55. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК СЛОВ’ЯНСЬКИХ ДЕРЖАВЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПД-СХ ЄВРОПИ В 7-15 СТ.
В 6-7 ст. відбувається колонізація давніми слов’янами Балкан. В 681 – 1018 – виникає І Болгарське царство. В 864 (65) рр.. відбувається прийняття християнства. В І пол. 10 ст. виникає і розповсюджується богомильство.
1018-1185 – візантійське панування в Болгарії.
1187-1396 – ІІ Болгарське царство.
1393 – захоплення болгарами Тирново.
1396 – захоплення болгарських земель османами. Тяжке становище, насадження мусульманства.
1598 – Тирновське повстання проти осман. Поразка, однак показало невдоволення населення й посилення нац-визв боротьби.
Польща. І польський князь – Мешко І (960-992). Започаткована династія Пястів. Охрестився в 966.
999 – завершився процес об’єднання польських територій в складі єдиної Д.
ХІ ст.. – перші ознаки феодальної роздробленості П. Столиці: І – Гнєзно, ІІ – Краків.
30-ті 12–починається період роздробленості. Помирає Болеслав ІІІ
Кривоустий. До 13ст
1385 – династія Ягеллонів
1410-битва під Грюнвальдом між тевтонським орденом і польсько-лит військами.
14-15 ст. – формування станово-представницької монархії в Польщі.
Великоморавська Д. На території Чехії і Словаччини – 30-ті 9 ст. поч.
формування Д. Рід Моймировичів – князь Моймир І (830-846). 895 – відокремлення Чехії, а в 897 – лужицьких сербів. 906 – припинила існування.
Королівство Чехія. Династія Пржемисловичів. 1306 – Загибель Вацлава ІІІ. Кінець династії.
1310-1437-правління династії Люксембургів.
1371-1415 – життя та діяльність Яна Гуса. 1419-повстання гуситів у Празі. 1419-37 – гуситські війни. 1419-1471 – гусит революція.
Сербія. 860-880 – прийняття християнства. 1217 – Стефан Неманич був проголошений королем 1371 – битва на р. Мариці.
1389 – на Косовому полі.
1459 – встановлення Османської зверхності.
27. НАПОЛЕОНІВСЬКІ ВІЙНИ. ВІДЕНСЬКИЙ КОНГРЕС.СВЯЩЕННИЙ СОЮЗ.
Мета зовн політики: політ і еон гегемонія в Європі.
1800-другий італ похід – розгром Австрії; Фр отримала Бельгію, землі на лівому березі Рейну; фактично запанувала в Іт. 1802- мирна угода з Анг 1803-війна з Анг відновилася 1805-Нельсон завдав поразки франц і іспан флотам на березі Ла-Маншу. Фр програла війну на морі. Ств-сь третя антифранц коаліція- ВБ,Рос,Авст,Неополітан кор.-во.
Грудень 1805-перемога Наполеона над австр і рос війс-ми під Аустерліцем. – свобода дій в Іт,Нім+загарбання Венеції; лікв-ція Свящ Рим імп.
1806-Прусія приєд до коаліції-четверта антифранц коаліція. Наполеон вдерся до Прусії-розгромив – битви біля Єни і Ауерштадта. В Берліні Наполеон підписав декрет про континентальну блокаду-заборона залежним кр-м вести торгівлю з ВБ.
Олександр 1 –на допомогу Прусії-поразка – в рез –Тільзитський мир 1807: О1 визнав усі завоювання Наполеона + принд до континент блокади. Ств Вестфальське кор.-во на завой-х землях Нім-ни, а з польських земельгерц-во Варшавське.
1808-вторгся в Іспанію, де зробив правителем свого брата Жозефа, тут зазнав перших невдач на суходолі-бо розпоч народна партизанська війна. Не зміг підкорити іспан народ, тримав туту війська до 1813. Португалія-1807захопив владу франц генерал Жюно.
