Смекни!
smekni.com

Периферійне обладнання та мережеві технології (стр. 3 из 4)

4. Визначити порядок сортування записів у звіті та, натисну­вши на кнопку Итоги, задати підсумкові операції. Натиснути на кнопку Далее.

5. Вибрати макет для звіту. Натиснути на кнопкуДалее.

6. Вибрати стиль звіту. Натиснути на кнопку Далее.

7. Увести назву звіту і натиснути на кнопку Готово.

8. Переглянути звіт, вибравши його у вікні бази даних та на­тиснувши на кнопку Просмотр

Поняття звіту в СУБД MS Access. Створення звітів із полями, що обчислюються, та підсумковими даними.

Розрахунок заг.функцій в звітах. Звіт відкривають у режимі конструктора кнопкою Поле, створюють поле в частині Примечание Отчета. Після створення із меню правою мишею команда Свойства – Данные – Данные, з’являється вікно Построительвиражений, ліворуч - перелік функцій Встроенные функции, в третій частині вибираємо функції, середня частина містить категорії функцій, кнопка Вставити. З’являється у вікні назва функції AVG (Expr), треба виділити те, що в дужках, замість нього: активізувати “Звіт по” або відповідний об”єкт і шукаємо потрібне і кнопка ОК.

Форми у СУБД ACCESS створюються самостійно або за до­помогою майстрів. Форму, створену за допомогою майстра, мо­жна доробити у режимі конструктора.

3. Протоколи середнього та високого рівня у мережевих технологіях. Призначення та приклади

У процесі обміну даними беруть участь різноманітні програмні та апа­ратні засоби (від прикладних програм до засобів керування каналами передавання інформації). Щоб усі учасники процесу обміну даними чітко взаємодіяли один з одним, вони мають дотримуватися у своїй роботі пев­них правил.

Правила, що визначають, як мають взаємодіяти пристрої мережі, нази­вають комунікаційними або мережними протоколами.

У цих протоколах, зокрема, визначено, як дані мають поділятися на па­кети, якими сигналами підтвердження передачі обмінюватимуться прий­мальний та передавальний пристрої, як будуть виявлятися й оброблятися помилки передавання.

Розроблено також мережні стандарти, у яких визначено вимоги до облад­нання та програмного забезпечення мережі.

Зазначені протоколи і стандарти створюють та затверджують відповідні міжнародні організації.

Протоколи можна поділити на три рівні : низького рівня, середнього рівня, для перенаправлення файлів.

В будь-якій ЛОМ мережеві адаптери здійснюють передачу і прийом повідомлень за допомогою кабелів , і тільки наявність певних протоколів обміну перетворює комп’ютери в ту чи іншу ЛОМ.

На самому низькому рівні комп’ютери і мережі обмінюються інформацією один з одним пакетами повідомлень. Ці пакети становлять фундамент на якому базується робота ЛОМ.

Пакети можуть нести довільну інформацію:

· початок сеансу обміну даними;

· передача даних;

· підтвердження прийому пакета даних;

· передача повідомлення всім адаптерам;

· кінець сеанса роботи.

В різних мережах пакети визначаються по-різному, але наступні елементи є загальними для всіх:

· унікальна адреса відправника;

· унікальна адреса отримувача;

· ознака, що визначає вмістиме пакета;

· дані або повідомлення;

· контрольна сума для визначення помилок при передачі.

Зв’язок між комп’ютерами ЛОМ здійснюється за двома основними принципами: визначення колізій (зіткнень) і передача маркера.

Маркер - дуже коротке повідомлення, яке є ознакою того, що мережа вільна.

Прикладами системи на базі принципу визначення колізій і передачі маркера є, відповідно, системи Ethernеt i Toren Ring.

Розглянемо формат пакета Ethernеt.

На малюнку показано розміщення і визначення полів пакету в системі Ethernеt.

Приамбула Призначення Джерело Тип Дані Контрольна сума

Приамбула. Це поле довжиною 8 байт, яке використовується для синхронізації пакету. Воно звжди містить код 10101010 в перших 7-ми байтах і 10101011 в останньому.

Призначення. Це поле довжиною 6 байт, яке містить адресу вузла ЛОМ, куди надсилається повідомлення. Старший (лівий) біт в першому байті має спеціальне призначення. Якщо він дорівнює нулю, то це є унікальна фізична адреса. Перші три байти задають адресу групи, а наступні 3 - задають адресу в групі. Якщо ж біт дорівнює 1, то останні байти визначають станції призначення.

Джерело. Це поле має має 6 байт і визначає адресу вузла відправника. Старший байт завжди дорівнює нулю.

Тип. Має 2 байта і ідентифікує тип протокола більш високого рівня.

Дані. Воно може мати довжину від 46 до 1500 байт і містить повідомлення.

Контрольна сума. Поле довжиною 4 байта, яке містить залишок зайвої циклічної суми.

Розглянутий протокол працює на низькому рівні. Даний протокол передає дані між комп”ютерами, але не знає нічого про файл-сервер і перенаправлення файлів. Ці протоколи не мають засобів для забезпечення вірної послідовності прийому-передачі даних а також засобів для ідентифікації прикладних програм, що потребують дані.

