2 квітня 1648р. Потоцького оповістили про те, що повстанці зміцнюють свої позиції при злитті Тясмина з Дніпром, однак ще нічого не було відомо ні про їхню кількість, ні про їхню силу. На військовій нараді Потоцький сказав, що негоже слати коронне військо проти якогось збіговиська селян, вистачить переднього загону, щоб їх розбити. Цей загін був розбитий на дві частини: перша, 4 тис. Чоловік, що складалась з українських реєстровців рухалась водою до Кодака; друга, 12 тис. Польських жовнірів та драгунів на чолі з 26-річним сином коронного гетьмана Стефаном Потоцьким , рухалась від Черкас суходолом назустріч повстанцям. Хмельницькому було заздалегідь відомо про плани Потоцького. Через своїх таємних агентів йому вдалось організувати заколот реєстровців, які вбивши Барабаша та Караїмовича (польських командувачі) з’єдналися з козаками Хмельницького в таборі на лівому березі р. Жовті Води.
Вибір місця для розташування табору був стратегічно дуже вдалим. До того ж козаки оточили його чотирикутним земляним валом. Потоцький, неочікувано наткнувшись на значні сили повстанців, отаборився на протилежному березі.
Через декілька днів запеклих сутичок, значну роль в яких відігравала татарська кіннота, поляки змушені були відступати в західному напрямку до балки Княжі Байраки, на підозрюючи, що Хмельницький завчасно наказав частині військ закріпитись на шляху відступу поляків, що зробило цей відступ неможливим. 8 травня блискавична атака татарської кінноти з чотирьох боків довершила розгром авангарду польського війська. Ця перемога, а також розгром польських військ під Корсунем засвідчили справжній талант полководця у Хмельницького. Водночас він розумів, що війську потрібен перепочинок і реорганізація полків, а ще більше те, що успіх розпочатої справи буде залежати від розгортання всенародної боротьби, недарма ж він любив повторювати: “чернь – моя права рука.”
Переможні Жовтоводська й Корсунська битви мали своїм наслідком розгром польських військ, підняття бойового духу Війська Запорозького і впевненість у можливості перемоги, але й сприяли розгортанню визвольного руху по всій Україні. Почався процес покозачення селян і міщан. Велику роль у цьому відігравали універсали Богдана Хмельницького, у яких він закликав населення виганяти ненависне панство і вливатися у ряди повстанського війська з метою повного визволення України.
Після Корсунської битви Б. Хмельницький та Тугай бей пішли на Білу Церкву. На цьому шляху козацьке військо зросло до 30 тисяч чоловік. У цей же час перед Хмельницьким постала проблема стосунків між козаками і татарами. Головне ж було в тому, що татари не тільки захоплювали собі більшу частину здобутих трофеїв, а й грабували українські міста і села. Хмельницькому, якому потрібна була швидка татарська кіннота, ледве вдалося залагодити конфлікт. Перед гетьманом стояв цілий ряд важливих завдань: формування полків, відправка козацьких загонів на допомогу селянам-повстанцям в інші регіони України, вирішення згаданої вище татарської проблеми.
На початку осені 1648р. відбулась Пилявецька битва – ще одне випробування сили і духу козацького війська і таланту полководця Б. Хмельницького. Завдяки злагодженим діям і досвіду воєначальників, а також надзвичайної відваги козаків 13 вересня військо Яреми-Вишневецького було розбите і переможці отримали великі запаси зброї та боєприпасів, а також безліч коштовностей і ворожих клейнодів.
У ході визвольної війни українського народу виникла козацька держава. Зразком організації державного життя була Запорозька Січ. У 1649-1650рр. Б. Хмельницький займається великою державною діяльністю: він зміцнює козацьку адміністрацію, проводить адміністративно-територіальний поділ підвладної території на полки і сотні. Полковники, сотники й міські отамани мали на підвладних їм територіях адміністративну, судову й військову владу. Були введені контроль за фінансами, оподатковування населення, охороною торгівлі та ремесла. Здійснювались активні дії по налагодженню дипломатичних зв’язків.
Білоцерківський мир 1651р. на певний час призупинив державне будівництво, але воно знову пожвавилося після Батозької битви 1652р. Державний апарат управління створювався під безпосереднім керівництвом Б. Хмельницького і з допомогою сильного старшинського угруповання, вихідців з української шляхти й заможних козаків – людей освічених і енергійних. Серед соратників Б. Хмельницького шляхетського походження були Іван і Данило Виговські, Григорій Гуляницький, Григорій Лісницький, Павло Тетеря та інші, котрі, включившись у боротьбу проти панування Польщі, прагнули збудувати свою вільну й незалежну державу. Державною емблемою України був герб Війська Запорозького – козак із шаблею при боці й рушницею на лівому плечі. Європейські держави визнавали суверенітет України, надсилали до неї своїх представників, укладали договори. Б. Хмельницький розумів, що, рано чи пізно, йому знадобляться союзники у війні проти Польщі. Саме ними спочатку стали татари і турки, згодом довелось просити допомоги у Московії. Останнє виявилось великою помилкою Хмельницького, бо Московія мала загарбницькі плани на Україну, виправити яку великому гетьману завадила доля. 27 липня 1657р. Б. Хмельницький помер від крововиливу в мозок і був похований в Еллінській церкві свого рідного Суботова. З його смертю козацька держава починає потроху слабшати і розпадатись через постійні війни і внутрішні проблеми...
3. Висновки. Підсумки життя та діяльності Б. Хмельницького
Богдан Хмельницький належить до найвидатніших постатей в історії України. Він не лише очолив національно-визвольну боротьбу в Україні, але й зміг об’єднати для цієї мети зусилля різних станів українського суспільства. Це був видатний полководець європейського масштабу. Він створив одну з найкращих у Європі армій. В історії воєнного мистецтва він стоїть на одному щаблі з найвидатнішими полководцями XVIIст. – Олівером Кромвелем, Густавом II Адольфом,,,, Яном Собеським.
Б. Хмельницький започаткував будівництво Української козацької держави. На звільненій від польсько-шляхетського панування території було ліквідоване магнатське й шляхетське землеволодіння фільварко-панщинну систему господарювання й кріпосницькі відносини. Козацькі господарства переростали в господарства фермерського типу, головними ознаками якого було використання найманої праці і зв’язок з ринком. Відбувся грандіозний соціально-економічний переворот.
Б. Хмельницький був видатним дипломатом, який зумів у короткий термін налагодити дипломатичну службу. Гетьман був високоосвіченою людиною. Маючи необмежену владу, він не потребував розкошів і жив дуже скромно.
4. Література.
1). Гриценко І. С. “Гомін віків” // РВЦ “Проза” – Київ – 1994р. – с.85-88
2). Меріме П. “Богдан Хмельницький” // “Маяк” – Одеса – 1993р. – с.65-91
3). Швидко Г. К. “Історія України XVI-XVII століття” // видавництво “Генеза” – Київ – 1997р. – с.131-191.