Смекни!
smekni.com
Биржевое дело

Ринок цінних паперів (стр. 15 из 24)

На початку 2000 року в Україні діяв 881 торговець цінними паперами. Протягом 1999 року було видано 167 дозволів на здійснення діяльності щодо випуску та обігу цінних паперів та одночасно анульовано 160 дозволів. Протягом 1999 року спостерігалась тенденція щодо диференціації торговців цінними паперами, а саме поступово визначається стійка група структур, які щоквартально здійснюють обсяги операцій, що перевищують 10 млн. грн., з одночасним збільшенням кількості тих торговців, які взагалі не здійснювали діяльності. Досить значною є група “дрібних” торговців, тобто тих, які виконують щоквартально угод на суму, що не перевищує 100 тис. грн. Більше половини торговців, які здійснювали діяльність протягом 1999 року, відноситься до “середньої групи” – обсяг укладених ними угод складає від 100 тис. до 1 млн. грн.

Обсяг виконаних угод ІІ кв. ІІІ кв. ІV кв.
До 100 тис. грн. 190 210 160
Від 100 тис. до 500 тис. грн. 151 134 136
Від 500 тис. до 1 млн. грн. 62 65 61
Від 1 млн. до 10 млн. грн. 139 124 154
Більш 10 млн. грн. 44 44 53

Всього

 Здійснювали діяльність 564 577 607
Не здійснювали діяльність 153 167

125
Подали звіт 717 744 732

У 1999 році зберігалась тенденція щодо збільшення обсягів комерційних операцій торговців цінними паперами. Одночасно зменшилися обсяги угод з розміщення цінних паперів на ринку. Комерційні банки є найбільш крупними торговцями цінними паперами, які здійснюють переважний частину всіх видів операцій у вартісному вимірі на ринку цінних паперів. Протягом 1999 року вони відігравали найзначнішу роль на ринку цінних паперів. Більше 75% обсягу виконаних угод з купівлі-продажу цінних паперів на ринку України були здійснені комерційними банками.

Протягом 1999 року найбільш популярними як за кількістю, так і за обсягом виконаних операцій були облігації внутрішньої державної позики, з якими працювали переважно банки, друге місце посідали векселі (теж інструмент, більш характерний для банків), і третю позицію займали корпоративні цінні папери - акції.

Такі фінансові інструменти, як інвестиційні сертифікати та облігації підприємств та місцевих позик, не мали значимих показників.

У середньому найкрупніші угоди у вартісному вимірі укладаються при купівлі-продажу векселів. Характерним є збільшення обсягу угод за векселями, середня сума однієї угоди з векселем складає близько 177,9 тис. грн.

У 1999 році за обсягами виконаних угод перше місце посідали облігації внутрішньої державної позики та векселі. За кількістю виконаних угод перше місце посідали акції.

Акції є найбільш популярним фінансовим інструментом для структур, для яких торгівля цінними паперами є виключним видом їх діяльності. Для комерційних банків найбільш привабливим фінансовим інструментом були облігації внутрішньої державної позики та векселі.

В Україні на відміну від розвинутих країн переважає позабіржовий неорганізований ринок. Це стало наслідком приватизаційних процесів за попередні роки.

На неорганізованому позабіржо-вому ринку на кінець 1999 року здійснювалась переважна кількість угод – близько 98 %.

Протягом 1999 року в Україні здійснювали діяльність 881 торговець, надавали звіти 732 торговця цінними паперами. Результати аналізу звітності торговців по областям наведені у таблиці.

Області України 1997 рік 1998 рік
Кількість ТЦП станом на 31.12.97 % від загальної кількості

Обсяг виконаних угод,

млн. грн.

 % загального обсягу виконаних угод Кількість ТЦП станом на 31.12.98 % від загальної кількості

Обсяг виконаних угод,

млн. грн.

