Підвищення густоти стояння рослин гібридів і сортів соняшнику обумовлювало зниження сухої маси рослин, маси насіння в кошику, маси 1000 насінин в агроценозах з шириною міжрядь 70 та 15 см. Незалежно від густоти стояння рослин, агроценози соняшнику з міжряддями 15 см мали більшу масу насіння кошика на 2,6-11,5 г (ранньостиглий гібрид Запорізький 9), на 5,8-11,6 г (середньостиглий сорт Лідер), на 4,0-11,9 г (скоростиглий сорт Прометей) (табл. 8).
Таблиця 8
Продуктивність та врожайність соняшнику в залежності від способів сівби та густоти стояння рослин, середнє за 1995-1997 рр.
| Гібрид, сорт | Густота стояння рослин, тис./га | Ширина міжрядь 70 см( контроль) | Ширина міжрядь 15 см | ||||
| Маса насіння кошика, г | Кількість насіння у кошику, шт. | Урожайність, т/га | Маса насіння кошика, г | Кількість насіння у кошику, шт. | Урожайність, т/га | ||
| Запорізький 9 (контроль) | 45 (контроль) | 69,0 | 1320 | 2,85 | 71,6 | 1434 | 2,92 |
| 55 | 58,5 | 1240 | 3,02 | 61,4 | 1350 | 3,13 | |
| 65 | 42,3 | 950 | 2,59 | 53,8 | 1180 | 3,29 | |
| Харківський 58 | 45 | 68,0 | 1473 | 2,81 | 59,3 | 1292 | 2,45 |
| 55 | 51,4 | 1141 | 2,62 | 62,4 | 1395 | 3,24 | |
| 65 | 38,2 | 1160 | 2,34 | 55,3 | 1367 | 3,44 | |
| Лідер | 45 | 67,4 | 1210 | 2,75 | 73,2 | 1259 | 2,99 |
| 55 | 49,2 | 909 | 2,51 | 60,8 | 1064 | 3,10 | |
| Прометей | 45 | 51,2 | 1010 | 2,09 | 55,5 | 977 | 2,29 |
| 55 | 42,0 | 864 | 2,14 | 53,9 | 1053 | 2,77 | |
| 65 | 35,7 | 790 | 2,23 | 39,7 | 806 | 2,50 | |
НІР095 гібрид, сорт 0,8-1,0 99-105 0,03-0,04
густота стояння 3,0-3,5 141-150 0,02-0,04
міжряддя 1,4-1,7 50-58 0,05-0,07
Різниця за масою насіння кошика в гібриду Запорізький 9 та сорту Лідер, в залежності від ширини міжрядь, зростала при максимальній щільності агроценозів. У сорту Прометей, навпаки, вона зменшувалася до 4,0 г при максимальній густоті стояння рослин 65 тис./га. У середньоранньостиглого гібриду Харківський 58 різниця залежно від ширини міжрядь, зростала на перевагу звужених міжрядь на 11,0-17,1 г тільки при загущенні посівів до 55 і 65 тис./га. Вирощування соняшнику з міжряддями 15 см призводило до перерозподілу процентного співвідношення маси насіння до маси всього кошика з одночасним збільшенням кількості насінин в одному кошику. У порівнянні з посівами при ширині міжрядь 70 см посіви з міжряддями в 15 см мали більшу питому масу насіння до маси кошика: у гібриду Запорізький 9 на 8,1-15,0 %, у гібриду Харківський 58 на 3,9-8,8 %, у сорту Лідер на 4,6-6,8 %, у сорту Прометей на 4,6-17,0 %.
При сівбі з міжряддями 15 см, як елемента мінімалізації вирощування соняшнику, з контрольною густотою стояння рослин у гібриду Запорізький 9 отримано такий рівень врожайності 2,85-2,92 т/га як і на широкорядних посівах. Підвищення густоти стояння рослин в агроценозах зі звуженою шириною міжрядь забезпечувало отримання гібридом максимальної врожайності 3,13-3,29 т/га.
Гібрид Харківський 58 був здатний формувати максимальну врожайність 3,24-3,44 т/га на звуженій ширині міжрядь тільки при загущенні агроценозів.
