Сучасний гуманітарний довідник школяра та студента (стр. 50 из 61)
Зусилля СРСР у 30'ті роки щодо створення системи колективної безпеки не мали успіху. Пакт про ненапад, укладений з Німеччиною (серпень 1939 р.), дозволив відтягнути початок війни, однак підписа' ні при цьому (а також при укладанні у вересні 1939 р. договору про дружбу й кордон з Німеччиною) секретні протоколи були несумісні з нормами міжнародного права, підривали престиж країни, перетво' рювали СРСР на пособника гітлерівської Німеччини. Обороноздат' ність країни була підірвана соціально'економічною політикою, що проводилася тоталітарним режимом, масовими репресіями, що охо' пили й військові кадри, а також великими прорахунками у військо' вому будівництві, у визначенні ймовірних термінів початку війни, головна відповідальність за що лягає на Й. В. Сталіна і його найближ' че оточення. До червня 1941 р. Червона армія мала 187 дивізій; у її складі було близько 3 млн чоловік, більше 38 тис. гармат і мінометів, 13,1 тис. танків, 8,7 тис. бойових літаків; у Північному, Балтійськом і Чорноморському флотах нараховувалося 182 кораблі й 1,4 тис. бо' йових літаків. Радянські війська не були повністю укомплектовані особовим складом, танками, літаками, зенітними гарматами, авто' мобілями, інженерною технікою; війська й командний склад мали низький рівень підготовки.22 червня 1941 р. фашистська Німеччина віроломно напала наСРСР. Створивши на напрямку головних ударів значну перевагу, аг' ресор прорвав оборону радянських військ, захопив стратегічну іні' ціативу й панування в повітрі. Прикордонні бої і початковий період війни (до середини липня) у цілому призвели до поразки Червоної Армії. Вона втратила убитими і пораненими 850 тис. чоловік, 9,5 тис. гармат, понад 6 тис. танків, близько 3,5 тис. літаків; у полон потрапило близько 1 млн чоловік. Ворог окупував значну частину країни, просунувся вглиб до 300—600 км, утративши при цьому 100 тис. чоловік убитими, майже 40 % танків і 950 літаків.
23 червня була створена Ставка головного командування (з 8 серп'ня — Ставка Верховного Головнокомандування). Уся повнота влади була зосереджена у створеному 30 червня Державному комітеті обо' рони (ДКО). З 8 серпня Й. В. Сталін став Верховним Головнокоманду' вачем. Основними військовими подіями літньо'осінньої кампанії 1941 р. були Смоленський бій, оборона Ленінграда і початок його бло' кади, військова катастрофа радянських військ в Україні, оборона Оде' си, початок оборони Севастополя, втрата Донбасу, оборонний період Московської битви. Червона армія відступила на 850—1200 км, од' нак «бліцкриг» був зірваний, ворог був зупинений на основних на' прямках під Ленінградом, Москвою й Ростовом і перейшов до оборо' ни. Зимова кампанія 1941—1942 рр. почалася контрнаступом радян' ських військ на західному стратегічному напрямку. У ході її здійсне' ний контрнаступ під Москвою, Любанська, Ржевсько'В’яземська, Бар' вінківсько'Лозовська й десантна Керченсько'Феодосійська операції. Радянські війська зняли загрозу захоплення Москви й Північного Кавказу, полегшили становище Ленінграда, цілком або частково зві' льнили територію 10 областей, а також більше 60 міст. Було розгро' млено близько 50 ворожих дивізій.
Під час літньоосінньої кампанії 1942 р. радянські війська мали нереальну задачу: цілком розгромити супротивника та звільнити всю територію країни. Основні військові події розгорнулися на південно' західному напрямку: поразка Кримського фронту, військова катаст' рофа радянських військ у Харківській операції, Воронезько'Вороши' ловградська, Донбаська, Сталінградська оборонні операції, бій на Пі' внічному Кавказі. На північно'західному напрямку Червона армія провела Дем’янську і Ржевсько'Сичевську наступальні операції. Су' противник просунувся на 500—650 км, вийшов до Волги, захопив частину перевалів Головного Кавказького хребта. Була окупована те' риторія, де до війни проживало 42 % населення, вироблялося 1/3 ва' лової продукції, знаходилося більше 45 % посівних площ. Економіка переводилася на військові рейки. У східні райони країни була переба' зована велика кількість підприємств (тільки в другому півріччі 1941 р.— 2593, у т. ч. 1523 великі), вивезено 2,3 млн голів худоби. У першому півріччі 1942 р. було випущено 10 тис. літаків, 11 тис. тан' ків, близько 54 тис. гармат. У другому півріччі їхній випуск збіль' шився більше ніж у 1,5 разу. Радянсько'англійська угода від 12 лип' ня 1941 р., Московська конференція представників СРСР, США і Ве' ликобританії (29 вересня — 1 жовтня 1941 р.), Декларація 26 держав від 1 січня 1942 р. про військовий союз країн, що боролися проти фашизму, радянсько'американська угода від 11 червня 1942 р. сфо' рмували ядро антигітлерівської коаліції.
