Міліція виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-роз-шукову, кримінально-процесуальну, виконавчу і охоронну функції.
Вона складається з наступних підрозділів: кримінальна міліція, міліція громадської безпеки, транспортна міліція, державтоінспекція, міліція охорони, спеціальна міліція.
В своїй діяльності міліція підпорядкована Міністерству внутрішніх справ України. На покращення роботи органів міліції спрямований Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 року.
Державним правоохоронним органом спеціального призначення є Служба безпеки У країни, її головне завдання — забезпечити державну безпеку України. СБУ підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України. Організація і діяльність Служ-би безпеки України регламентовані Законом України "Про Службу безпеки України" віл 25 березня 1992 року.
Адвокатура не є державним органом, не входить до системи органів держави і її відношення до системи правоохороннихорганів пояснюється тільки логікою її функціональної діяльності, спрямованої на сприяння захисту прав, свобод і представлення законних інтересів фізичних і юридичних осіб, надання їм іншої юридичної допомоги. Адвокатура — це добровільне професійне громадське об’єднання, незалежне від органів держави.
Діяльність адвокатури регламентується Законом України"Проадвокатуру" від 19 грудня 1992 року.
Закон виокремлює різні організаційні форми і види діяльності адвокатури. Зокрема, адвокат має право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкривати своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори і інші адвокатські об’єднання.
Висновок.
Півторатисячолітній шлях державно-правової традиції українського народу позаду. Шлях злетів і падінь, перемог і поразок, досягнень і прикрих помилок. Головне в тому, що навіть періоди розривів в єдиному діалектичному ланцюзі державно-правового розвитку не знищили тяглості українського народу до національної державності. Особливості національного характеру державотворчого процесу прослідковуються в історичних формах правління, виборності органів влади і управління, судочинстві. Ми можемо говорити про наявність таких рис державотворення як пріоритетність колективних засад над індивідуальними, сплетіння запозичених і національних традицій, правовий нігілізм і широку ініціативу судів.
Позаду залишилася півторатисячолітня історія української державності і вісім років незалежної України.
Розбудова самостійної держави — тривалий і складний процес. Україна настирливо веде пошуки власного історичного шляху. В держапному будівництві є і здобуїки, і прорахунки. Найбільшим досягненням молодої демократії республіки є прийняття Конституції України. Чималими є здобутки у сфері зовнішніх відносин. Україна стала рівноправним членом світової спільноти. Майже завершено процес реформування державного механізму, але не ліквідовані протиріччя між законодавчою і виконавчою гілками влади. Значні зміни відбулися в судовій системі, в інших правоохоронних органах. Не припиняється кропітка робота з формування законодавства. За роки незалежності Верховна Рада України прийняла близько 600 законів. В умовах відсутності цілісної концепції переходу від тоталітарного до демократичного суспільства багато з них виявилися відірваними від життя. Створення нових законодавчих актів, внесення змін і доповнень до чинного законодавства часто здійснювалося на недостатньому науковому і юридично-технічному рівні…
… життя триває, пудується наша держава, і якою вона буде залежить тількі від нас.
Список використаної літератури.
1. Я.Малик, Б.Вол, В.Чуприна “Історія української державності” – Львів 1995 р. – стр. 3-15, 28, 38-49.
2. С.Кульчицький, М.Настюк, Б.Тищик “Історія держави і права України” – Львів 1996 р. – стр. 7-10, 17-31, 145-172.
3. А.Панюк, М.Рожик “Історія становлення української державності” – Львів 1995 р. – стр. 32-34, 41-45, 98-140.
4. О.Шевченко “Історія держави і права України” – Київ 1996 р. – стр. 68-78.
5. Хрестоматія “Історія держави і права України” за ред. О.Шевченка – Київ 1996 р. – стр. 78-80, 81-83, 110-115.
6. С.Грабовський, Л.Шкляр “Нариси з історії українського державотворення” – Київ 1995 р. – стр. 96-115, 168-179.
7. “Хрестоматія з історії держави і права України” том 1, за ред. В.Гончаренка – Киів 1997 р. – стр. 29-39, 145-145, 155-157, 163-167, 171-173, 216-217.
8. “Хрестоматія з історії держави і права України” том 2, за ред. В.Гончаренка – Киів 1997 р. – стр. 10-13, 21-24, 28-32, 36-40, 44-47, 52-61, 74-75, 98-99, 100-102, 176-178, 685-689, 704-707.
9. П.Музиченко “Історія держави і права України” – Одеса 1998 р., чистина 2 – стр. 237-256.
[1] Я. Малик, Б. Вол, В. Чуприна «Історія української державності» стр. 12
[2] «Хрестоматія з історії держави і права України» т.1 за ред. В. Гончаренка, стр. 29-39
[3] А.Панюк, М.Рожик «Історія становлення української державності» стр. 43
[4] Хрестоматія «Історія держави і права України» за ред. О.Шевченка, стр. 78-80
[5] Хрестоматія «Історія держави і права України» за ред. О.Шевченка, стр. 81-83
[6] «Хрестоматія з історії держави і права України» т.1 за ред. В.Гончаренка, стр. 145-146
[7] «Хрестоматія з історії держави і права України» т.1 за ред. В.Гончаренка, стр. 155-157
[8] «Хрестоматія з історії держави і права України» т.1 за ред. В.Гончаренка, стр. 157-159
[9] «Хрестоматія з історії держави і права України» т.1 за ред. В.Гончаренка, стр. 163-167
[10] Я.Малик, Б.Вол, В.Чуприна «Історія української державності» стр. 41
[11]«Хрестоматія з історії держави і права України» т.1 за ред. В.Гончаренка, стр. 171-173
[12] Хрестоматія «Історія держави і права України» за ред. О.Шевченка, стр. 110-113
[13] Хрестоматія «Історія держави і права України» за ред. О.Шевченка, стр. 113-115
[14] Хрестоматія «Історія держави і права України» за ред. О.Шевченка, стр. 118-128
[15] С.Кульчицький, М.Настюк, Б.Тищик «Історія держави і права України» стр. 155
[16] «Хрестоматія з історії держави і права України» т.2 за ред. В.Гончаренка, стр. 10-13
[17] «Хрестоматія з історії держави і права України» т.2 за ред. В.Гончаренка, стр. 21-24
[18] «Хрестоматія з історії держави і права України» т.2 за ред. В.Гончаренка, стр. 28-29
[19] «Хрестоматія з історії держави і права України» т.2 за ред. В.Гончаренка, стр. 29-32
[20] «Хрестоматія з історії держави і права України» т.2 за ред. В.Гончаренка, стр. 36-40
[21] «Хрестоматія з історії держави і права України» т.2 за ред. В.Гончаренка, стр. 52-61
[22] С.Кульчицький, М.Настюк, Б.Тищик «Історія держави і права України» стр. 167
[23] «Хрестоматія з історії держави і права України» т.2 за ред. В.Гончаренка, стр. 98-99
[24] «Хрестоматія з історії держави і права України» т.2 за ред. В.Гончаренка, стр. 100-101
[25] «Хрестоматія з історії держави і права України» т.2 за ред. В.Гончаренка, стр. 101-102
[26] «Хрестоматія з історії держави і права України» т.2 за ред. В.Гончаренка, стр. 74-75
[27] А.Панюк, М.Рожик «Історія сьановлення української державності» стр. 105
[28] «Хрестоматія з історії держави і права України» т.2 за ред. В.Гончаренка, стр. 176-178