Реферат на тему:
Перша світова війна. революційні процеси в світі (1914—1918 рр.)
Місце і значення даної теми в курсі політичної історії обумовлене не лише вивченням самої світової війни як глобального явища, а передусім тими політичними процесами у світі, які стали її наслідками і які докорінно змінили обличчя нашої планети. Перша світова війна, яка розпочалася в результаті надзвичайної гостроти міжімперіалістичних протиріч кінця XIX—поч. XX століть, обумовила визрівання революційної кризи у країнах, що воювали; безпосереднім породженням війни стали Лютнева буржуазно-демократична революція і Жовтнева соціалістична революція 1917 р. в Росії, яка поклала початок розколу світу на дві системи; наслідком першої світової війни стали геополітичні зміни, докорінні зміни у розстановці політичних сил у світі, які стали визначальними у його розвитку впродовж наступних 20-х—30-х років. Вивчення матеріалу, викладеного у відповідному розділі навчального посібника «Політична історія XX століття. Вид. 2-ге» (К., КНЕУ, 2001) та інших додаткових джерелах дасть можливість студентам глибоко осмислити окреслені проблеми, знайти відповіді на низку інших питань, пов’язаних із даною темою.
Вивчаючи цю тему, студенти передусім мусять глибоко осмислити питання: Чому світ був втягнутий у світову війну? Яким шляхом необхідно було йти людству в умовах війни, що почалася? Чи неминуча світова війна в сучасних умовах?
Важливо також зрозуміти суть революційних подій у Росії, Європі, які розгорнулися під час війни. Нині постають актуальні питання, що зачіпають проблематику Жовтня 1917 року. Чи була Жовтнева революція неминучою, закономірною і чи не вчинили більшовики насильства над історією, змусивши Росію збочити з буржуазно-демократичного шляху? Чи не стала революція невдалим соціальним експериментом групи фанатиків? Чи існували якісь альтернативи Жовтню і чи не була восени 1917 р. втрачена можливість мирного розвитку?
Відповіді на ці та інші запитання мають яскраве політичне забарвлення. Суперечливі, інколи діаметрально протилежні, оцінки Жовтня використовуються в бурхливих дискусіях про шляхи виходу з сучасної кризи та перспективи розвитку країни.
Все це вимагає від кожного студента особливої уваги, особливої відповідальності за творче вивчення, осмислення проблем Жовтневої революції.
Передусім слід зазначити, що перша світова війна, яку імперіалісти всіх країн давно готували в глибокій таємниці від своїх народів, вибухнула в липні 1914 р. Вона була великою трагедією людства.
Приводом до світової війни став інцидент, що відбувся 15 червня 1914 р. за старим стилем. Цього дня сербським націоналістом був убитий спадкоємець австрійського престолу ерцгерцог Франц-Фердинанд. 10 липня австрійський уряд проголосив Сербії ультиматум. І незважаючи на те, що Сербія погодилася майже на всі його вимоги, Австро-Угорщина все ж розірвала відносини з Сербією і розпочала проти неї воєнні дії.
Після цього Росія, яка була зв’язана договором із Сербією, почала загальну мобілізацію. 19 липня (1 серпня) 1914 р. Німеччина, союзниця Австрії, оголосила війну Росії. Цей день і вважається початком першої світової війни. Ще через два дні — 21 липня (3 серпня) Німеччина оголосила війну Франції, а 22 липня (4 серпня) у війну вступила Англія.
Війна, що розпочалась спершу між великими імперіалістичними державами Європи, швидко переросла у світову. Поступово в неї було втягнуто 38 держав із населенням понад 1,5 млрд чол., тобто 75 % усього населення земної кулі. До армій держав-учасниць війни було мобілізовано майже 74 млн чол. Війна тривала понад чотири роки. Людські втрати сягнули близько 10 млн убитими і понад 20 млн покаліченими.
Студенти мають розкрити дві групи причин першої світової війни: економічні (головні) та соціально-політичні. Показати, яку мету ставили перед собою панівні класи країн, що воювали, та якими були конкретні плани імперіалістів щодо України.
Щоб з’ясувати справжні причини першої світової війни, потрібно усвідомити, що вона була наслідком протиріч капіталізму на його імперіалістичній стадії. Внаслідок нерівномірності економічного і політичного розвитку різних капіталістичних країн, що посилилася у період імперіалізму, змінилося співвідношення сил у самій світовій системі капіталізму. Це стало причиною гострого суперництва між великими капіталістичними державами за політичне панування у світі, за перерозподіл ринків сировини та збуту. До війни за переділ світу готувалися всі країни, але основними конкурентами в боротьбі за світове панування стали Англія та Німеччина, між якими виникли найгостріші суперечності.
Напередодні війни вельми гострими були політичні кризи і класові бої всередині кожної капіталістичної країни. Відбувалися тривалі страйки робітників у Англії, Німеччині, Італії, почастішали заворушення серед селян. Росія переживала період нового революційного піднесення, яке розпочалося влітку 1910 р. Посилився національно-визвольний рух пригноблених народів Європи: ірландців — проти англійського гніту; чехів, хорватів, сербів та інших слов’янських народів — проти австро-угорського панування; поляків і ельзасців — проти насильницького понімечення.
