3.Форми зовнішньоекономічних зв’язків.
Зовнішньоекономічна діяльність — одна із сфер господарської діяльності, пов'язана з міжнародною виробничою і науково-технічною кооперацією, експортом та імпортом товарів і послуг, виходом підприємств і організацій на зовнішній ринок.
До основних форм зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні належать: експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили, кредитування, науково-технічна-співпраця, створення спільних підприємств, реалізація проектів на компенсаційній основі, культурна співпраця, туризм тощо.
У зовнішньоекономічних звязках України використовується така форма економічного співробітництва, як кредити. В сучасних умоваг нестабільності важливе значення для економіки країни мають іноземні інвестиції. Прямі інвестиції в Україну в 1996 р. складали 897 млн дол., що дуже мало, зважаючи на економічний потенціал нашої країни. Найбільші капіталовкладення надійшли до внутрішньої торгівлі, харчової промисловості, машинобудування. Головні інвестори — США, Німеччина, Нідерланди, Росія.
Загальний експорт послугами (плата за транзитні залізничні, автомобільні, повітряні перевезення, транспортування нафти і газу) становив в Україні у 1996 р. досить значний обсяг — 5,5 млрд. дол. Найбільше послуг було надано Росії за транзит газу трубопроводами та за деякі інші потреби — 3,6 млрд дол.[8].
Створення спільних підприємств – одна із форм економічного співробітництва України із зарубіжними країнами.Ці підприємства діють самостійно , наділені широкими правами для здійснення експортних та імпортних операцій. Спільні підприємства погоджують ціни на спільно вироблену продукцію і укладають відповідні контракти. У 1995р. на території України діяло понад 2.5 тис спільних підприємств.
Перспективним напрямком розширення зовнішньоекономічних зв’язків є створення спеціальних зон “ вільного підприємництва” на території України (в районі Закарпаття, Одеси та деяких інших місцях).Вільні економічні зони в Україні з часом сприятимуть прискоренню розвитку її економіки на основі створення умов для залучення іноземного капіталу.
Україна має приділяти велику увагу міжнародному туризму – галузі, яка найшвидше дає прибуток.Нині ми приймаємо в себе майже 250 тис. Іноземних туристів, що становить лише 0,05% світової кількості. Проте реально ми вже можемо обслуговувати до 5млн.туристів, що може дати майже 1 млрд.дол.
В економічних звязках України із зарубіжними країнами використовується науково-технічне співробітництво.До нього належить торгівля патентами, ліцензіями, технічним досвідом. Науково-технічне співробітництво спряє прискоренню темпів економічного розвитку, втіленню найновіших технічних досягнень , раціональному використанню природних ресурсів, автоматизації і механізації технологічних процесів, скороченню строків будівництва сучасних підприємств, підвищення капіталовкладень, розширенню сфери міжнародних відносин. Здійснюється науково-технічне кооперування між фірмами у формі консалтингу (течнічного консультування і експертизи роектів), лізингу (оренди промислового і науково-дослідного устаткування).
До основних форм зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні належать експорт та імпорт товарів.За даними Міністерства статистики України, експорт за останні роки постійно скорочується. Крім того , дуже неефективною є структура експорту, майже 90% його становлять сировина (переважають вироби чорної металугії, залізна руда і кокс), матеріали, товари народного споживання. Останні роки (1995-1997) характеризуються зростанням експорту товарів і послуг більш ніж на 44% при зростанні імпорту лише на 23% й трансформування (за рахунок різкого зростання експорту послуг і налагодження їх більш-менш точного обліку) мінусового сальдо зовнішньоторгового обороту - 1,2 млрд. доларів у 1995 році на позитивне сальдо 424 мли. доларів у 1997 році.
4.Тенденції розвитку економічних зв’язків з розвинутими країнами.
Питома вага України у світовій економіці досить помітна. За економічним потенціалом Україна входить до першої шістки країн Європи (окрім неї — Росія, Німеччина, Франція, Італія, Великобританія). Об'єктивно це мало б визначити істотну роль нашої країни у міжнародному територіальному поділі праці. Проте частка України у світовій торгівлі досі не надто висока. Недостатньо використовуються можливості для міжнародної кооперації зовнішніх інвестицій тощо. Попри це українська продукція добре відома у багатьох країнах: для деяких країн та регіонів Україна є важливим партнером в економічній співпраці.
