Спекулятивні біржові операції можуть бути основаними (схема 12):
1) на динаміці (підвищенні або зниженні) біржових цін на реальні товари або на ф'ючерсні контракти;
2) на різниці в біржових цінах на споріднені у виробництві або в споживанні товари:
3) на різниці в біржових цінах на окремі сорти (або інші якісні характеристики) одного й того ж товару;
4) на різниці в цінах на одні й ті ж товари на різних товарних біржах;
5) на різниці в біржових цінах на реальний товар і на ф'ючероний контракт на нього;
6) на різниці в біржових цінах на ф'ючерсні контракти по одному і тому ж товару, але з різною тривалістю позиції (строками закінчення).
Розглянемо особливості здійснення кожної з перерахованих спекулятивних біржових операцій.
Спекулятивні операції, основані на динаміці біржових цін можуть відбуватись як з реальним товаром, так і з ф'ючерсними контрактами.
При здійсненні цих операцій з реальним товаром відбувається закупка його на біржі з негайною поставкою або з поставкою в майбутньому періоді (тобто укладанням угод на покупку типу 'спот' або 'Форвард') в розрахунку на підвищення цін. Якщо укладена угода типу 'спот' на покупку товару, то при здійсненні спекулятивної операції слід враховувати додаткові витрати по зберіганню товару до моменту його реалізації в найбільший сприятливий період біржової кон'юнктури (тривалість такого зберігання необхідно розраховувати заздалегідь). Крім того, при угодах обох типів необхідно враховувати темпи інфляції (з тим, щоб не змішувати інфляційний ріст цін на товари, з ростом цін, визваним зміною біржової кон'юнктури). Продаж. товару за цінами, які зросли за рахунок інфляції, реального прибутку не приносить (незважаючи на номінальний її ріст), а по угодах типу спот визве навіть фінансові втрати за рахунок додаткових витрат по зберіганню. В цьому можна впевнитись на слідуючому прикладі:
Приклад. В ході здійснення спекулятивної біржової операції товар був закуплений по ціні 100 тис. грн. за одиницю на загальну суму 50 млн. грн. Через місяць цей товар був проданий по ціні 110 тис. грн. за одиницю. За зберігання товару протягом місяця понесені втрати в сумі 3 млн. грн. Середньоденний темп інфляції складає 10%. При цих умовах перш за все слід визначити інфляційний ріст цін. Виходячи з вищеприведених даних визначаємо, що ціна зросла до 110 тио. грн. виключно під впливом інфляції 100 х 10 100%
Нормальний прибуток від цієї угоди складає 7 млн. грн. (110-100-3). Проте, закупить аналогічний товар в даний час можна, лише потративши на нього на 10 млн. грн. більше. Отже, реальний прибуток не одержаний, а сума збитку складає 3 млн. грн. (10-7).
Форвардні угоди а реальним товаром можуть бути використаними і для спекулятивних операцій, розрахованих на подальше зниження цін. Укладаючи форвардний контракт на продажу реального товару. продавець розраховує до моменту виконання угоди купити товар на біржі по більш низькій ціні для поставки його покупцю. В цьому випадку відпадає необхідність в обмеженні інфляційного росту цін і врахуванні додаткових витрат по зберіганню товару. Проте в сучасних умовах нашого біржового ринку розраховувати на пониження рівня біржових цін досить важко (хоч після окремих інфляційних вибухів, коли продавці різко підвищують ціни пропозиції, наступне зниження рівня цих цін до реального ринкового їх рівня можливе).
При здійсненні спекулятивних операцій, основаних на динаміці цін за ф'ючерсними контрактами, угоди укладаютьоя як у розрахунку на підвищення, так і на зниження цін на них в майбутньому періоді. Покупець ф'ючерсного контракту, який укладає угоду в розрахунку на те, що ціна на нього зросте, називається 'бик', а сама угода носить назву 'довга'. Продавець ф'ючерсного контракту, який укладає угоду в розрахунку на те, що ціна на нього знизиться називається 'ведмідь', а сама угода носить назву 'коротка'. Результати цих біржових спекуляцій стануть відомими лише до моменту закінчення отроку ф'ючероного контракту. Біржовий термін 'займати коротку або довгу позицію' означає продаж (або покупку) ф'ючерсного контракту без його ліквідації офсетною (протилежною) угодою.
Спекулятивні операції, основані на різниці в біржових цінах на споріднені у виробництві або в споживанні товари проводяться на основі попереднього вивчення характеру і рівня такої спорідненості, встановлення стійкого співвідношення цін між ними і використання біржових ситуацій, коли це співвідношення ріако порушується. Прикладом товарів, споріднених у виробництві, є:сировинні товари - готова продукція (приклад, цукрові буряки - цукор; нафта - бензин тощо, а споріднені у споживанні - взаємозамінні або взаємодоповнюючі товари (наприклад, свинина - яловичина, автомобіль - бензин тощо).
