У цілому MS Excel містить більш 400 функцій робочого аркуша (вбудованих функцій). Усі вони відповідно до призначення діляться на 11 груп (категорій):
1. фінансові функції;
2. функції дати й часу;
3. арифметичні й тригонометричні (математичні) функції;
4. статистичні функції;
5. функції посилань і підстановок;
6. функції баз даних (аналізу списків);
7. текстові функції;
8. логічні функції;
9. інформаційні функції (перевірки властивостей і значень);
10.інженерні функції;
11.зовнішні функції.
Запис будь-якої функції в комірку робочого аркуша обов'язково починається із символу рівно (=). Якщо функція використовується в складі якої-небудь іншої складної функції або у формулі (мега формули), то символ рівно (=) пишеться перед цією функцією (формулою). Звертання до будь-якої функції проводиться вказівкою її імені й наступного за ним у круглих дужках аргументу (параметра) або списку параметрів. Наявність круглих дужок обов'язково, саме вони служать ознакою того, що використовуване ім'я є іменем функції. Параметри списку (аргументи функції) розділяються крапкою з коми (;). Їхня кількість не повинна перевищувати 30, а довжина формули, що містить скільки завгодно звертань до функцій, не повинна перевищувати 1024 символів. Усе імена при записі (уведенні) формули рекомендується набирати малими літерами, тоді правильно введені імена будуть відображені прописними буквами.
1.5Можливі помилки при використанні функцій у формулах
При роботі з електронними таблицями важливо не тільки вміти ними користуватися, але й не робити поширених помилок. Дослідження показали, що більш половини людей, що часто використовують Microsoft Excel у своїй діяльності, тримають на робочому столі звичайний калькулятор! Причина виявилася проста: щоб зробити операцію підсумовування двох або більш комірок для одержання проміжного результату (а таку операцію, як показує практика, більшості людей доводиться виконувати досить часто), необхідно виконати дві зайві дії. Знайти місце в поточній таблиці, де буде розташовуватися підсумкова сума, і активізувати операцію підсумовування, нажавши кнопку S (сума). І лише після цього можна вибрати ті комірки, значення яких передбачається просумувати.
У комірці Excel замість очікуваного обчисленого значення можна побачити ####### (діези). Це лише ознака того, що ширина комірки недостатня для відображення отриманого числа.
Наступні значення, називані константами помилок, Excel відображає в комірках формули, що містять, у випадку виникнення помилок при обчисленнях по цих формулах:
1. #ІМЯ? - неправильно введене ім'я функції або адреса комірки.
2. #ДЕЛ/0! - значення знаменника у формулі дорівнює нулю (розподіл на нуль).
3. #ЧИСЛО! - значення аргументу функції не відповідає припустимому. Наприклад, ln(0), ln(-2), .
4. #ЗНАЧ! - параметри функції введені неправильно. Наприклад, замість діапазону гнізд уведене їхнє послідовне перерахування.
5. #ССИЛКА! - невірне посилання на комірку.
1.6 Аналіз даних в MS Excel
Дані - відомості:
- отримані шляхом виміру, спостереження, логічних або арифметичних операцій;
- представлені у формі, придатної для постійного зберігання, передачі й (автоматизованої) обробки.
В Excel тип даних - тип, значення, що зберігається в комірці.
Коли дані вводяться на робочий аркуш, Excel автоматично аналізує їх визначає тип даних. Тип даних, що привласнюється комірці за замовчуванням, визначає спосіб аналізу даних, який можна застосовувати до даного комірки.
Наприклад, у більшості інструментах аналізу даних використовуються саме числові значення. Якщо ви спробуєте ввести текстове значенні, то програма відреагує повідомленням про помилку.
Типи даних:
1. Текстовий
2. Числовий
3. Число
4. Числові символи
5. Дроби
6. Дата й час
7. Дати
8. Час
9. Формули
Аналіз даних - область інформатики, що займається побудовою й дослідженням найбільш загальних математичних методів і обчислювальних алгоритмів витягу знань із експериментальних (у широкому змісті) даних.
Аналіз даних - порівняння різної інформації.
Робота з таблицею не обмежується простим занесенням у неї даних. Важко уявити собі область, де б не вимагався аналіз цих даних.
Таблиці даних є частиною блоку завдань, який іноді називають інструментами аналізу " що-якщо". Таблиця даних являє собою діапазон комірок, що показує, як зміна певних значень у формулах впливає на результати цих формул. Таблиці надають спосіб швидкого обчислення декількох версій у рамках однієї операції, а також спосіб перегляду й порівняння результатів усіх різних варіантів на одному аркуші.
MS Excel представляє широкі можливості для проведення аналізу даних, що перебувають у списку. До засобів аналізу відносяться::
· Обробка списку за допомогою різних формул і функцій;
· Побудова діаграм і використання карт MS Excel;
· Перевірка даних робочих аркушів і робочих книг на наявність помилок;
· Структуризація робочих аркушів;
· Автоматичне підведення підсумків (включаючи майстер часткових сум);
· Консолідація даних;
· Зведені таблиці;
· Спеціальні засоби аналізу вибіркових записів і даних - підбор параметра, пошук розв'язку, сценарії й ін.
