Смекни!
smekni.com

Криміногенна ситуація та стан економіки в аграрному секторі України (стр. 2 из 5)

Новоствореному банку доцільно надати статус “Уповноваженого банку з обслуговування підприємств АПК”, що має означати його пріоритетне право на отримання будь-яких фінансових і кредитних ресурсів, в тому числі пільгових, що направляються до аграрного сектора.

Зі зміною статусу банку мають бути зміненими і його окремі функції. Насамперед необхідно підвищити консолідовану відповідальність (і в першу чергу Міністерства агропромполітики України і його структур на місцях, банку і його філій) стосовно забезпечення сільськогосподарських товаровиробників кредитними ресурсами. Оскільки на певному рівні потреба у кредитних ресурсах має об’єктивний характер, то в разі її незадоволення втрачає не тільки суб’єкт господарювання, але й держава в цілому і також банки.

Треба посилити контроль з боку банку за цільовим використанням наданих кредитів. Ця вимога означає не повернення до тотального контролю, а додержання однієї з вимог кредитування.

Через реформування кредитних відносин з аграрним сектором АПК банки все більше залучатимуться до економічного життя села і тим самим енергійніше впливатимуть на його господарську діяльність, виконуючи таким чином функцію центра економічної роботи, перетворюючись на нові організаційні структури на зразок фінансових агропромислових груп, що, в свою чергу, сприятиме створенню нормального ринкового середовища для сільськогосподарських товаровиробників.

З економічними негараздами в аграрному секторі економіки України тісно пов’язано проблему виробничого травматизму та смертності у галузі. За цими показниками працівники сільськогосподарських підприємств випередили шахтарів. У 1995–1999 рр. на підприємствах агропромислового комплексу загинуло майже 2,5 тис. робітників і спеціалістів, травмовано — 55 тис. чоловік, інвалідами стало понад 18,5 тис. чоловік. Переважна більшість нещасних випадків сталася через порушення трудової та виробничої дисципліни (26 % від загальної кількості), незадовільну організацію робочих місць (23 %), низький рівень знань з питань охорони праці (17 %), експлуатацію несправних транспортних засобів (12 %), інші порушення (9 %).

На тлі тактичних прорахунків, розриву існуючої інтеграції з сільськогосподарським товаровиробником, відсутності правильної цінової політики, неналежного кредитування та підтримки соціальної сфери села набуває свого поширення економічна злочинність, що різко погіршує і без того жалюгідний фінансовий стан зазначеної галузі.

Статистичні дані щодо стану боротьби зі злочинністю свідчать, що у 1997 р. на об’єктах агропромислового комплексу було викрито 7 962 злочини, з яких 1 525 — посадові. При перевірці контрольно-ревізійною службою 3 172 підприємств, установ і організацій майже на кожному другому з них (на 1500) виявлено незаконних витрат, нецільового використання, недостач та розкрадань грошових коштів і матеріальних цінностей на суму 60,1 млн грн.

У 1998 році виявлено 8 515 злочинів, з яких 1967 — посадові. З 1606 перевірених підприємств АПК на 592 виявлено незаконних витрат, нецільового використання, недостач та розкрадань грошових коштів і матеріальних цінностей на загальну суму 48,6 млн грн, з них недостач і розкрадань — на суму 7,6 млн грн.

У 1999 році було виявлено 8 299 злочинів, з яких 2 182 — посадові. З 1 384 перевірених підприємств агропромислового комплексу на 594 виявлено незаконні або за витрати нецільового призначення, недостачі та розкрадання грошових коштів і матеріальних цінностей на загальну суму 50,7 млн грн, у тому числі — недостач і розкрадань на суму 13,7 млн грн.

Крім того, на об’єктах АПК виявлено ряд інших фінансових порушень, у тому числі: заниження в обліку вартості основних засобів і матеріальних цінностей на суму 28,4 млн грн, приватизованого майна і орендної плати — на 1,5 млн грн, залишків — на 7,3 млн грн, іммобілізації обігових коштів — на 7,2 млн грн, перевищення бюджетних асигнувань та зайво одержаних бюджетних коштів — 1,3 млн грн.

У 2000 році криміногенна ситуація в АПК ускладнилася. До протиправної діяльності, крім так званої “сільської інтелігенції” і комерсантів, все більше залучаються особи, які повинні виконувати контрольні функції та такі, що пов’язані з реформуванням галузі.

Тільки після виходу Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 03.12.1999 р. № 1529/99 органами внутрішніх справ було викрито 4 657 корисливих злочинів, у тому числі: 1 843 розкрадання, вчинених посадовими та матеріально-відповідальними особами, 1 687 посадових злочинів та 144 злочини, пов’язані з порушенням бюджетного законодавства. До кримінальної відповідальності притягнуто 5 315 осіб, з яких 1 802 керівники сільськогосподарських підприємств, серед них 1 136 голів сільськогосподарських підприємств та 106 голів правлінь сільських, селищних, міських рад і землеурядників.

Найбільш поширеними зловживаннями в аграрному секторі економіки є такі: розкрадання матеріальних цінностей Держкомрезерву; неефективне, нецільове використання бюджетних та позабюджетних коштів; неповернення іноземних кредитів, отриманих під гарантію Уряду за закуплену сільськогосподарську техніку; недбале зберігання і умисне приховування запасів зерна; розкрадання матеріальних цінностей під час сівби і збору урожаю та інші зловживання, пов’язані з реформуванням аграрного сектора економіки України.

