Який складається з:
•Архіву гродських і земських актів м. Львова (1784-1939)
•Центрального архіву стародавніх актів у м. Львові (1939-1941)
•Державного архіву Львова (1942-1943)
•Відділу давніх актів Державного архіву Львівської області (1944-1945)
•Філіалу Центрального державного історичного архіву УРСР (1946-1958)
•Центрального державного історичного архіву УРСР, м. Львів (1958-1992)
•Центрального державного історичного архіву України, м. Львів (з 1992 р.)
Фонди
764 фондів
1 114 583 справи за 1233-1999 рр. [4,43-46]
Архів містить документи періоду Галицько-Волинського князівства, фонди центральних установ і організацій старопольського періоду (ХІV-ХVІІ ст.), австро-угорського (1772-1918) та російського (1914-1915) панування в Галичині, Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки (1917-1918), Польщі міжвоєнного періоду (1918-1939), а також невеликі групи документів радянського періоду (1939-1941) та німецької окупації (1941-1944). Документи архіву висвітлюють економічний, політичний і культурний розвиток Західної України, боротьбу українського народу за створення незалежної держави.
Найдавніші документи архіву представлені колекцією пергаментних грамот (1176-1800). Серед пергаментних документів - міждержавні угоди, папські булли, привілеї королів, князів, воєвод та старост, які були надані містам, селам, церквам, костьолам, монастирям, синагогам і цехам, а також маєткові угоди. У колекції знаходяться й грамоти, що стосуються Франції, Італії, Молдови, Валахії, Німеччини, Угорщини та інших держав - усього 13-а мовами.
У збірці кореспонденції зберігаються листи державних, громадських і церковних діячів, зокрема гетьмана Б. Хмельницького, а також інших українських гетьманів, митрополитів, польських і шведських королів, князів, молдавських господарів, німецького імператора, турецького султана та ін.
В архіві репрезентований один з найповніших корпусів документів міського самоврядування - акти гродських і земських судів Галичини (1382-1800). Фонд Магістрату м. Львова зберігає цінні документи Ради і Лави міста, війтівського та лонгернського урядів, міських судів ХІV-ХVІІІ ст. Серед них рукописи відомих львівських хроністів - В. Зіморовича, Я. Альнпека, Я. Юзефовича та ін.
Архів зберігає матеріали ХVІ-ХVІІ ст. фонду Львівського (Успенського або Ставропігійського) братства, які є цінним джерелом до дослідження процесів суспільно-політичних рухів, проблем упровадження Унії та григоріанського календаря, розвитку полемічної літератури та біографічних розшуків значних діячів української культури.
В архіві знаходяться багаті збірки документів церковних установ конфесій ХІІІ - середини ХХ ст. Значна їх кількість свідчить про багатовікове співіснування різних культур на території Галичини і містить акти з історії греко-католицьких, римсько-католицьких, православних, вірменських, єврейських євангелістських церков, а також історико-статистичні матеріали щодо діяльності релігійних інституцій (фонди консисторій, ординаріатів, капітул, деканатів, парафій, монастирів, кляшторів, конгрегацій, гмін, церковних братств). Понад 40 тис. од. зб. 1300-1945 рр. знаходяться у збірці актів греко-католицької Консисторії у Львові.
Панування Австрійської (з 1867 р. Австро-Угорської) імперії (1772-1918) відтворено у великому масиві документів. Важливим серед них є фонд Галицького намісництва (1772-1921), який налічує близько 200 тис. од. зб. 1448-1934 рр. Також зосереджені фонди таких адміністративних урядів, як Становий комітет (1774-1860), Галицький становий сейм (1783-1945), Крайовий комітет, а також міністерської комісії по звільненню селян від панщини у Львові (1851-1871) та Станіславі (1841-1855).
Інформація про суспільно-політичне життя, міжнародні відносини, політичні процеси, народно-визвольний рух і таємні революційні організації міститься у фондах судових інституцій: Шляхетського суду у Львові (1774-1888) та Станіславі (1812-1855), Вищого Крайового суду (1773-1919), Вищої Державної Прокуратури (1836-1919), Державної Прокуратури (1861-1918), а також Львівської Адвокатської Палати (1868-1919).
Значну групу складають фонди господарчих і фінансових інституцій. Матеріали перших поземельних кадастрів Галиції - Йосифінської (1785-1788) і Францисканської метрик (1819-1820) охоплюють практично всі місцевості. Цінним додатком до них є кадастрові мапи Крайової Земельної Податкової Комісії, яка діяла у Львові та Тернополі.
Цінність становлять особові фонди політичних, громадських, наукових, культурних діячів і документи культурно-освітянських інституцій, наукових організацій і товариств. Серед них заслуговують на увагу збірки Наукового товариства імені Шевченка у Львові, товариств "Просвіта", "Українська бесіда", "Галицько-руська матиця", військово-спортивних, кооперативних, літературних організацій. Групи документів національних організацій: українських, польських, вірменських, єврейських репрезентують різноманітність культурного життя на території Галичини, зокрема колекція матеріалів фінансово-маєткового стану єврейства, група актів єврейської релігійної гміни, а також численні матеріали сіоністських організацій міжвоєнного періоду (1919-1939). Збереглися також групи документів стосовно вірменської меншості на західноукраїнських землях. У фондах зберігаються картографічні колекції, що містять плани Львова ХVІІ-ХVІІІ ст., мапи Г. Л. де Боплана, давні атласи світу і Європи, а також мапи різних держав та інші джерела з історії картографії.
