Назва реферату: Екологічні катастрофи в Україні,їх причини та наслідки
Розділ: Екологія
Екологічні катастрофи в Україні,їх причини та наслідки
Розділ 1. Екологія і буття природи.
Природа як цілісність. Природа як світ, що самоорганізується. Уявлення про природу як цілісність і світ, що самоорганізується як засади екології. Категоріальні засади екології - відношення, ціле, частина, система, елемент, структура, функція.
Світ неорганічної і органічної природи. Виникнення і розвиток біологічного світу як передумова екологічних уявлень. Єдність світу неорганічної і органічної природи. Поняття природного середовища і довкілля як вихідні екологічні поняття.
Екологія як характеристика відношення живого і довкілля. Вплив концепції гармонійності світу на становлення екології. Гармонійність як ідеал екологічного.
Становлення предмету класичної екології. Визначення класичної екології Е.Геккелем (60-ті р.р. XIX ст.). Екологія як наука про існування живого в межах стабільних характеристик довкілля. Традиційний розподіл екологічного знання.
Еволюція предмету екології. Сучасна екологія як наука про організацію і функціонування екосистем різної складності у відповідному довкіллі. Багатоаспектність предмету сучасної екології. Багатоманітність поглядів на предмет екології в сучасних наукових дослідженнях. Сучасна екологія як дослідження відношення "людина - природа". Врахування людської діяльності в предметі сучасної екології.
Єдність природничонаукового і гуманітарного знання в сучасній екології. Синтетичний характер екологічних проблем. Інтегративність пізнавальних підходів і методів біології, хімії, географії, геології в їх розв"язанні. Екологічне спрямування розвитку природничих наук. Виникнення синтетичних наук на межі екології і інших наук - екогеографія, екологічна кібернетика тощо. Погляд на сучасну екологію як на загальнонауковий підхід і теоретичну основу поведінки людини в природі.
Змістовна багатоманітність сучасного використання поняття "екологія". "Загальні екології" - глобальна екологія, інтелектуальна екологія, екологія культури, політична екологія - як вихід екології за межі природничої науки. Соціальна екологія як вивчення закономірностей поведінки людських популяцій в урбанізованому середовищі. Глобальна екологія як вчення про екосферу Землі, що взаємодіє з біосферою. Екорозвиток, екополітика, екологічна безпека як предмет політичної екології. Екологія культури як дослідження культурного середовища людини і його впливу на неї. Екологія духа як осмислення світоглядних засад людської діяльності в природі.
Екологічна етика. Ідея самоцінності природи. А.Швейцер і світогляд благоговіння перед життям. Уявлення про світоглядний статус сучасної екології в поглядах сучасних західних алармістів (А.Печчеї, О.Тоффлер, У.Дуглас). Сучасна екологія як метанаука. Здійснення ситнезу біологічного, фізико-хімічного, метоматичного, соціального, філософського знання про відношення живого, людини, суспільства і природи. Розробка стратегії виживання сучасного світу на основі екології.
Структура сучасної екології як науки. Основні поняття, принципи, закони екології. Емпірична і теоретична екологія. Погляди Ю.Одума, К.Уатта,В.Оллі, М.Реймерса на теоретичну екологію. Поняття екосистеми як центральне поняття сучасної екології.
Основні групи загальноекологічних законів. Закон подібності частини і цілого (біоголографічний закон). Аксіома емерджентності. Закон необхідної різноманітності. Правило повноти складових. Закон надмірності системних елемнтів і самообмеження. Ієрархічність і кооперативність в екологічних системах. Закон збільшення ідеальності. Закон оптимальності.
Розділ 2. Екологія і біосфера.
Єдність живого і довкілля як онтологічна засада вчення про біосферу. Формулювання ідеї біосфери Ж.-Б.Ламарком (ХІХст.) як уявлення про вплив на земну кору живих організмів. Розвиток ідеї біосфери і формування біосферичних уявлень під впливом роздумів видатних природознавців - Ж.Бюффона, А.Лавуазьє, О.Гумбольдта, М.Ломоносова. Введення в науку терміна "біосфера" австрійським гідробіологом Е.Зюссом (XIX ст.) для означення обмеженої в просторі і часі сукупності організмів на поверхні Землі. Розвиток біосферичних уявлень першим ректором Київського університету М.Максимовичем і видатним російським натуралістом В.Докучаєвим.
В.Вернадський і його концепція біосфери. Багатоаспектність визначення біосфери В.Вернадським. Ознаки біосфери, що визначені в роботі В.Вернадського "Роздуми натураліста".
Питання про біотичну суть біосфери. Концепція структурних рівней організації живого і місце біосфери серед рівней організації живого. Організмовий, популяційний і екосистемний рівні організації живого. Біоценоз, біострома, біогеоценоз і біосфера як існуючі на екосистемному рівні організації живого.
