1. Мобілізація сил Донбасу на боротьбу з ворогом
- формування 382-ї, 393-ї та 395-ї шахтарських страйкових дивізій, окремих полків і батальйонів загальною чисельність біля 236 тисяч чоловік.
- Народне ополчення (220 тис. чоловік)
- Винищувальні загони, батальйони в Сталіно, Красноармійську, Торезі, Харцизьку, Доброполлі, Селідові – 53 загони, 1590 чоловік.
- Серпень – вересень 1941 року – мобілізація сил на спорудження оборонних укріплень (210 тис. чол.)
- Серпень 1941 року – недільник “Все для фронту, все для перемоги”, збирались гроші для фонду оборони (було зібрано 18,9 млн. рублів – на початку вересня), добровільні внески: Донецький металургійний завод побудував ескадрилью літаків “Металург Донбасу” для Південного фронту.
- Залучення жінок до праці на виробництві, 4267 робітниць за станом на 1 липня, 3400 жінок навчились водити трактор за ініціативою П. М. Ангеліної.
2. Перехід виробництва на військові потреби, евакуація підприємств на схід
- серпень 1941 – машинобудівельники, залізничники та металурги відправили на фронт 12 бронепоїздів (за 22 дні).
- 15 жовтня 1941 року – початок евакуації промислових підприємств, учбових та наукових закладів вглиб країни. (обладнання з 343 заводів, 25 тис. робітників відправлено до Кузбасу, Караганди).
- Будівництво машинобудівних заводів в Узбекистані, Комсомольську-на-Амурі, Челябінську.
- Вдосконалення технологічних процесів на Гур’євскому та Петровсько-Забайкальському металургійних заводах.
- Впровадження комплексної механізації на шахтах Кузбасу, Караганди.
- Освоєння нових вугільних родовищ: Байдаєвське та Абашевське в Кузбасі, Ангарське – в Середній Азії. Актюбинське – в Казахстані.
3. Окупація Донбасу німецькими військами
- Жовтень 1941 року – Червона армія залишила Сталіно, Макіївку, Горлівку, Красноармійськ, Слов’янськ.
- Початок листопада 1941 року – ворог зайняв центральну та південо-східну частину області й вийшов до річок Сіверський Донець та Міус.
- В рамках окупаційного режиму проходили такі заходи:
- обов’язкова регістрація робітників на біржі праці,
- введення 14-16 годинного робочого дня,
- постійний нагляд солдат і поліцейських, система фізичних покарань.
- Експлуатація шахт і заводів великими німецькими фірмами: “Крупп”, “Єліменс”, “Опель”. Для керівництва експлуатацією шахт і заводів було створено гірно-металургійне товариство “Схід”.
- Відновлення роботи шахт (на листопад 1942 року працювало 40 вугільних шахт, однак вугілля ще привозили з Польщі).
4. Партизанська та підпільна боротьба з окупантами
- На території Донбасу діяли 180 партизанських загонів і груп (4,2 тис. чол.). на чолі стояв обласний підпільний комітет КП(б)У. Відомі з них: Ямський партизанський загін (ком. Потирайло та Ізотов), Добропільський партизанський загін (Ланцов), Селідовський партизанський загін (Пасічний), партизнаські загони “Кармелюк”, “Галайда”, Слов’янський партизанський загін (Карнаухов), Артемівський партизанський загін (Чаплін), В Красноармійському та Єнакієвському районі діяли загони Іщенка та Компанієця. Всі вони провели близько 600 бойових операцій.
- Також в краї на підпільних засадах діяли: 12 міськкомів і райкомів партії, 21 парторганізація, 34 організації та групи комсомольського підпілля, 3 райкоми комсомолу, 15 комсомольських і 1 піонерська організація.
5. Визволення Донбасу від окупантів
Донбас визволяли Південний фронт (командуючий Толбухін) та Південно-Західний (генерал Малиновський). 18 серпня 1943 року – наступ військ Південного фронту. Форсування Міусу 5-ою армією (ген. Цвітаев). Битва за Саур-Могилу, (оборона лейтенанта Шевченко). Спроба німецьких військ закріпитись на лінії Слов’янськ – Нікітівка – Горлівка – Харцизьк та по річці Кальміус.
3 вересня 1943 – визволення Дебальцеве та Єнакієва.
4 вересня 1943 – бої за Нікітівку, Горлівку, Макіївку.
6 вересня 1943 – визволення Макіївки
8 вересня 1943 – вступ військ Південного фронту До Сталіна.
14 вересня 1943 – остаточне визволення області. При цій операції 80 офіцерів та солдат отримали звання Героя Радянського Союзу, 23-м військовим частинам присвоєні найменування визволених ними міст області.
6. Село в умовах німецької окупації
- Накладення на селян великих податків.
- Реорганізація колгоспів в спільноти.
- Скорочення посівних площ (1943 – 574 тис. га, 1/3 від 1940 року).
- Зниження врожайності (1940 рік – 13 ц., 1943 – 4,7 ц.), валовий збір зерна 1943 року – 14% від 1940 року.
- Скорочення чисельності великої рогатої худоби.
- Винищення 279 тисяч чоловік (за 12 місяців), після визволення в краю залишилось 48,8% населення.
7. Відновлення промисловості та економіки Донбасу
- початок 1943 року – розробка основних напрямів відновлення та розвитку чорної металургії (академік Бардін).
- 26 жовтня 1943 року – прийняття ДКО постанови “Про першочергові заходи до відбудуванню вугільної промисловості Дон. Басейну”.
- І шахта – “Новомушкетово” (травень 1944 року – 1000 тон на добу, 1940 – 700 тон на добу.
- Передача досвіду молоді. (ніна Кузьмекно, Марія Грішутіна, Зіна Лагутіна, роза Бурих) – травень 1944 року – 42,6% робітників на шахтах по добутку вугілля жінки.
- Грудень 1943 року – поновлення роботи майже всіх коксохімічних заводів.
- Жовтень 1943 року – відбудова Новокраматорського машинобудівного заводу, початок роботи Краматорського заводу тяжкого станкобудування.
- 1944 – відбудова Зуєвської, Курахівської та Штеровської ГРЄС.
- Поновлення соціалістичних змагань, організація шефства областей і республік на промисловими підприємствами краю. (жовтень 1943 року – Кемеровська область).
- Залучення до виробництва добровольців з інших областей.
У 1945 році відновлено 69 основних шахт, 5885 будинків, 1146 медичних установ, 1510 шкіл в яких навчалися 384 тисячі учнів.