АМЕРИКАНО!МЕКСИКАНСЬКА ВІЙНА 1846—1848 рр.
Американо2мексиканська війна 1846—1848 рр. була спровоко# вана США. Внаслідок війни США захопили понад 1/2 мексиканської території, що становило майже 1/3 сучасної території США (штати Техас, Нью#Мексико, Арізона, Верхня Каліфорнія, Невада, Юта, ча# стина Колорадо та частина Вайомінгу).
РЕСПУБЛІКАНСЬКА ПАРТІЯ США
Республіканська партія США — одна з двох (нарівні з Демокра# тичною) основних партій США. Заснована в 1854 р. При владі у 1861— 1885, 1889—1893, 1897—1913, 1921—1933, 1953—1961, 1969— 1977, у 1981—1993 рр. і з 2001 р.
АБОЛІЦІОНІЗМ
Аболіціонізм (від лат. abolitio — знищення, скасування) — на# прикінці XVIII—XIX ст. в США рух за скасування рабства негрів; у Великобританії, Франції і ряді інших країн рух за скасування рабст# ва в колоніях.
А. ЛІНКОЛЬН
Лінкольн Авраам (12 лютого 1809, поблизу Ходженвілла, Кен# туккі — 15 квітня 1865, Вашингтон) — американський державний діяч, 16#й президент США в 1861—1865 рр., один з організаторів Республіканської партії (1854), що виступила проти рабства. У ході Громадянської війни в США 1861—1865 рр. уряд Лінкольна провів ряд демократичних перетворень, зокрема ухвалив закони про гомс# теди, скасування рабства, що забезпечило розгром військ Півдня. 14 квітня 1865 р., у страсну п’ятницю, на спектаклі в театрі Форда у Вашингтоні фанатичний прихильник конфедератів актор Дж. У. Бутс пробрався в президентську ложу й вистрілив Лінкольну в голову. Вранці наступного дня президент помер. Мільйони американців, бі# лих і чорних, прийшли віддати останню шану своєму президенту під час подорожі траурного потягу з Вашингтона в Спрінгфілд, де Лінколь# на було поховано на кладовищі Оук#Рідж. Трагічна смерть Лінкольна багато в чому сприяла створенню навколо його імені ореолу мучени# ка, який загинув за звільнення рабів. Пам’ять про Лінкольна увічне# на в меморіалі, відкритому в американській столиці в 1922 р. Усере# дині цієї біломармурової споруди скульптор Д. Ч. Френч вмістив 6#метрову статую сидячого у задумі президента#визволителя.
ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В США
Громадянська війна в США (1861—1865 рр.) — війна між 11 ра# бовласницькими штатами Півдня, що вийшли з Союзної федерації, і федеральним урядом Сполучених Штатів.
ПРИЧИНИ ВІЙНИ
Громадянська війна в США була наслідком протистояння двох систем — рабства і вільної найманої праці. Боротьба загострювала# ся суперництвом за владу в країні. Територіальна експансія і наяв# ність величезного фонду «суспільних земель» посилювали пробле# му рабства на нових територіях і пов’язану з нею аграрну пробле# му. Екстенсивний характер плантаційного господарства вимагав просування на нові землі; з іншого боку, на них претендували сотні тисяч американців, нові хвилі іммігрантів, що перебиралися в США з мрією знайти свій клаптик землі. Виступи негрів#рабів, агітація аболіціоністів, такі їхні дії, як рейд Джона Брауна 16—18 жовтня 1859 р., свідчили про зростаюче неприйняття рабства і готовність боротися проти нього.
У складі Союзу залишилося 23 штати, включаючи рабовласни# цькі Делавер, Кентуккі, Міссурі й Меріленд, які вважали за краще зберегти лояльність федеральному Союзу. Жителі ряду західних графств Віргинії відмовилися підкоритися рішенню про вихід з Союзу, утворили власні органи влади і в червні 1863 р. були при# йняті до складу США як новий штат. Населення Союзу перевищу# вало 22 млн чол., на його території розташовувалася практично вся промисловість країни, 70 % залізниць, 81 % банківських депозитів тощо.
Бойові дії розпочалися 12 квітня 1861 р. нападом конфедератів на форт Самтер у бухті Чарлстон, який після 34#часового обстрілу був змушений здатися. У відповідь Лінкольн оголосив мешканців пів# денних штатів заколотниками, проголосив морську блокаду їх узбе# режжя, закликав в армію добровольців, а пізніше ввів військову по# винність. Спочатку перевага була на боці Півдня. Тут розташовува# лися найбільш боєздатні частини, які поповнювалися сотнями офі# церів, що покинули федеральну армію, у т. ч. Т. Дж. Джексоном, Дж. І. Джонстоном, Р. Е. Лі та іншими. Головною метою федератів у війні було проголошено збереження Союзу, конфедератів — визнан# ня незалежності та суверенітету Конфедерації. Стратегічні задуми сторін були схожими: наступ на столицю противника і розчленуван# ня його території.
Перша серйозна битва відбулася у Віргинії поблизу залізничної станції Манассас 21 липня 1861 р., коли погано підготовлені війська Півночі, перейшовши через струмок Булл#Ран, атакували конфеде# ратів, але були змушені почати відступ, який перетворився на втечу. До осені на східному театрі військових дій Союз мав у своєму розпо# рядженні армію під командуванням генерала Дж. Б. Мак#Клеллана, що став з 1 листопада головнокомандуючим усіма арміями. Мак# Клеллан виявився поганим воєначальником, часто уникав активних дій. 21 жовтня його загони були розбиті біля Боллс#Блаффа. Набага# то успішніше здійснювалася блокада морського узбережжя Конфедерації.