1809- 5 антифранц коал-Авст,Англія. Австрія розпоч війну-поразкадо Фр: Істрія,Трієст, Далмація, пізніше Папська обл.-ть,Голландія, німец узб=жя Пн-го моря похід на Росію-1812 червень на Москву; Кутузов; 26 серпня 1812-під Бородіно-не було вирішальної перемоги; холод-поверн до Парижу. Поразка в Рос-крах наполеон імп-ї.
1813-6 антифранц коаліція- Рос, Анг, Прус, Швец,Ісп, Порт+Австрія.
16-19 жовтня 1813- битва в Нім під Лейпцигом- „битва народів‖- поразка Фр.
Поч. 1814- війська союзників-до Парижу, Наполеон зрікся; реставрували монархію бурбонів-Людовік18- 1814-24. Паризький мир 1814-Фр поверталася до кордонів 1792р.
20 березня 1815- захопив престол знову. 100днів 7 антифранц коаліція Рос, Анг, Прус, Швец,Ісп, ін д-ви.Орг-вав похід на Бельгію. 18 червня 1815-остаточно розбитий під Ватерлоо.
Вересень 1814-травень 1815-Віденський конгрес-започ=в нову с-му міжн відносин. Усі справи вирішував „комітет чотирьох‖- ВБ-МЗС-лорд Касльрі, Рос-О1. Австр- імп. Франц, канцлер Меттерніх, Прусія-Фрід-
Вільг ІІІ. Талейран від Фр-пересварив союзників-грудень 1814ВБ+Авст+Фр-таєм дог про спільні дії, щоб не допустити зміц-ня союзу Рос+Прус.
Рішення: Росія-част Пол з Варшавою, залиш-ся Фінл і Бессарабія; укр.
землі Холмс та Підляшшя. Росія повернула Австрії сх. Част Галичини.
Англія – о.Мальта, Капська колонія на пд. Афр, о. Цейлон.
Прусія- част Саксонії та Рейн обл..
Нім-кі д-ви та деякі вол-ня Австрії утв Німец союз.- 38 дрібних д-в та вільних міст.
Австрія-Ломбардія,Венеція
Сардинське кор.-во- Савойя, Ніцца, тер-я Генуезької респ-ки.
Папська обл. Та Неаполітанське кор- відновилися.
Бельгія+Голландія – об’єднано в незал-не Нідерландське кор.-во Утв Швейцарська конфедерація з 19 кантонів Норвегія об’єм зі Швецією.
Данія отрим Шлезвіг, Гольштейн.
Вересень 1815- Свящ союз- проти револ-х рухів, допомагати один одному в їх придушенні.
Рос,Авст,Прус пізніше- майже всі монархи євро кр-н
Після завершення війни між Польшею та Туреччиною (1699) потреба у козацькому війську відпала, і тому польський сейм прийняв рішення про ліквідацію правобережного козацтва. Спроба силою реалізувати цей план призвела спочатку до поразки польських військ під Фастовом 1700 p., а потім і до вибуху повстання під проводом С Палія (1702—1704).-очолював козацькі повстання на Київщині, Брацлавщині, Поділлі та Волині. В 1704 р. на Правобережжя вступили лівобережні козацькі полки під проводом Мазепи. За його наказом Палія було заарештовано, а повстання придушено
Ситуацією скористався І. Мазепа, який, приєднавши до Гетьманщини правобережні полки, незабаром усунув С. Палія від влади. Після падіння І. Мазепи та поразки П. Орлика система міжнародних договорів 1711—1714 pp. остаточно визнала права Польщі на володіння Правобережжям.