Під час зимової кампанії 1942—1943 рр. основними військовими подіями були Сталінградська й Північно'Кавказька наступальні опе' рації, прорив блокади Ленінграда. Червона армія просунулася на за' хід на 600—700 км, звільнивши територію понад 480 км2, розгроми' ла 100 дивізій (40% сил ворога на радянсько'німецькому фронті). Були створені сприятливі умови для завершення наступу союзників у Північній Африці, Сицилії і Південній Італії.
Під час літньоосінньої кампанії 1943 р. вирішальною подією була Курська битва. Важливу роль відіграли партизани (операція «Рейко' ва війна»). У ході битви за Дніпро було звільнено 38 тис. населених пунктів, у тому числі 160 міст; із захопленням стратегічних плацдар' мів на Дніпрі створені умови для наступу на Білорусію. У битві за Дніпро партизани провели операцію «Концерт» щодо руйнування комунікацій ворога. На інших напрямках здійснені Смоленська й Брянська наступальні операції. Червона Армія пройшла з боями до 500—1300 км, розгромила 218 дивізій. Важливим етапом у розвит' ку міжнародних і міжсоюзницьких відносин стала Тегеранська кон' ференція (28 листопада — 1 грудня 1943 р.).
Під час зимової кампанії 1943—1944 рр. Червона армія провела наступ в Україні (10 одночасних і послідовних фронтових операцій, об’єднаних спільним задумом), завершила розгром групи армій «Пів' день», вийшла на кордон з Румунією і перенесла бойові дії на її тери' торію. Майже одночасно розгорнулася Ленінградсько'Новгородська наступальна операція; Ленінград було остаточно деблоковано. У ре' зультаті Кримської операції звільнено Крим. Радянські війська просунулися на захід на 250—450 км, вони звільнили близько 300 тис. км2 території, вийшли на державний кордон з Чехословач' чиною.У червні 1944 р. союзники відкрили другий фронт у Франції, що погіршило військово'політичне становище Німеччини. За літньо осінньої кампанії 1944 р. радянські війська провели Білоруську, Львів' сько'Сандомирську, Східнокарпатську, Яссько'Кишинівську, При' балтійську, Дебреценську, Східнокарпатську, Білгородську, частко' во Будапештську і Петсамо'Киркенеську наступальні операції. Було остаточно звільнено Білорусію, Україну та Прибалтику (крім деяких районів Латвії), частково Чехословаччину, були змушені капітулю' вати й вступити у війну проти Німеччини Румунія й Угорщина, зві' льнені від окупантів Радянське Заполяр’я й північні області Норвегії. 4—11 лютого 1945 р. в Ялті відбулася Кримська конференція керів' ників СРСР, Великобританії і США.
Кампанія 1945 р. у Європі включала Східнопрусську, Вісло'Одер' ську, завершення Будапештської, Східнопомеранську, Нижньосіле' зьку, Верхньосілезьку, Західнокарпатську, Віденську й Берлінську операції, що завершилися беззастережною капітуляцією фашист' ської Німеччини. Після Берлінської операції радянські війська спі' льно з 2'ю армією Війська Польського, 1'ю і 4'ю румунськими армі' ями і 1'м чехословацьким корпусом провели Празьку операцію. 24 червня в Москві відбувся Парад Перемоги. На Берлінській конфе' ренції керівників трьох великих держав, що відбулася в липні— серпні, була досягнута домовленість з питань післявоєнного устрою світу в Європі.
9 серпня 1945 р. СРСР, виконуючи союзницькі зобов’язання, по' чав воєнні дії проти Японії. У ході Маньчжурської операції радянські війська розгромили Квантунську армію, звільнили Південний Саха' лін і Курильські острови. 2 вересня 1945 р. Японія підписала Акт про беззастережну капітуляцію.
На радянсько'німецькому фронті були розгромлені й полонені 607 дивізій супротивника, знищено 75 % його військової техніки. За різними даними, втрати вермахту склали від 6 млн до 13,7 млн чоло' вік. СРСР утратив близько 27 млн чоловік, у тому числі 11,3 млн чоловік на фронті, 4—5 млн партизан, багато людей загинуло на оку' пованій території й у тилу країни. У фашистському полоні опинило' ся близько 6 млн чоловік. Матеріальний збиток склав 679 млрд кар' бованців. У важкій кровопролитній війні радянський народ зробив вирішальний внесок у звільнення народів Європи від фашистського ярма. День перемоги (9 Травня) відзначається щорічно як всенарод' не свято й день пам’яті про загиблих.