1.7 Сценарії
Одне з головних переваг аналізу даних - пророкування майбутніх подій на основі сьогоднішньої інформації.
Сценарії є частиною блоку завдань, який іноді називають інструментами аналізу" що-якщо". (Анализ «что-если». Процесс изменения значений ячеек и анализа влияния этих изменений на результат вычисления формул на листе, например изменение процентной ставки, используемой в таблице амортизации для определения сумм платежей.)
Сценарій - це набір значень, які в додатку Microsoft Office Excel зберігаються й можуть автоматично підставлятися в аркуш. Сценарії можна використовувати для прогнозу результатів моделей розрахунків аркуша. Існує можливість створити й зберегти в аркуші різні групи значень, а потім перемикатися на кожній із цих нових сценаріїв, щоб переглядати різні результати. Або можна створити кілька вхідних наборів даних (змінюваних комірок) для будь-якої кількості змінних і привласнити ім'я кожному набору. По імені обраного набору даних MS Excel сформує на робочому аркуші результати аналізу. Крім цього, диспетчер сценаріїв дозволяє створити підсумковий звіт по сценаріях, у якім відображаються результати підстановки різних комбінацій вхідних параметрів.
При розробці сценарію дані на аркуші будуть мінятися. Із цієї причини перед початком роботи зі сценарієм прийде створити сценарій, що зберігає первісні дані, або ж створити копію аркуша Excel.
Усі сценарії створюються в діалоговім вікні Додавання сценарію. Насамперед необхідно вказати комірки для відображення прогнозованих змін. Посилання на комірки відділяються друг від друга двокрапкою або крапкою з коми. Потім у діалоговім вікні Значення комірок сценарію кожному комірці привласнюється нове значення. Ці значення використовуються при виконанні відповідного сценарію. Після введення значень генерується сценарій. При виборі іншого сценарію, значення в комірках міняються так, як зазначено в сценарії.
Для захисту сценарію використовуються прапорці, які виставляються в нижній частині діалогового вікна Додавання сценарію. Прапорець Заборонити зміни не дозволяє користувачам змінити сценарій. Якщо активізований прапорець Сховати, то користувачі не зможуть, відкривши аркуш, побачити сценарій. Ці опції застосовуються тільки тоді, коли встановлений захист аркуша.
Якщо потрібно одночасно зрівняти кілька сценаріїв, то можна створити Підсумковий звіт, клацнувши в діалоговім вікні по кнопці Звіт.
У багатьох економічних завданнях результат розрахунків залежить від декількох параметрів, якими можна управляти.
Диспетчер сценаріїв відкривається командою Сервіс/Сценарії (мал. 1). У вікні диспетчера сценаріїв за допомогою відповідних кнопок можна додати новий сценарій, змінити, вилучити або вивести існуючий, а також - об'єднати кілька різних сценаріїв і одержати підсумковий звіт по існуючих сценаріях.
1.8 Приклад розрахунків внутрішньої швидкості обороту інвестицій
Вихідні дані: витрати по проекту становлять 700 млн. руб. Очікувані доходи протягом наступних п'яти років, складуть: 70, 90, 300, 250, 300 млн. руб. Розглянути також наступні варіанти (витрати на проект представлені зі знаком мінус):
- -600; 50;100; 200; 200; 300;
- -650; 90;120;200;250; 250;
- -500, 100,100, 200, 250, 250.
Рис 1. Вікно Диспетчер сценаріїв
Розв'язок:
Для обчислення внутрішньої швидкості обороту інвестиції (внутрішньої норми прибутковості) використовується функція ВСД.
ВСД -ВСД - Повертає внутрішню ставку прибутковості для ряду потоків коштів , представлених їхніми чисельними значеннями. Ці грошові потоки не обов'язково повинні бути рівними по величині. Однак вони повинні мати місце через рівні проміжки часу, наприклад щомісяця або щорічно.
Внутрішня ставка прибутковості - це процентна ставка, прийнята для інвестиції, що полягає із платежів (негативні величини) і доходів (позитивні величини), які здійснюються в послідовні й однакові по тривалості періоди.
ВСД (Значення; Припущення)
Значення - це масив або посилання на комірки, що містять числа, для яких потрібно підрахувати внутрішню ставку прибутковості.
· Значення повинні містити, принаймні , одне позитивне й одне негативне значення.
· ВСД використовує порядок значень для інтерпретації порядку грошових виплат або вступів. Переконаєтеся, що значення виплат і вступів уведені в правильному порядку.
· Якщо аргумент, який є масивом або посиланням, містить текст, логічні значення або порожні комірки, те такі значення ігноруються.