Здійснення спекулятивних операцій даного типу вимагає проведення ряду підготовчих етапів.
На першому етапі в рамках біржового асортименту даної біржі підбираються окремі групи споріднених товарів. серед яких виділяються пари товарів з найбільш високим ступенем взаємозв'язку. Один з таких товарів називається 'базовим' а інший 'спорідненим, взаємозв'язаним' .
На другому етапі на основі вивчення співвідношення цін між базовим і взавмозв'язаним товаром за тривалий період на даній і інших товарних біржах регіону встановлюється звичайне стійке співвідношення цін між ними. При цьому рівень цін на базовий товар приймається за 1.
На третьому етапі на основі вивчення біржової кон'юнктури виявляються ситуації різкого порушення звичайного стійкого співвідношення цін на взаємозв'язані товари. Приклад такого співвідношення рівнів цін на взаємозв'я8ані товари наведений в табл. 2.
Таблиця 2. Співвідношення рівнів цін на взаємозв'язані товари.
| Товари | Звичайне стійке співвідношення рівнів цін | Співвідношення рівнів цін на поточних біржових торгах | |
| Базові | Взаємозв'язані | ||
| Цукрові буряки | Цукор | 1:2, 2 | 1:2, 1 |
| Нафта | Бензин | 1:1, 8 | 1:1, 3 |
| Свинина | Яловичина | 1:1, 2 | 1:1, 5 |
На четвертому етапі вибираються товари з найбільшим ступенем порушення звичайного стійкого співвідношення рівнів цін і приймається рішення про закупку одного з взаємозв'язаних товарів. При різкому збільшенні співвідношення цін слід купувати базовий товар (виходячи з даних таблиці - свинину), а при різкому зменшенні співвідношення – взає- мозв'язаний товар (виходячи в даних таблиці - бензин).
Механізм даної біржової спекуляції побудований на тому, що протягом відносно невеликого періоду часу звичайне стійке співвідношення рівнів цін знову встановиться на біржі. Якщо для закупки товару використана угода типу 'спот', то необхідно при здійсненні спекулятивної операції врахувати додаткові витрати по зберіганню товарів протягом цього періоду.
Спекулятивні операції, основані на різниці в біржових цінах на окремі сорти (або інші якісні характеристики) одного і того ж товару, принципово нічим не відрізняються від аналогічної операції на взаємозв'язані товари. В цьому випадку в якості базового товарурозглядається базисний сорт даного товару, а аналогом взаємозв'язаного товару виступав товар іншого сорту. Наприклад, бензин А-76 може бути представлений як базисний сорт, а бензин АИ-93 - як інший взаємозв'язаний сорт. При різкому порушенні звичайного стійкого співвідношення цін між цими сортами товару приймається шення про початок спекулятивної операції.
Спекулятивні операції. основані на різниці цін на одні і ті ж товари на різних ТБ носять нааву 'арбітраж' або 'арбітражні угоди'. Міжбіржовий арбітраж може відбуватися як з реальним товаром, так і з ф'ючерсними контрактами.
Якщо міжібіржовий арбітраж відбувається а реальним товаром, то незалежно від типу угоди на закупку ('спот' або 'форвард'), необхідно врахувати ряд додаткових витрат, пов'язаних з ліцензуванням його вивозу, транспортуванням в регіон реалізації тощо. При угоді типу 'форвард' слід, крім того, врахуватипри спекулятивній операції і інфляційний ріст цін. Лише в тому випадку, якщо різниця а міжбіржових рівнях цін достатньо велика, щоб перекрити додаткові витрати по переміщенню товару а регіону закупки в регіон його реалізації, а також інфляційні витрати, можна застосувати рішення про початок даної спекулятивної операції.
Спекулятивні операції, основані на різниці в біржових цінах на реальний товар і ф'ючерсний контракт на нього, досить широко розповсюджені на міжнародних ТБ. Механізм здійснення спекулятивних операцій такого типу оснований на тому, що взагалі для кожної біржі по кожному товару характерне отйке співвідношення цін на реальний товар і ф'ючерсні контракти (ціни ф'ючерсних контрактів взагалі дещо вищі, так як операції з ними, на відміну від угод з реальним товаром, не вимагають витрат по зберіганню і доставці цих товарів). Якщо співвідношення цін порушується, то в очікуванні вирівнювання цього співвідношення можна здійснити спекулятивну операцію.