Багатоманітність уявлень про біосферу в сучасній екології. Погляди Ю.Одума, Дж.Хатчінсона, В.Тимофєєва-Ресовського, М.Будико,М.Камшилова, А.Уголева, М.Голубця та ін.
Біосфера як гобальна екологічна система. Ознаки біосфери як глобальної екосистеми за визначенням сучасної екології.
Світоглядний смисл і методологічний вплив концепції біосфери на сучасну науку.
Розділ 3. Екологія і людина.
Людина як частина природи і її протилежність. Людина як біологічний вид і соціальна сутність. Відношення "людина -довкілля" в предметі екології. Людська діяльність в природі як екологічний фактор.
Біологічне і соціальне в людині. Еволюційно-біологічний і соцільно-трудовий концептуальні підходи осмислення антропогенезу. Методологічні вади біологізаторства і заперечення ролі біологічного в людині. Концепція біосоціальної організації людини.
Проблема біологічної еволюції сучасної людини. Проблема співвідношення біологічної і соціальної еволюції людини. Теорія "соціальної дезадаптації" Р.Дюбо та ін. І її екологічні висновки. Сучасна екологічна ситуація як підтвердження неможливості незалежності людини від природи. Залежність штучного світу людської життєдіяльності від природнього.
Людська дяльність як геологічна сила - В.Вернадський. Людська діяльність як причина збільшення залежності людини від природи. Людська діяльність як основа нової якості біосфери. Виникнення людини як початок нової геологічної доби в історії Землі. Погляд В.Вернадського на людину як потужну геологічну силу і геологічний перехід біосфери у стан ноосфери під впливом людської діяльності і людського розуму.
Діяльність людини як чинник екологічних пробем. Основні стадії історії взаємодії людства і природи. Екологічні наслідки людської діяльності в природі на примітивному, агрокультурному і машинно-індустріальпому етапах історії взаємодії людини і природи. Екологічно-кризові наслідки гойного способу полювання і підсічно-вогневого звільнення земель для землеробства.
Світоглядні зміни у ставленні людини до природи в умовах техногенного суспільства. Долання "обожнювання" природи і завойовницьке ставлення до неї як засади антропогенного тиску на природу. Проблема природних ресурсів і їх використання. Продовольча проблема і розвиток людства. Енергетичні проблеми і можливості їх розв"язання. Вплив демографічної ситуації на стан природи. Людська діяльність як така, що призводить до порушення рівноваги відношення "людина - природа". Загроза незворотнього руйнування біосфери з середини XX ст. Виникнення глобальної екологічної кризи. Загроза екологічної катастрофи.
Концепція існування єдиної соціоекосистеми за поглядами вітчизняних екологів М.Голубця, Г.Бачинського. Соціоекосистема як ноосферний стан існування людини і природи.
Розділ 4. Екологія і техногенна цивілізація.
Становлення техногенної цивілізації, її особливості порівняно з традиційним суспільством. Вплив техніки і технології на природу. Технологізація людської життєдіяльності. Агресивність техногенної цивілізації по відношенню до природи, культури і людини. Світоглядні засади техногенної цивілізації. Орієнтація на завойовницьке ставлення до природи.
Поняття екологічної ситуації. Інтегральні характеристики планетарного екологічного стану в понятті "екологічна ситуація". Екологічна ситуація як функція цивілізації. Аналіз екологічної ситуації в сучасних наукових і філософських дослідженнях і визнання кризовості як суттєвої ознаки сучасної екологічної ситуації.
Поняття "криза". Сутність кризових процесів. Криза і катастрофа. Сутність екологічних криз. Екологічні кризи і їх наслідки для природи і людини. Екологічна криза і екологічна катастрофа.
Типологія екологічних криз. Локальні, регіональні і панойкуменні екологічні кризи. Чинники екологічних криз.
Природні екологічні кризи, їх причини і наслідки. Концепції катастрофізму, градуалізму, іридієва і тектонічна гіпотези.
Антропогенні екологічні кризи і підходи осмислення їх сутності і наслідків. Зв"язок антропогенних екологічних крих з розвитком науки і техніки. Негативізм у ставленні до сучасної науки і її претензій на істинне знання — П.Фейєрабенд. Шлях екологізації виробництва і наукового пізнання як вихід з глобальної екологічної кризи.
Усвідомлення людством екологічних проблем як глобальних. Поняття глобальних проблем і погляди на шляхи їх розв"язання. Засади осмислення екологічних проблем як глобальних в західній і вітчизняній філософській думці XX ст.
Постанова проблеми глобальної екологічної кризи в 60-ті роки XX ст. Екологічна діяльність Римського клубу. Методологія глобалістики в екологічній програмі А.Печчеї. Прогнозування поведінки екологічних систем на підставі глобального моделювання в дослідженнях Д.Медоуза, Дж.Форрестера , Д.Гвішіані та ін. в 70-ті роки XX ст. Концепція
нульового росту , її світоглядний смисл і методологічні можливості.