Dідновлення польсько-шляхетських порядків на Правобережжі. Землі регіону знову були поділені на Брацлавське, Волинське, Київське та Подільське воєводства. Магнати почали створювати в межах своїх володінь «слободи», у яких селяни на певний час звільнялися від податків. Однак закінчення пільгових років, вимоги землевласників виконання панщини та натуральних повинностей, які супроводжувалися посиленням наступу уніатства на права православних, викликали значне соціальне напруження на Правобережжі, безпосереднім наслідком якої стала гайдамаччина. Гайдамацький рух виник у першій половині XVIII ст. (перша згадка про гайдамаків датується 1714 р.) на Волині та Західному Поділлі, але незабаром охопив Київщину та Брацлавщину. Це була яскрава форма національновизвольної боротьби українського народу проти польського гніту на землях Правобережної України. Гайдамаччина у своєму розвитку пройшла три хвилі піднесення: 1734—1738 pp., 1750 p., 1768 p. (Коліївщина).
Перше велике гайдамацьке повстання- 1734 р. Його каталізаторомвступ на територію Правобережжя російських військ разом з гетьманськими полками, які мали на меті допомогти синові короля Августа II вступити на польський престол. Серед місцевого населення поширилися чутки, що війська прийшли на допомогу українським селянам, а російська цариця Анна Іоанівна видала грамоту, в якій закликала до боротьби проти польської шляхти. Стихійний народний виступ швидко охопив Київщину, Поділля та Волинь. На чолі повстання став— Верлан.У ході боротьби активно йшов процес «покозачення», коли селяни масово записувалися в козаки та заводили козацький устрій.
Повстанцям вдалося захопити Жванець, Броди, Збараж, дійти з боями аж до околиць Кам'янця-Подільсько-го та Львова. Між тим у Польщі престол отримав Агуст III. Виконавши свою основну місію, царські війська були кинуті на придушення гайдамацького руху. Наприкінці 1738 р. російські та польські збройні формування за допомогою зрадника С. Чалого отримали перемогу над основними повстанськими силами, що примусило частину гайдамацьких загонів відійти в Молдавію, а решту тимчасово припинити збройний опір. Новий спалах активності гайдамацького руху припадає на 1750 р. Повстанці, очолювані О. Письменним, М. Сухим, П. Тараном, протягом року контролювали землі Брацлавщи-ни, Київщини, Східного Поділля. їм вдалося навіть захопити такі потужні фортеці, як Вінниця, Умань, Летичів, Фастів. Проте до зими 1750 р. цей виступ спільними зусиллями польських та російських військ було придушено.
Піком гайд руху-селянсько-козацьке повстання 1768- «Коліївщина».
Першопоштовхом-наступ уніатів на права православних на півдні Київщини.
Навесні 1768 р. запорожець М. Залізняк сформував під Чигирином повстанський загін, На бік повсталих перейшов уманський сотник І. Гонта зі своїми козаками. Повстанці взяли Умань — міцну фортецю, одну з опорних точок польської шляхти в цьому регіоні, що стало переломним моментом у розгортанні Коліївщини. Ця перемога робила досить реальною перспективу розростання гайдамацького руху як у західному, так і в східному напрямках, що означало його поширення не тільки на власне польські землі, а також і на Лівобережжя.
складовою цього руху була антифеодальна боротьба, Непокоїла російський уряд. Росія розпочинає в другій половині червня 1768 р. каральні акції проти повстанців. Підступно були схоплені М. Залізняк та І. Гонта. Протягом липня—серпня було розгромлено більшість гайдамацьких загонів, але остаточно Коліївщина була придушена лише навесні 1769 р.
5 травня 1789-Ген штати-представники 3-х станів. Представники третього стану 17 червня оголосили себе Національними зборами-ліквідувати абсолютизм. Король це рішення скасував, хотів приборкати депутатів. 9 липня-оголосили себе Установчими зборами для створення нового державного ладу у Фр. Народ підтримав депутатів. Ств. Паризький комітетмуніципальне управління містом, які ств. власні загони (Нац.гвардію) і 14липня-взяття Бастилії. Революція поширюється на провінції.