Описи - 1394
Каталоги:
- систематичний,
- іменний,
- географічний (384 фф., 383375 спр. тематично опрацьовано, складено 375525 тем. карток) каталоги; огляди фондів, довідкові картотеки.
Картотеки
| ф.146. Галицьке намісництво | тематична |
| оп.16-19 "Фасії" | географічна |
| оп. 64, 64 а, 64 б "Сервітути" | географічна |
| оп. 30 "Індемнізація" | географічна |
| ф.186 "Кадастрові карти" | географічна |
| ф.453, оп.1 "Продаж королівських маєтків" | географічна |
Огляди
1. Тематичнi:
• вiдгомiн революцiйних подiй 1905-1907 рр. у Схiднiй Галичинi;
• джерела з iсторiї українського мистецтва XVІ-XVІІІ ст.
• джерела з iсторiї братств;
• документальнi матерiали про ставлення селян Галичини до аграрних реформ 1848 р.;
• документи з iсторiї антифеодального руху опришкiв у XVI-XIX ст.;
• документи з iсторiї Галицької Соцiалiстичної Радянської Республiки;
• документи з iсторiї селянського руху в Схiднiй Галичинi у другiй половинi ХІХ ст.;
• документи про боротьбу захiдноукраїнської прогресивної iнтелiгенцiї
• возз’єднання з Радянською Україною в 20-30-х рр. ХХ ст.;
• документи про визвольну боротьбу українського народу проти шляхетської Польщi в першiй половинi XVІІ ст.;
•документи про вiдгомiн повстання декабристiв на захiдно-українських землях;
• документи про вiрменськi поселення в захiдноукраїнських землях;
• документи про Вiтчизняну вiйну 1812 р.;
• документи про вплив жовтневої революцiї 1917 р. на пiднесення революцiйного руху в 1917-1920 рр. в Захiднiй Українi;
• документи про дiяльнiсть О. Довбуша;
• документи про дiяльнiсть В. С. Стефаника;
• документи про дiяльнiсть І. Я. Франка;
• документи про дiяльнiсть І. І. Труша;
• документи про дiяльнiсть І. Федорова;
• документи про дiяльнiсть Т. Г. Шевченка;
• документи про переселення народних мас iз Подiлля в останнiй чвертi XVІІ ст.;
• документи про пiднесення революцiйного руху в Галичинi на початку ХХ ст.;
• документи про повстання 1863 р.;
• документи про участь слов’ян в угорськiй революцiї 1848-1849 рр.;
• з iсторiї магнатського господарства Галичини XVIII ст.;
• з iсторiї української економiчної думки епохи капiталiзму;
•про поширення ленiнських iдей на захiдноукраїнських землях.
2. Фондові ф. 663 О. С. Терлецький.
Автоматизовані бази даних Аркуші фондів - кількість записів – 76195
- Документи М. С. Грушевського \кількість записів - 90% документів від загальної кількості, що підлягають уведенню до бази даних\
- Історія євреїв у Галичині \кількість записів - 10246 (9700 справ, 11200 імен)\
- Каталог (систематичний, географічний, іменний) \кількість записів - 95365 записів\.
- Рукописні карти \кількість записів – 800\
Науково-довідкова бібліотека - 66 473 книги і брощури. Бібліотека зберігає унікальні рукописні книги, стародруки ХVІ-ХVІІІ ст., інкунабули, збірку європейської періодики ХVІІІ-ХХ ст., колекцію листівок, афіш і відозв 1917-1943 рр.
На сучасному етапі розвитку архівної справи питання використання інформаційних ресурсів архівних фондів набули надзвичайної актуальності. Необхідність їх дослідження зумовлена посиленням значення в сучасному інформаційному суспільстві про історію нашого краю та дослідження свого геологічного коріння.
Вимогою для сьогодення є аналіз та узагальнення міжнародного й українського досвіду у застосуванні традиційних форм використання документної інформації в архівах та вироблення спільних проектів державного та міжнародного рівнів з використання інформаційних ресурсів архівних документів. Сьогодення вимагає, аби архіви не лише забезпечували користувачам доступ до документів через читальні зали та інформаційні бази, а й надавали їм якомога повну та об'єктивну інформацію про склад і зміст архівних документів через відповідний комплекс науково-довідкових засобів.
Ось,чому сумлінна праця архівістів не залишається поза увагою суспільства та держави. Переконана, що професіоналізм архівістів, усвідомлення високої відповідальності перед минулим, сьогоденням і майбуттям будуть і надалі запорукою дбайливого збереження та примноження культурних цінностей і документальної пам'яті українського народу.
1. Архівхівістика: терміни, словник / Автор-упорядник Новохатський К. та ін. – К., 1998