 % загального обсягу виконаних угод
Автономна Республіка Крим та м. Севастополь 31 5.3 60,620 0.8 34 4.6 113,142 1.08
Вінницька область 4 0.6 2,858 0.03 5 0.7 5,337 0.05
Волинська область 7 1.2 16,537 0.2 7 1 32,074 0.3
Дніпропетровська область 41 7 1813,216 24.1 54 7.3 1308,728 12.5
Донецька область 36 6.1 85,176 1.1 50 6.8 817,698 7.8
Житомирська область 4 0.6 1,151 0.01 2 0.3 1,814 0.02
Закарпатська область 2 0.3 0,240 0.003 1 0.1 0,266 0.003
Запорізька область 26 4.4 1615,087 21.5 32 4.3 878,074 8.4
Івано-Франківська область 5 0.8 2,757 0.04 6 0.8 9,002 0.09
Київська область та м. Київ 242 41.2 2959,211 39.5 325 44.4 6084,087 58.1
Кіровоградська область 3 0.5 1,987 0.03 2 0.3 2,055 0.02
Луганська область 6 1 4,147 0.05 6 0.8 6,898 0.07
Львівська область 20 3.4 95,668 1.2 26 3.5 157,941 1.5
Миколаївська область 11 1.9 4,527 0.06 13 1.8 7,313 0.07
Одеська область 24 4.1 432,178 5.7 26 3.6 206,670 1.97
Полтавська область 14 2.3 11,073 0.15 14 2 74,932 0.7
Рівненська область 3 0.5 7,672 0.1 5 0.7 57,648 0.5
Сумська область 9 1.5 18,331 0.2 10 1.4 4,273 0.04
Тернопільська область 5 0.8 0,356 0.004 5 0.7 0,183 0.001
Харківська область 64 11 277,528 3.7 79 10.8 584,148 5.6
Херсонська область 7 1.2 13,510 0.18 8 1.1 8,190 0.08
Хмельницька область 5 0.8 7,798 0.1 7 1 8,556 0.08
Черкаська область 8 1.4 7,874 0.1 7 1 1,816 0.02
Чернівецька область 2 0.3 0,000 0 1 0.1 0,000 0
Чернігівська область 7 1.2 60,895 0.8 7 1 85,490 0.8
Разом 586 100 7500,399 100 732 100 10456,335 100

На кінець 1999 року в Україні діяльність зі спільного інвестування здійснювали 160 інвестиційних фондів та 128 взаємних фондів інвестиційних компаній, близько 63% загальної кількості яких зосереджені у Київській, Харківській та Донецькій областях.

Станом на 1 січня 2000 року в Україні загальна вартість випущених інвестиційних сертифікатів досягла 208,98 млн. грн., що у порівнянні з початком 1999 року більше лише на 7,5 млн. грн., тобто на 4% від загального обсягу емісій інвестиційних сертифікатів.
На кінець 1999 року в Україні працювали переважно закриті інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, які становлять більш як 95% від загальної кількості. Більшість цих інститутів спільного інвестування були створені з метою залучення приватизаційних паперів громадян.

Протягом 1994-1998 років вони відігравали роль основного механізму, який забезпечував проведення “сертифікатної” приватизації, і, шляхом участі у сертифікатних аукціонах, сформували за рахунок залучених приватизаційних паперів пакети акцій приватизованих підприємств розмірами від 5% до 25%.

Одним із своїх головних завдань щодо регулювання діяльності інститутів спільного інвестування Комісія вважає забезпечення більш детального розкриття інформації та попередження можливих некваліфікованих дій інвестиційних керуючих, які здійснюють управління активами інвестиційних фондів та взаємних фондів інвестиційних компаній. На ринку цінних паперів України саморегулівні організації представлені асоціаціями, фондовими біржами та торговельно-інформаційними системами. Згідно з міжнародною практикою саморегулівні організації визначають для своїх членів загальні стандарти діяльності та здійснюють контроль за їх дотриманням у межах повноважень, делегованих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Станом на 1 січня 2000 року в Україні зареєстровано шість саморегулівних організацій:

¨ Київська міжнародна фондова біржа КМФБ
¨
¨ Південноукраїнська торговельно-інформаційна система ПТІС
¨
¨ Позабіржова фондова торговельна система ПФТС
¨
¨ Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв ПАРД
¨
¨ Українська асоціація інвестиційного бізнесу УАІБ
¨
¨ Українська фондова біржа УФБ

Три з саморегулівних організацій - Південноукраїнська торговельно–інформаційна система, Київська міжнародна фондова біржа та Українська фондова біржа - отримали відповідний статус у 1999 році. Протягом 1999 року саморегулівні організації значно збільшили чисельний склад своїх членів, підвищили технічну оснащеність та накопичили значний досвід роботи.

 
назад
читать дальше
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
НАПИШИТЕ НАМ
Copyright © Smekni.com. All rigths reserved.