Протоколи середнього рівня NetBIOS, IPX/SPX, TCP/IP більше відповідають транспортному рівню. Ці протоколи дозволяють комп”ютерам в ЛОМ легко обмінюватись даними.

Протоколи високого рівня призначені для виконання функцій перенаправлення файлів, використовують протоколи середнього рівня, для передачі пакетів повідомлень між РС і файловим сервером.

Незалежно від внутрішньої конструкції кожного окремого протоколу, всі вони мають певні спільні функції і властивості:

Ініціалізація зв’язку. Кожен протокол має засоби для ідентифікації РС по імені, номеру або двох атрибутах. Ця схема є доступною для всіх рівнів передачі інформації. Обмін інформацією між певними вузлами активізується після визначення вузла-адреси (як правило- файлового серверу робочої станції, що ініціює діалог. Ініціююча станція також встановлює один із двох типів діалогу: датаграму і сеанс.

Відправка і отримання даних. Кожен протокол надає засоби для відправки і отримання повідомлень робочими станціями адресата і джерела. Протокол накладає певні обмеження на довжину повідомлень. Крім того, він надає учасника діалогу сеансового типу засоби для визначення статусу діалогу.

Завершення обміну. Протокол надає засоби для коректного завершення діалогу (4, С.123).

Як вже повідомлялось, існує два типи міжкомп'ютерного обміну даними - датаграми та сеанси.

Датаграма - це повідомлення, яке не потребує підтвердження про прийом від приймаючої сторони. Якщо таке підтвердження необхідно, то адресат повинен сам послати спеціальне повідомлення. Для здійснення обміну цим способом приймаюча і передаюча сторони повинні дотримуватись певного протоколу. Кожна датаграма є окремим повідомленням і при наявності декількох датаграм в ЛОМ порядок їх доставки не гарантується. В деяких випадках максимальна довжина датаграм набагато менша, ніж довжина повідомлень в сеансах. Проте, в більшості випадків швидкість передачі датаграм набагато більша ніж швидкість передачі повідомлень у сеансах.

На противагу датаграмам, в сеансі передбачається створення логічного зв’язку для обміну повідомленнями між РС і гарантується отримання повідомлень. В той час, коли датаграми можуть передаватись в будь-який період часу, в сеансах для передачі повідомлень спочатку необхідно виконати деяку підготовчу роботу:сеанс необхідно спочатку встановити, після цього йде передача даних, і після закінчення обміну сеанс необхідно закрити.

Фірма Novell з мережевою ОС NetWork приймає протоколи ІРХ для обміну діаграмами і SPS для обміну в сеансах.

Протокол ІРХ (Internetwork Packet Exchange - міжмережевий обмін пакетами) використовується модулями перенаправлень файлів. Він виконує функції адресації, маршруторування і перемикання в процесі передачі пакетів повідомлень. протокол ІРХ більш швидкодіючий ніж протокол SPХ, 95% доставки інформації - безпомилковий.

Протокол SPХ (Sequenced Packet Exchange - послідовний обмін протоколами) призначений для встановлення діалогу і використовується напротязі сеансу. Для обміну даними по цьому протоколу спочатку необхідно встановити логічний зв”язок між двома учасниками. Після цього повідомлення можуть функціонувати в двох напрямках. Протокол SPХ гарантує передачу інформації в вірній послідовності.

Протоколи високого рівня (їх ще називають протоколами перенаправлення файлів) використовуються фірмами ІВМ і Microsoft в програмних продуктах LAN Manager i LAN Server використовують потокол SМВ (Server Massage Block - Блоки повідомлень сервера). Фірма Novell в ОС NetWork використовує протокол NCP (NetWork Core Protocol - Протокол ядра NetWork). В однорангових ЛОМ інколи використовується протокол SМВ.

Мережеві ОС LAN Manager i LAN Server перехоплюють звернення прикладних програм на РС до функції вводу/виводу і направляють їх на сервер. Здійснюється це таким чином. Програмні модулі на РС, що використовують протокол SМВ і DLR (DOS LAN Requester) відкривають сеанс зв’язку NetBios з програмним забезпеченням LAN Manager або LAN Server, що працюють на сервері. Після цього DLR i сервер обмінюються SМВ- блоками. Фірма ІВМ визначає чотири категорії SМВ- блоків: управління сеансом, доступу до файлів, обслуговування прінтера і повідомлень.

4. Поняття браузера. Сучасні браузери

обладнання звіт база протокол браузер

Браузер— це програма, призначена для перегляду веб-сайтів. Вона вста­новлює зв'язок із веб-сервером, завантажує на комп'ютер сторінку,роз­ташовану за заданою користувачем адресою, тавідтворює її на екрані.

Вигляд веб-сторінки (гіпертекстового документа) у вікні браузера зале­жить від наявних у ній тегів — команд мови розмітки НТМL. Стильоформлення сайтів визначає також інформація, записана мовою CSS (CascadeStyleSheets — аркуші каскадних стилів) у НТМL-документах чи окремих файлах. Сучасні браузери здатні відображати ілюстрації, від­творювати анімацію, відеоролики і звук.