У 1927 р. Сталін вийшов переможцему затятій боротьбі за владу, що точилася між
партійними вождями після смерті Леніна. Сталін (справжнє прізвище Джугашвілі)
народився 1879 р. в Грузії в убогій родині і в молодому віці став більшовиком. До
революції він грав порівняно незначну роль у більшовицькій партії. Як один із неба-
гатьох неросіян у партії, він повинен був, серед іншого, вивчати теоретичні аспекти
національних проблем — заняття, яке вважалося другорядним. Пізніше досвід у цій
справі стане йому (але не народам імперії) у великій пригоді. Людина скромних за-
датків (численні свідки пригадують його лише як «сіру пляму»), Сталін не мав
видатних здібностей письменника та оратора, властивих багатьом провідним біль-
шовикам. Поступово він втягується в організаційну роботу під час революції і як
генеральний секретар контролює поповнення партії новими членами та їхнє дальше
просування. Контроль над партійним апаратом і надзвичайна спритність допомогли
йому позбутися суперників і стати абсолютним лідером партії — вождем в оточенні
підлабузників.
У міру того як Сталін підпорядковував своєму тиранічному пануванню партію,
вона в свою чергу систематично поширювала владу на всі сторони життя суспільства.
Відкрита критика Сталіна (не кажучи вже про опір) ставала неможливою, оскільки
могутнє і всезростаюче Чека послідовно тероризувало, а потім і ліквідувало реальну,
а також потенційну Опозицію. Деякі вчені кваліфікують російсько-марксистське по-
єднання особистої диктатури з монолітною організацією як тоталітаризм. Інші на-
зивають це просто сталінізмом. Радянські вчені розглядали це як необхідний етап
у будівництві соціалізму й довгий час вихваляли Сталіна за мудре керівництво, за-
лізну волю та реалізм. Критики ж Сталіна незмінно підкреслювали в ньому жорсто-
кість, неймовірну глухоту до людських страждань і паранойю кровожерця, що зму-
шувало його скрізь бачити ворогів і змову. За словами НіколасаРязанова, якщо
Сталін (як і Іван Грозний, яким він захоплювався) і був божевільним, то в тім бо-
жевіллі існувала певна методика й послідовність.
Мржливо, більше, ніж інші комуністи, Сталін був дуже невисокої думки про се-
лян, вважаючи їх невиліковно консервативним класом і основною перешкодою ре-
волюційним змінам. За словами його наступника Микити Хрущова, «селяни були
для Сталіна покидьками». Неросіянин Сталін використав російський шовінізм як
засіб зміцнення Радянської імперії. Тому українці — ця переважно сільська на-
ція, в якій зростав націоналізм,— опинилися під подвійною загрозою сталінських
проектів.