Сорти Лідер та Прометей при сівбі з міжряддями 15 см, незалежно від густоти стояння, формували більшу врожайність, відповідно на 0,24-0,59 т/га та 0,20-0,67 т/га в порівнянні з сівбою на ширину міжрядь 70 см.
Збільшенню інтенсивності фотосинтезу та врожайності соняшнику відповідало зниження витрат ґрунтової вологи на одиницю чистої продуктивності фотосинтезу при обох способах сівби. В той же час, вирощування рослин з шириною міжрядь 15 см, за будь-якої густоти, знижувало витрати ґрунтової вологи агроценозом на чисту продуктивність фотосинтезу від 142 до 42 м3 на г/м2 за добу в гібриду Запорізький 9, від 129 до 20 м3 на г/м2 за добу в гібриду Харківський 58, на 152 м3 на г/м2 за добу в сорту Лідер, від 45 до 23 м3 на г/м2 за добу в сорту Прометей.
Проведений математичний обробіток даних показує, що врожайність гібриду Запорізький 9 в значній мірі визначалася площею листкової поверхні (r = 0,87), листковим індексом (r=0,87), чистою продуктивністю фотосинтезу (r=0,99). Рівень врожайності гібриду Харківський 58 визначався чистою продуктивністю фотосинтезу (r=0,95). Врожайність сортів Лідер та Прометей визначалася вмістом сухої речовини в рослинах соняшнику та чистою продуктивністю фотосинтезу.
У сорту Лідер кореляційна залежність відповідно становила r=0,89 та r=0,99, а у сорту Прометей r=0,79 та r=0,71.
Через зміну взаємовідношень між рослинами агроценозу соняшнику, впливу на зміну фотосинтетичну діяльність рослин та досягнення ними максимальних параметрів фотосинтетичної діяльності застосування сівби з шириною міжрядь 15 см дозволяло отримувати рівень врожайності у гібриду Запорізький 9 – 89,4-94,0 %, гібриду Харківський 58 – 73,6-78,2 %, сорту Лідер – 74,8-77,5 %, сорту Прометей – 71,4-79,1 % від рівня їх потенційної врожайності, що відповідно більше на 7,8-8,0 %, 14,4-20,4 %, 8,8-12,1 %, 11,7-15,4 % рівня врожайності, отриманого при ширині міжрядь 70 см.
Вплив черезсмугового вирощування соняшнику на врожайність його агроценозу. Підвищення врожайності соняшнику передбачає удосконалення конструювання агроценозів рослин, які здатні за рахунок зміни взаємовідношень між рослинами, без додаткового застосування енерговитрат на проведення агроприйомів, більш раціонально використовувати природні ресурси. Вирощування соняшнику смугами, коли в посівах смуги низькорослих гібриду Запорізький 9 та сорту Прометей чергуються зі смугами високорослого сорту Лідер, через зміну фотосинтетичної діяльності та водного режиму агроценозів, сприяло більшому рівню формування врожайності гібридом та сортами соняшнику.
У смуговому агроценозі збільшення кількості рядків гібриду до 12 в смузі і зменшення рядків сорту Лідер до 6 рядків призводило до збільшення у гібриду площі листкової поверхні та ЧПФ відповідно на 2070 м2/га та 0,4 г/м2 за добу в порівнянні з вирощуванням без смуг (табл. 9).
Таблиця 9
Фотосинтетична діяльність та врожайність черезсмугових агроценозів соняшнику, середнє за 1995-1997 рр.
