Смекни!
smekni.com

Проблеми Батьківщини та походження слов’ян (стр. 2 из 2)


Висновок

Можливо, через брак знань багато вчених (за винятком радянських) поступово були змушені шукати компромісного рішення. Нині існує загальна згода щодо впливу скандинавів на суспільство й культуру східних слов'ян. Мандруючи у складі невеликих ватаг заповзятливих воїнів-купців, варяги швидко засвоювали східнослов'янську мову та культуру й через свою малочисельність навряд чи могли серйозно вплинути на спосіб життя місцевого населення. Проте важко заперечувати навіть провідну участь варягів у політичному житті з огляду на те, що всі правителі Києва аж до Святослава, а також їхні дружинники мали скандинавські імена. Варяги відігравали роль каталізатора політичного розвитку завдяки тому, що або підкоряли слов'ян і політично організовували їх, або ж створювали для них загрозу, що змушувала їх краще організовуватися самим. Щоправда, у ряді випадків інтереси східних слов'ян і варягів співпадали. Це, зокрема, стосувалося обмеження впливу хозарів, протистояння нападам кочовиків, забезпечення й охорони дніпровського торговельного шляху на Візантію.

Тому існують вагомі підстави вважати виникнення Києва досягненням не якоїсь окремої етнічної групи, а результатом складної слов'яно-скандинавської взаємодії. Американський учений Омелян Пріцак, розвиваючи цей підхід, висловив думку, що питання про етнічне походження Русі є несуттєвим. На його погляд, Русь була спочатку полі етнічним і багатомовним торговельним союзом, що з метою встановити контроль над торговими шляхами між Балтійським та Середземним морями і утворив полі етнічну єдність під назвою Київська Русь.


Список використаної літератури

1) Орест Субтельний. «Україна. Історія» – Київ: «Либідь», 1993 р.

2) Смоль В.А. «Історія України. Нове бачення» – Київ: «Україна», 1995 р.

3) Рыбаков Б.А. «Первые века русской истории» –Москва: 1964г.

4) Кобычев В.П.«В поисках прародины славян» –Москва:«Наука», 1973 г.

5) Смирнов А.Н.«Древние славяне» –Москва, 1990г.

6) Шелов Д.Б.«Славяне. Заря цивилизации» –Москва, 1972г.