Загальний об'єм зовнiшньої торгiвлi товарами за 9місяців склав $19 685,1 млн. (прирiст за мiсяць - 10,4%), у тому числi експорт -- $8 990,4 млн. (9,9%), iмпорт -- $10 694,7 млн. (10,8%). Hегативне сальдо за вересень збiльшилося на 15,8% i досягло $1,704 млрд. (за аналогiчний перiод минулого року -- $2,18 млрд.). За пiдсумками 9 мiсяцiв ц.р. об'єм експортних товарообмiнних операцiй склав $713,59 млн. (7,9% вiд загального об'єму експорту), iмпортних -- $671,165 млн. (6,3% вiд загального об'єму iмпорту)[9]. Hезважаючи на побоювання з приводу негативного впливу фiнансової кризи на зовнiшню торгiвлю вiтчизняними товарами, данi Держкомстату свiдчать про рiст у вереснi ц.р. у порiвняннi з попереднiм мiсяцем як об'ємів експорту, так i iмпорту. Але при цьому треба звернути увагу, що зростає i торговий дефiцит. Торговi партнери Ринок збуту українських підприємств у нинiшньому роцi розширився: за пiдсумками 9 мiсяцiв 1998 р. число країн торгових партнерiв України досягло 181 (у сiчнi-травнi -- 164, сiчнi-серпнi -- 178). При цьому, в експортi спостерігається стiйка тенденцiя переорієнтації з ринкiв країн СHД на iншi країни. Особливо чiтко це видно на прикладi Росiйської Федерацiї. Потужний торговельний партнер України — Росія, звідки ми одержуємо нафту, газ, руди кольорових металів, деревину, тканини, обладнання, вантажівки, електроніку. Україна експортує до Росії прокатне, гірничошахтове та енергетичне обладнання, тепловози, телевізори, залізну та марганцеву руду, кокс, прокат чорних металів, вугілля, а також цукор, соняшникову олію, м'ясо, плодоовочеві консерви. Хоча Росiяi залишається основним зовнiшньоторговельним партнером України, її частка в загальному об'ємі зовнiшньої торгiвлi стрiмко падає. Так, якщо за пiдсумками минулого року частка РФ в українському експортi складала 57%, а в iмпортi -- 62%, то за 5 мiсяцiв 1998 р. цi показники складали вiдповiдно 24% i 53,1%, а за 9 мiсяцiв -- вiдповiдно 23,9% i 47,7%. Hайвiдчутніше знизився експорт товарiв з України в Росiю. Зниження об'ємів вивозу українських товарiв у РФ багато в чому пояснюється важким фiнансовим положенням у Росiї. Крiм того, пiсля введення ПДВ iз 1 вересня 1996 р. на iмпорт українських товарiв був втрачений "ряд важливих сегментiв росiйського ринку, що важко повернути". Також на двостороннiй торгiвлi негативно вiдбилося падiння об'ємів виробництва ряду товарiв, що вiдносяться до традицiйного українського експорту (м'ясо ВРХ, вироби з м'яса), i висока собiвартiсть вiтчизняної продукцiї. I все ж Росiя поки ще залишаться для України торговим партнером "номер один".
Чимала частина зовнішньоторговельного обороту припадає на країни СНД і Балтії, питома вага ексортно-імпортних операцій з якими включаючи послуги, склала у 1997р. 53% або 19,86 млрд.дол. Експорт становив 9,2 млрд дол., імпорт становив 10,7 млрд.дол, що відповідно –48,9%і 57,8% від загальних показників[8]. Сальдо з цими країнами від’ємне.
Наступним за обсягом торгівлі партнером є Білорусь. Вона постачає верстати, вантажівки, трактори, калійні добрива, продукцію легкої промисловості. Наш експорт складається переважно з прокату чорних металів, верстатів та обладнання, цукру, олії.
Значне позитивне сальдо торговельного балансу Україна має з країнами Середньої Азії (окрім Туркменистану), Казахстаном та країнами Закавказзя. Наш експорт до цих регіонів: прокат чорних металів, обладнання, металорізальні верстати, промислові товари широкого вжитку, цукор, борошно. Імпорт: газ, руди кольорових металів, бавовна, тканини.
Українські товари добре відомі на ринках розвинутих країн і країн, що розвиваються. Особливе місце у зовнішній торгівлі України займають країни Європи (таблиця 4.1) . Серед розвинутих країн цього регіону чільне місце посідає Німеччина і Італія.Товарообіг з Німеччиною в тому році склав 2,1 млрд.дол., з Ітілією-1млрд.дол. В порівнянні з іншими країнами Центральної і Східної Європи обєми торгівлі між Україною і ЕС значно відстають(таблиця4.3). В 1998р.товарообмін Німеччини з Польшею склав 18 млрд.DM, з Чехією – 14 млрд.DM, з Угорщиною – 10 млрд.DM[8]. Є тому і обєктивні причини : Чехія,Польща,Угорщина підписали угоду з ЕС про вільну торгівлю, тому ці країни, маючи одинаковий спектр товарів з Україною, користуються преференціальним режимом на риках ЕС. Значний товарообіг Україна має також з Великобританією, Нідерландами, Францією. Відновлюються торгівельні зносини також із країнами Східної Європи, насамперед, з Польщею, Угорщиною, Болгарією та Словаччиною. Істотно виросла торгівля з Китаєм.
Розгляньмо географію зовнішньої торгівлі з країнами Західної та Східної Європи за основними вантажопотоками. До країн Західної Європи, окрім руд чорних металів та феросплавів, Україна постачає кокс, скло, штучні алмази та алмазний інструмент, невелику кількість металообробних верстатів, металургійне обладнання, а також олію.
Таблиця4.1. Обсяг товарообігу України з деякими країнами в 1996р., млн дол