Цукрові буряки в сівозміні повинні повертатися на те саме поле не раніше як через 3–4 роки. В структурі посівних площ вони займають до 20%.
Вони є добрим попередником інших культур сівозміни (ярої пшениці, ячменю, бобових, кукурудзи).
На полях, де вирощуватимуть цукрові буряки, проводять поліпшену або напівпарову систему зяблевого обробітку ґрунту і весняну передпосівну підготовку ґрунту.Якдодаткові прийоми для нагромадження вологи в ґрунті проводять снігозатримання.
Поліпшений спосіб основного обробітку ґрунту складається з двох лущень стерні та глибокої зяблевої оранки. Перше лущення виконують вслід за збиранням озимої пшениці дисковими лущильниками ЛДГ-15 в два сліди на глибину 6–8 см, а через два тижні – друге лущення на глибину 12–14 см лемішними лущильниками ППЛ-5–25 або ППЛ-10–25 в агрегаті з важкими боронами. На дуже ущільнених ґрунтах добра якість лущення досягається при застосуванні БДТ-7 або БД-10, а замість другого лемішного лущення застосовують плоскорізний обробіток культиваторами-плоскорізами КПШ-5 та КПШ-9 на глибину 12–14 см в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками. Злущене поле в міру з'явлення бур'янів обробляють культиваторами КПС-4 один-два рази на глибину 8–10 см або дисковими лущильниками.
Після внесення органічних та мінеральних добрив проводять зяблеву оранку на глибину 28-30 або 30-32 см в кінці вересня або в першій половині жовтня звичайними чи двох'ярусними плугами.
Поліпшений спосіб зяблевого обробітку ґрунту найбільш ефективний в зонах нестійкого та недостатнього зволоження,
В зоні достатнього зволоження на полях з підвищеною засміченістю однорічними бур'янами застосовують напівпаровий зяблевий обробіток, який включає лущення стерні в два сліди дисковими лущильниками ЛДН-10, ЛДГ-15 або дисковими боронами на глибину 6–8 см та оранку в середині серпня на глибину до30–32 см в агрегаті з зубовими боронами. В міру випадання опадів та з'явлення бур'янів зоране поле обробляють важкими боронами 1–2 рази або культиваторами в поєднанні з боронами.
При засміченні полів кореневищними та коренепаростковими бур'янами в системі зяблевого обробітку ґрунту застосовують гербіциди.
Весняний обробіток складається з закриття вологи, вирівнювання та передпосівного обробітку. Для цього використовують агрегати, що складаються з важких зубових борін ЗБЗТС – 1,0 в передньому ряду і посівних ЗПП-0.6А або райборінок З-ОР-07 в другому ряду. Вирівнюють поверхню ґрунту агрегатом, що складається з шлейф-борін ШБ – 2,5 і борін ЗБП-06А.
Для передпосівної культивації застосовують культиватори УСМК-5.4А та УСМК-5,4Б. Культивацію ґрунту перед сівбою проводять під кутом 2–3° до напрямку сівби. Під передпосівну культивацію вносять гербіциди.
Цукрові буряки потребують родючих ґрунтів. Добрива вносять під зяблеву оранку (основні удобрення), в рядки під час сівби (рядкове) та в підживлення під час вегетації. Система удобрення передбачає використання під цукрові буряки органічних і мінеральних добрив.
Найбільших приростів врожаю досягають тоді, коли в основному удобренні разом з мінеральними вносять органічні добрива, особливо гній. В передових господарствах для того, щоб мати високі врожаї, гній вносять під цукрові буряки з розрахунку 30–40 т/га. Крім гною, під глибоку оранку вносять різні компости (15–40 т/га), гноївку (5– 6 т/га), курячий послід (10–12 ц/га). На ґрунтах з підвищеною кислотністю разом з гноєм застосовують вапняні добрива. Для цього можна використовувати дефекаційну грязь. З азотних добрив, що вносять навесні, ефективніші аміачні добрива (аміачна селітра, сульфат амонію) та натрієва селітра.
Добрива також вносять під час сівби. В рядки вносять азотні, фосфорні та калійні добрива в гранульованому вигляді з розрахунку 10–15 кг/га діючої речовини. Рядкове удобрення забезпечує рослини поживними речовинами в перші періоди розвитку.
Підживлюють буряки 2–4 рази за період вегетації з розрахунку 20-30 кг/га діючої речовини. Перший раз підживлюють відразу після з'явлення сходів, вдруге – після перевірки. До змикання рядків можна провести ще 1–2 підживлення залежно від стану рослин. Для підживлення використовують мінеральні добрива, перегній, гноївку, попіл, пташиний послід.
Для сівби, як правило, використовують дражоване одноросткове насіння. Висівання його сівалками точного висіву забезпечує більш точний висів при понижених нормах, сприяє з'явленню рівномірних сходів, зниженню затрат праці на вирощування врожаю (на 13–21%), а також підвищенню врожайності та цукристості коренеплодів. Сіяти буряки треба відразу після передпосівної культивації у ґрунт, прогрітий до 6–8°С. Глибину загортання насіння встановлюють залежно від погодних умов І механічного складу ґрунту. Найчастіше насіння загортають на глибину 3–4 см.
