи, нерівномірний випад опадів, низька відносна вологість повітря в літній період, пилові бурі і суховії, що наносять шкоду сільському господарству. Тому в цих умовах весь комплекс агротехнічних заходів повинен бути направлений на боротьбу по накопиченню і збереженню вологи у ґрунті і раціональне її використання.
Територія землекористування господарства „Мелітопольська черешня” має водоерозійний вид рельєфу. Підвид рельєфу широко хвильовий. Загальний нахил поверхні на південний схід до Азовського моря.
Територія слабо порізана балками. Головним джерелом зволоження ґрунтів господарства являються атмосферні опади. Ґрунтові води на водорозділових плато залягають на глибині 10-15 метрів і на процес ґрунтоутворення не впливають.
У складі сільськогосподарських угідь найбільшу цінність мають рілля і багаторічні насадження. З підвищенням їх частки підвищуються якість і ефективність використання земельних ресурсів.
У господарствах України частка ріллі в сільськогосподарських угіддях зростає з півночі на південь, а площі природних сіножатей і пасовищ відповідно зменшується.
Грунтово-кліматичні умови дозволяють господарству займатися вирощуванням зернових, технічних і інших сільськогосподарських культур. Для використання вторинної продукції рослинництва в господарстві розвинене тваринництво по вирощуванню племінного молодняку.
Структура посівних площ розроблена з урахуванням кліматичних і ґрунтових умов.
Пункт реалізації продукції господарства:
- Молоко реалізується в міських дитячих закладах; є міський пункт реалізації.
- М’ясо реалізується на Мелітопольському м’ясокомбінаті та по місту.
- Зернова продукція має реалізацію в фірмах м. Запоріжжя та у міського населення .
При визначенні економічного становища і перспектив подальшого розвитку конкретного господарства необхідно врахувати не тільки природно економічні умови, але і його розміри і спеціалізацію.
Розрізняють розмір підприємства і розмір виробництва. Про розмір підприємства судять по наявності в ньому виробничих ресурсів, а про розмір виробництва – по кількості зробленої валової продукції. Розмір сільського господарства і підприємства визначають по площі наявних земель, тобто площі сільськогосподарських угідь. Всі інші ресурси як би „прив’язані” до площі землі. В основному визначається площа землі, яку потрібно обробляти, і кількість основних і оборотних коштів, а також кількість праці, необхідне для цього.
Розмір підприємства і його окремих галузей забезпечують концентрацію виробництва, що у свою чергу показує: ступінь зосередження землі, основних і оборотних коштів, трудових ресурсів, відбиває інтенсифікацію виробництва і поділ праці. Основними показниками розміру господарства є обсяг валової продукції в натуральному і вартісному вираженні і розмір сільськогосподарських угідь, у тому числі по їх видах непрямими показниками є: вартість основного й оборотного капіталу, кількість енергетичних потужностей, середньорічна чисельність працівників.
У складі сільськогосподарських угідь найбільшу цінність мають рілля і багаторічні насадження. За характером використання земельного фонду у виробничому процесі розрізняють дві групи земель. До першої належать землі сільськогосподарського призначення і лісового фонду, де земля є головним засобом виробництва. Друга група – це земля всіх інших категорій, де земля є просторовим базисом для розміщення промисловості та інших галузей народного господарства.
Таблиця 2.1 –
Динаміка складу і структури земельного фонду
| Угіддя | 2002 | 2003 | 2004 | 2004р.в % до 2002р | |||
| Площа, га | Структура, % | Площа, га | Структура, % | Площа, га | Структура, % | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Загальна земельна площа | 3056 | 100 | 3116 | 100 | 3116 | 100 | 101.96 |
| Всього: в т.ч. сільгосп угідь: | 2748 | 89.9 | 2878 | 92.4 | 2878 | 92.4 | 104.73 |
| Із них: рілля | 2579 | 84.4 | 2709 | 86.9 | 2709 | 86.9 | 105 |
| сінокоси | 126 | 4 | 126 | 4 | 126 | 4 | 100 |
| пасовища | 22 | 7.2 | 22 | 7.1 | 22 | 7.2 | 100 |
| Багаторічні насадження | 21 | 0.7 | 21 | 0.7 | 21 | 0.7 | 100 |
| Площа лісу | 87 | 2.3 | 27 | 0.9 | 27 | 0.9 | 31 |
| Ставки і водоймища | 9 | 0.3 | 9 | 0.3 | 9 | 0.3 | 100 |
| Інші землі | 212 | 6.9 | 202 | 6.5 | 202 | 6.5 | 95.3 |
З таблиці видно, що загальна площа збільшилася в 2004 р. на 1.96 %. Сільськогосподарські угіддя ПСП „Приморський” займають в 2004 р. 2878 га землі, або 92.4 % загальної площі, в 2002 р. займали 2748 га, що становило 89.9 % від загальної площі (3056 га). З таблиці видно, що це найбільша частина загального земельного фонду. 2002-2004 рр. (більше 89%), які в свою чергу характеризують високим ступенем розораності. У загальній площі сільськогосподарських угідь в 2004 р. площа ріллі становить 2709 га (86.9 %), сіножатей -126 га (4 %), пасовища – 22 га землі (0.7 %), багаторічних насаджень -21 га (0.7 %).