Правоохоронними та контролюючими органами викрито непоодинокі факти розкрадань матеріальних цінностей Держкомрезерву.

Так, у ході перевірки дочірнього підприємства ДАК “Хліб України” — Бузівського елеватору — Магдалинівського району Дніпропетровської області встановлено факти незаконного використання з фонду Держкомрезерву зерна і насіння соняшника на суму 2,4 млн грн, реалізацію зерна на суму 105,9 тис. грн та виявлено недостачу племінного поголів’я свиней, що належали цьому підприємству на суму 117,8 тис. грн. По відношенню до директора елеватора П. порушено кримінальну справу.

У Черкаській області у квітні 2000 р. викрито злочинну групу, яку очолювали голова правління ВАТ “Кононівське ХПП” Драбівського району З. та головний бухгалтер цього ж товариства Ш., які протягом 1999–2000 рр. реалізували комерційним структурам області та використали на власні потреби без дозволу Держкомрезерву України майже 2,5 тис. т зерна пшениці, соняшника і гречки на загальну суму понад 1,3 млн грн. Це зерно було закладене сільгосптоваровиробниками Драбівського району до Держрезерву з урожаю 1998–1999 рр. і знаходилось на відповідальному зберіганні у зазначеному ХПП.

На об’єктах АПК правоохоронними органами викрито непоодинокі факти неефективного, нецільового використання бюджетних та позабюджетних коштів.

Окремі керівники сільськогосподарських та фермерських підприємств з метою розкрадання державних коштів складали завідомо неправдиві документи про нібито побудовані ними на власні кошти об’єкти соціального та побутового призначення, які взагалі не будувалися, або вже були побудовані у попередні роки (у зв’язку з чим відшкодування витрат на їх будівництво не повинно проводитися) або значно перевищували суми витрат на таке будівництво.

Виділені Міністерством фінансів кошти перераховувалися районним відділам фінансів для відшкодування витрат на будівництво вже безпосередньо господарствам районів (на спеціальні рахунки з метою придбання паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, запасних частин і т. ін. з обов’язковим відображенням у відповідних бухгалтерських документах). Проте, перераховані таким чином цільові кошти керівники господарств шляхом незаконних фінансових операцій переказували зі спеціального рахунку на розрахунковий, після чого отримували їх готівкою і використовували на будівництво власних будинків та інші потреби.

Так, у Вінницькій області було порушено кримінальну справу стосовно колишнього голови КСП “Україна” С., який шляхом підробки фінансових документів погасив наданий йому раніше кредит на будівництво власного будинку у розмірі 17,6 тис. грн за рахунок бюджетних коштів, виділених для відшкодування витрат на будівництво об’єктів соціально-культурного та побутового призначення.

За умови наявності у господарств відповідної заборгованості та у зв’язку з відсутністю достатніх коштів Кабінет Міністрів України дозволив здійснювати відшкодування таких витрат шляхом проведення взаємозаліків заборгованості сільськогосподарських товаровиробників за податками та зборами до державного бюджету. Керуючись цим, керівники підприємств укладали фіктивні акти взаємозвірок, в яких відображали неіснуючі або значно завищені суми заборгованості.

У Волинській області 09.03.2000 р. порушено кримінальну справу проти посадових осіб ЗАТ “Зовнішкомхліб”, які у зговорі з керівниками сільськогосподарських підприємств області (всього 40) та Луцького спиртогорілчаного комбінату шляхом незаконно проведених взаємозаліків (за оформленими задніми числами трьохсторонніми угодами про поставки труб для будівництва газопроводів) отримали без оплати спиртогорілчані вироби на суму понад 3,5 млн грн. При цьому посадові особи управлінь сільського господарства районних державних адміністрацій склали фіктивні акти перевірки обсягів виконаних робіт, на підставі яких у подальшому посадовими особами обласних управлінь Державного казначейства, Податкової адміністрації та сільського господарства Обласної державної адміністрації складалися та затверджувалися протоколи відповідних взаємозаліків щодо погашення нібито існуючої у держави заборгованості перед сільськогосподарськими підприємствами з будівництва газопроводів. Кошти, отримані від реалізації зазначених спиртогорілчаних виробів, злочинці привласнили.

Окремі керівники сільськогосподарських і фермерських підприємств за участю та сприяння посадових осіб державних органів влади й управління, податкових адміністрацій, відділень Державного казначейства під виглядом відшкодування вартості витрат на нібито побудовані об’єкти соціально-культурного та побутового призначення розкрадали державне майно в особливо великих розмірах, вчиняли шахрайство з фінансовими ресурсами шляхом нецільового використання державних субвенцій і т.ін. Така протиправна діяльність набуває значного поширення. Незважаючи на те, що керівниками сільськогосподарських підприємств у більшості випадків заявляються для відшкодування невеликі суми коштів — від 2 до 15 тис. грн, але з урахуванням значної кількості таких звернень загальна сума відшкодувань у регіонах сягає декількох сот тисяч гривень.