Норма висіву насіння цукрових буряків багаторосткових сортів при схожості не менш як 75% має бути 30-35 кг/га. При сівбі одноростковим насінням – 10–12, а при пунктирній сівбі – до 6–8 кг/га.
Сіють буряки пунктирними і комбінованими сівалками ССТ-12А або ССТ-12Б з міжряддям 4й см, вносячи одночасно добрива. Разом з сівбою або слідом за нею можна провести коткування важкими або середніми кільчасто-шпоровими котками.
Велике значення має система догляду за рослинами, яка передбачає створення умов для максимального використання опадів під час вегетації та необхідної густоти насадження, правильне і своєчасне проведення підживлення, боротьбу з бур'янами, шкідниками та хворобами рослин.
Широко застосовують до- і післясходове боронування посівів легкими сітчастими боронами. Якщо до появи сходів утворюється ґрунтова кірка, її знищують буряковими культиваторами з ротаційними робочими органами або ротаційними мотиками.
Після появи сходів буряків неглибоко (4–5 см) розпушують ґрунт у міжряддях культиваторами УСМК – 5,4 або УСМК – 5,45. Як тільки з'явиться перша пара справжніх листочків, сходи проріджують.
В основних бурякосіючих районах на великих площах застосовують нову технологію вирощування І збирання цукрових буряків, що різко скорочує затрати праці.
Особливістю нової технології вирощування цукрових буряків є пунктирна сівба одноростковим каліброваним насінням спеціальною сівалкою і механізоване проріджування сходів.
При сівбі одноростковим насінням сівалками ССТ-12А воно рівномірно розміщується в рядку по 25–35 шт./м2. Одночасно з сівбою ґрунт коткують і вносять мінеральні добрива.
У фазі зміцнілої вилочки проводять суцільне розпушування сходів упоперек рядків сітчастими боронами, внаслідок чого відпадає потреба в ручному проріджуванні й прополюванні сходів,
Після першого проріджування на 1 м залишається 7–8 рослин. В разі потреби через 4–5 днів тим самим агрегатом вдруге боронують посіви під кутом 30–45° до напряму рядків. Потім вручну перевіряють розміщення рослин у рядках.
Слідом за прорідженням міжряддя розпушують з одночасним підживленням рослин. До змикання рядків проводять ще 3–4 культивації з одним-двома підживленнями.
Перше поздовжнє розпушування посівів проводять на глибину 8–10 см. Після перевірки посіви розпушують вдруге на глибину 10–12 см, а на важких ґрунтах – на 12 – 14 см. Час і глибина наступних розпушувань ґрунту залежать від погодних умов і забур'яненості посівів. У дощову погоду проводять на глибину 10–12, а в посушливу – на 5–6 см з тим, щоб не пересушувати ґрунт. Зниження забур'яненості посівів буряків до меж, що виключають ручне прополювання, можливе лише при використанні всього комплексу агротехнічних прийомів та хімічних заходів, які є допоміжними.
Потокове збирання полягає в тому, що очищені коренеплоди й гичка з-під комбайна безпосередньо надходять у транспортні засоби. На цукрові заводи їх везуть без доочищення, а гичку – до місця використання.
При перевалочному способі збирання буряки з-під комбайна транспортними засобами звозять на край поля у великі купи або кагат. Потім їх буряконавантажувачами завантажують на автомобілі й відвозять на приймальні пункти.
При збиранні цукрових буряків треба дотримувати таких агротехнічних вимог: корені й гичку необхідно зібрати повністю; загальна засміченість коренів не повинна перевищувати 10%, в тому числі зеленою масою не більш як З%, якщо зелені домішки перевищують 7%, корені перед здачею треба доочистити: механічно пошкоджених коренеплодів не повинно бути більше як 3%; маса зрізаних головок коренеплодів, що відходять у гичку, не повинна перевищувати 5% загальної маси коренеплодів; викопані буряки необхідно того самого дня вивозити на приймальний пункт або кагатувати.
3. Методи оцінки коренеплодів. визначення вмісту цукру в коренях буряків
Вибір проби м'язги для визначення вмісту цукру або сухої речовини. Для середньої проби з кожної ділянки беруть 40 коренів і розкладають в ряд від найбільшого до найменшого. З цього ряду беруть кожен п'ятий корінь. Пробу можна брати з сегментів кожного кореня. Якщо потрібно взяти пробу із збереженням життєздатності кореня (в селекційній роботі), то застосовують щуп, яким роблять отвір у корені, і зразу беруть м'язгу.
Корені або сегменти проби подрібнюють на лабораторних приладах або на ручних терках з отворами діаметром 2–2,5 мм і відстанню між ними 2–3 мм. З старанно перемішаної однорідної маси середньої проби беруть потрібну наважку для дослідження на цукристість, суху масу тощо. Наважку відбирають відразу після перемішування м'язги, бо інакше вона підсихатиме, внаслідок чого збільшуватиметься концентрація сухої речовини чи цукру, і результати аналізу будуть неточними.