Битва за Іводзіму (стр. 5 из 5)

Церемонія «Возз'єднання Честі» у 2005 році.

Завдяки захопленню острова, США отримали ідеальне місце для авіаційної бази, яку можна було використовувати як проміжний пункт під час бомбардувань основних островів Японського архіпелагу. Вже у перших числах березня, після того як інженери відремонтували летовища, ескадрилії B-29 здійснили ряд нальотів на японські міста. 10 березня авіація США виконала бомбардування Токіо, 12 березня — бомбардування Наґої, а 13 березня — бомбардування Осаки. Ці повітряні атаки стали регулярними, і були націлені не стільки на військові об'єкти, як на залякування цивільного населення. Іодзіма стала ремонтною стоянкою і місцем розміщення винищувачів P-51, котрі захищали бомбардувальники від японської артилерії. Загалом, до кінця Другої світової війни близько 2 251 літаків B-29, які були підбитими токійськими силами протиповітряної оборони під час виконання завдань, терміново приземлялися на Іодзімі та ремонтувалися тут.

По закінченню війни острів тривалий час знаходився під окупацією США. У 1960-х роках на Іодзімі була створена військова база збройних сил цієї держави, на якій зберігали ядерну зброю. Під тиском японського уряду, у 1968 році США повернули острів Японії і вивели з нього війська.

19 лютого1985 року на Іодзімі було проведено поминальну службу і церемонію примирення — «Возз'єднання Честі». Вона була організована зусиллями відставних військових Японії і США, а також ветеранів, які приймали участь у битві. На захід зібралось понад 400 чоловік. Була встановлена пам'ятна дошка японською і англійською мовами, з прославленням полеглих і молитвою за мир^[17].

Виноски

1. ↑ ^абвгдеMorison, Samuel Eliot (1963). “Iwo Jima and Okinawa”, The Two-Ocean War, 443, New York, New York, USA: Ballantine Books, Inc.. ISBN ISBN 45-02493-1-195.

2. ↑ Розпорядженням Інституту географіїМіністерства землі, інфраструктури і транспорту Японії від 18 червня2007 року острову Іо́дзіма була повернута стара назва , яку він мав перед Другою світовою війною. Англійський варіант Іво Дзі́ма (Iwo Jima) походить від японського застарілого написання острова Іуодзіма (iwojima, いをじま) на картах імперського флоту Японії. У XX столітті знак японської абетки «を» передавався латиницею як «wo», але вимовлявся як «о». Ймовірно, при перекладачі з США, слідували транслітерації назви острова, тому у англомовних джерелах його називають «Іво Джіма» («Іво Дзіма»). Джерело:CLOSING IN: Marines in the Seizure of Iwo Jima

3. ↑ 20 сантиметрові вагою у 90 кг, які мали довжину польоту у 2 — 3 км, та 40 сантиметрові снаряди, які мали довжину польоту понад 7 км

4. ↑ Японські гармати, замасковані на схилі гори Сірібаті і північному плато летовища Мотояма, були розміщені непомітно для флоту США.

5. ↑ Окрім цього очікувалось, що до Іодзіми особисто прибуде адмірал Джеймс Форестел для контролю над виконанням операції.

6. ↑ Існував також запасний план, який передбачав висадку підрозділів США на південно-західному узбережжі Іодзіми, аби нівелювати вплив бурунів на південно-східному узбережжі. Проте його відклали через небезпечність великих хвиль, спричинених сильним сезонним північно-західним вітром.

7. ↑ Під час бою лейтенант Абе Такео потрапив до полону, а після війни став постійним директором Асоціації Іодзіма і долучився до створення меморіальної дошки на острові в честь полеглих японських солдат.

8. ↑ Здався у полон разом із пораненими і пацієнтами.

9. ↑ Гора Сурібаті знаходилась під контролем сил Японського імперського флоту, командири якого прохолодно ставились до головнокомандуючого Курібаясі і, слідуючи своїм переконанням на рахунок оборони, порушили його наказ не відкривати вогонь до висадки військ противника на острів.

10. ↑ Згодом фотографія Розенталя під назвою «Підняття прапору на Іво Джіма» отримала Пулітцерівську премію.

11. ↑CLOSING IN: Marines in the Seizure of Iwo Jima

12. ↑Повний текст прощального повідомлення японською мовою

13. ↑Текст наказу японською

14. ↑Текст листа японською мовою у японському Вікіцитатнику

15. ↑ Сам Рузвельт листа не побачив через раптову смерть 12 квітня1945 року.

16. ↑http://www.iwojima.jp/photo2.html