Панівні класи імперіалістичних держав вважали, що війна відверне увагу народних мас від революційної боротьби, сподівалися шляхом нацьковування робітників різних країн один на одного розколоти міжнародну єдність і тим самим придушити або принаймні послабити революційний натиск.
Наростання політичної кризи у світі, загострення капіталістичних протиріч наприкінці XIX і особливо на початку XX ст. призвели до створення в Європі двох ворожих військово-політичнихсоюзів: Антанти, що об’єднувала Англію, Францію і Росію, та «Троїстого союзу», до якого входили Німеччина, Австро-Угорщина та Італія. Вони й зіткнулись у першій світовій війні.
Виходячи з того, що перша світова війна була породжена всією системою імперіалістичних відносин між великими державами й розв’язана монополістичною буржуазією в ім’я її класових, антинародних цілей, покажіть її характер.
Перша світова війна стала суворим випробуванням для всіх політичних партій. Слід показати, яким було відношення до цієї війни різних класів і політичних партій, на яких позиціях стояли партії ІІ Інтернаціоналу, і в цьому зв’язку розкрити сутність і причини його краху.
Варто зауважити, що панівні класи кожної країни, яка воювала, в тому числі й Росії, зробили все можливе, щоб зняти із себе відповідальність за початок воєнного конфлікту. Вони штучно насаджували в масах «патріотичні» та шовіністичні настрої, створювали ілюзію «національної єдності» в ім’я розгрому ворога.
На відміну від більшості партій ІІ Інтернаціоналу партія більшовиків виступила проти імперіалістичної війни, оголосившивійну війні. Вона керувалась трьома тактичними гаслами: 1) перетворення війни імперіалістичної на війну громадянську; 2) поразка свого уряду в імперіалістичній війні; 3) повний розрив із ІІ Інтернаціоналом, що зазнав краху, і створення нового, вільного від опортунізму, ІІІ Інтернаціоналу. Що означали ці гасла, яка їхня сутність?
Перша світова війна загострила всі суперечності капіталізму, в тому числі й внутрішні суперечності країн-учасниць війни, створивши в них умови революційної кризи.
Політична обстановка в Європі у ході війни дедалі загострювалася. Тягар війни спричиняв значне погіршення становища трудящих мас, а це призвело до посилення страйкового руху. В Німеччині кількість страйків зросла з 137 у 1915 р. до 240 у 1916 р., а кількість їхніх учасників з 14 тис. до 129 тис.; у Франції кількість страйків зросла з 98 до 314, а їхніх учасників — з 9 тис. до 41 тис. Маси почали відкрито виявляти незадоволення війною.
У роки війни різко виявилося політичне і моральне банкрутство російського самодержавства, зазнала провалу його внутрішня і зовнішня політика. У чому конкретно полягала «криза верхів», криза самодержавства? Які факти свідчили, що на початку 1917 р. в Росії склалася революційна ситуація?
Студенти мають усвідомити й розкрити положення про те, що Лютнева буржуазно-демократична революція була підготовлена всім попереднім ходом соціально-економічного та політичного розвитку Росії. Чому всесильним «режисером» революції, могутнім прискорювачем революційного піднесення стала перша світова війна?
Студентам передусім важливо з’ясувати, що напередодні та в ході Лютневої революції, як і в роки першої російської революції, діяли три основні політичні сили: 1) царська монархія, 2) буржуазія і 3) пролетаріат. Виразниками інтересів класів були політичні партії. Розстановку класових сил у країні значною мірою здійснювали три партійно-політичних табори: 1) урядовий (монархічно-поміщицький), до якого входили всі поміщицько-монархічні партії і течії; 2) ліберально-буржуазний (кадети та інші буржуазно-опозиційні партії); 3) демократичний, який об’єднував більшовиків, дрібнобуржуазні, народницькі та соціал-демократичні партії. Боротьба цих трьох таборів і визначала весь хід і зміст Лютневої революції. Які платформи цих партій?
Який характер мала Лютнева революція 1917 р. і чому?
Слід показати, як розвивалися революційні події в Росії на початку 1917 р., і дати відповіді на запитання: які були рушійні сили революції? Яку роль відігравали в ході революції різні політичні партії? Чому Петроградська Рада добровільно віддала владу буржуазному урядові? Які причини утворення двовладдя? Його класова сутність.
Розкрийте історичне значення Лютневої революції 1917 року.
Після Лютневої революції перед країною постала альтернатива: або реформістські перетворення, які очищали соціальні й економічні структури країни від залишків феодалізму і встановлювали демократичний суспільний лад, або соціалістична революція.
Студентам дуже важливо зрозуміти: чому в 1917 р. не був обраний буржуазно-реформістський шлях розвитку? Чому Росія, не довівши буржуазної еволюції до стадії зрілого капіталізму, не закріпивши демократичного ладу, різко повернула на новий, соціалістичний шлях?