| Схема посіву вирощування соняшнику | Площа листкової поверхні агроценозу, м2/га | Чиста продуктивність фотосинтезу, г/м2 за добу | Урожай-ність, т/га |
| Без смуг:Запорізький 9 (контроль) | 20050 | 9,9 | 3,00 |
| Лідер | 24100 | 8,3 | 2,80 |
| Прометей | 23790 | 8,4 | 2,20 |
| Зі смугами:Лідер –12 рядків+Запорізький 9 – 6 рядків | 23770 | 10,6 | 2,96 |
| Запорізький 9 –12 рядків+Лідер –6 рядків | 25440 | 10,6 | 3,14 |
| Лідер –12 рядків+Прометей –6 рядків | 25270 | 10,2 | 2,93 |
| Прометей –12 рядків + Лідер – 6 рядків | 26020 | 10,3 | 3,27 |
НІР095 т/га 0,08-0,09
Взаємовплив сортів Прометей та Лідер в їх смугових агроценозах сприяв підвищенню листкової поверхні та ЧПФ відповідно у сорту Прометей на 1200-2210 м2/га та 0,5-1,3 г/м2 за добу, у сорту Лідер на 1310-2270 м2/га та на 2,5-3,3 г/м2 за добу.
Максимальна врожайність товарних посівів соняшнику формувалася при вирощуванні культури в смугових агроценозах. Максимальна врожайність смугових агроценозів відмічалася при 6 рядках сорту Лідер і складала 3,14 т/га (Запорізький 9 – 12 рядків + Лідер – 6 рядків) та 3,27 т/га (Прометей – 12 рядків + Лідер – 6 рядків). Збільшення в смугах рядків високорослого сорту Лідер і зменшення в смугах рядків низькорослих гібриду Запорізький 9 та сорту Прометей обумовлювало дещо нижчий рівень врожайності смугових агроценозів 2,93-2,96 т/га.
В однокомпонентних агроценозах врожайність була такою: в гібриду Запорізький 9 – 3,00 т/га, сортів Лідер та Прометей відповідно 2,80 і 2,20 т/га.
Заходи з підвищення врожайності батьківських ліній соняшнику. Густота стояння рослин та способи сівби також впливали на врожайність батьківських ліній соняшнику, що вирощувалися під груповими ізоляторами. Максимальна врожайність аналогів материнської лінії Сх-1002А – 0,96 т/га (Аст) і 0,68 т/га (Бф) отримана при їх вирощуванні з шириною міжрядь 45 см і густотою стояння рослин 60 тис./га – відстань між рослинами в рядку становила 24 см (табл. 10).
Материнська стерильна лінія ЗЛ-95А найвищу врожайність аналогів 0,91-0,93 т/га (Аст) та 0,49-0,51 т/га (Бф)формувала при ширині міжрядь 70 см, незалежно від густоти стояння рослин – відстань між рослинами в рядку становила 24 і 35 см.
Розмноження та вирощування батьківських ліній і гібридів соняшнику передбачає не тільки застосування агроприйомів, що здатні забезпечити найвищу врожайність, але й отримування, в першу чергу, насіннєвого матеріалу з високим рівнем типовості при застосуванні нових методів ідентифікації.
Таблиця 10
Вплив способів сівби та густоти стояння рослин на врожайність аналогів материнських ліній соняшнику, що вирощуються під груповими ізоляторами, т/га (середнє за 1993-1995 рр.)
| Густота стояння рослин, тис./га | Спосіб сівби, см | Сх-1002А | ЗЛ-95А | ||
| Аст(стерильний аналог) | Бф(фертильний аналог) | Аст(стерильний аналог) | Бф(фертильний аналог) | ||
| 40 (контроль) | 70 х 35( контроль) | 0,72 | 0,47 | 0,93 | 0,51 |
| 45 х 55 | 0,84 | 0,64 | 0,52 | 0,23 | |
| 60 | 70 х 24 | 0,60 | 0,34 | 0,91 | 0,49 |
| 45 х 37 | 0,96 | 0,68 | 0,57 | 0,28 | |
НІР095 т/га густота стояння 0,03-0,04 ; спосіб сівби 0,02-0,04; лінія 0,03-0,05.
Порівняльна оцінка рівня гібридності гібридів і типовості вихідних ліній проведена протягом 2001-2005 рр., коли генетичну чистоту визначали методами ґрунтконтролю (в польових умовах) та електрофорезу геліантинінів насіння соняшнику (в лабораторних умовах), показує збіг абсолютних даних у 74,4%. Збіг рівня типовості батьківських ліній відмічено у 84,6%, гібридності гібридів у 69,2%.