На запитання анкети “Чи задовольняє Вас система інформації, якою користуєтесь? Лише 32% опитаних надали позитивну оцінку даній системі. Значну перевагу респонденти надають одержанню інформації із неформальних джерел, особливо в процесі спілкування з колегами. Доречно відзначити, що неформальні канали інформації – лише окрема ланка системи одержання інформаційного забезпечення фахівців. Вони не тільки не замінюють формальні джерела, а навіть не забезпечують повноти її одержання. Крім того, неформальні канали мають суттєвий недолік – вони доступні, в основному, тільки керівникам, які часто зустрічаються на симпозіумах, нарадах, конференціях, але це джерело несистемне, випадкове.
У подальшому дослідженні було з’ясовано також питання стосовно наявності зібрань документів, що є на робочому місці. Виявилося, що практично в усіх респондентів є бібліотечки.
За конкретними документами до ІУ звертаються 60 %, респондентів, з метою пошуку потрібного документа – 20 %, з метою тематичного пошуку документів – 15 % опитуваних і за уточненням бібліографічних даних про документ – 13 %. Більшості опитуваних (65%) фахова інформація потрібна щодня. Це вказує на велике значення та необхідність спеціальних служб інформації. 25 % респондентів потребують функціонування необхідної інформації щотижня, 30 % - раз на місяць.
Важливим аспектом для організації ефективного інформаційного забезпечення користувачів є встановлення їхніх затрат часу на пошук необхідної інформації. Відомості про цей показник, отримані в ході опитування, представлені у табл.7.
Таблиця 7 - Затрати часу на пошук інформації
| Кількість часу в тиждень, що витрачається на пошук потрібної інформації | Кількість опитуваних | % відношення до загальної кількості |
| До 5 годин5-10 годин10-15 годинбільше 20 годин | 1614911 | 32281822 |
| Всього | 50 | 100 |
Із представлених даних можна зробити висновок, що пошук інформації споживачами здійснюється недостатньо оперативно. 32% опитуваних витрачають на це 5 годин на тиждень. Від 5 до 10 годин щотижня на пошук потрібної інформації витрачають 28 %, від 10 до 15 годин 18 % і більше 20 годин в тиждень витрачають на цей процес 22,% опитуваних.
Важливим фактором задоволення ІП користувачів є врахування хронологічних меж літератури, що використовується. Звертання до джерел, що застаріли, може призвести до дезінформації споживачів, яким для виконання службових обов’язків особливо необхідні надійні джерела інформації. Правильна оцінка хронологічного обсягу сприяє зменшенню розмірів інформаційного фонду, його нагромадження.
Таблиця 8 - Розподіл ІП у залежності від хронологічних рамок літератури
| Хронологічні рамки видання | Кількість опитуваних | % відношення до загальної кількості |
| До 1917р.1917-1980рр.1980-1991рр.1991-2004рр. | 381227 | 6,162454 |
| Всього | 50 | 100 |
Проведене дослідження засвідчує, що споживачі інформації користуються , в основному, літературою, яка була видана за останні роки, тобто їх цікавить оперативна, актуальна інформація. Також частина споживачів користувачів цікавиться і документами, які були видані у попередні роки і містить теоретичні положення, що зберігають свою цінність порівняно тривалий проміжок часу ( 80-91рр. – 24%,1917- 80рр. – 16%). Це можна пояснити складом опитаних
Незважаючи на те, що значна частина опитаних користується інформацією на електронних носіях, більшість з них (75%) надає перевагу ознайомленню з інформацією на паперових носіях. І все ж таки користувачі вважають, що необхідно адаптувати всю літературу до електронних баз даних: створити комп’ютерну мережу, яка б забезпечувала необхідною інформацією. Це пов’язано з бажанням мати доступ до інформації в Інтернет й найоперативніше одержувати необхідну інформацію.
5% респондентів дуже часто не можуть вирішити питань у процесі роботи без необхідної інформації і 42% не можуть цього зробити часто, 33% рідко не можуть обійтися без необхідної інформації і 12% - дуже рідко. 8 % не визначились з відповіддю на це запитання. Даний факт свідчить про високу інформаційну активність споживачів.
В ході опитування респондентам було запропоновано висловити побажання і рекомендації щодо вдосконалення системи НТІ (табл.9).
Таблиця 9 - Побажання і рекомендації щодо удосконалення системи науково-технічної інформації
| Побажання і рекомендації по удосконаленню системи інформування | Кількість опитуваних | % відношення до загальної кількості |
| необхідна „інформація про інформацію”необхідне розширення рекламних можливостейнеобхідна тісніша співпраця з країнами близького зарубіжжянеобхідне збільшення к-ті періодичних видань | 1715126 | 34302412 |
| Всього | 50 | 100 |
34% вказали на необхідність „інформації про інформацію”, тобто інформації про те, де і як можна здобувати необхідну інформацію і лише 30% - на необхідність розширення меж рекламних можливостей інформаційних служб; 24% вважають за необхідне тісніше співпрацювати з країнами близького зарубіжжя в напрямку інформаційного забезпечення і 12% вважають за необхідне збільшити кількість періодичних видань у фондах ЦНТЕІ.
Проведене дослідження допомогло з’ясувати структуру ІП респондентів, їхнє ставлення до інформаційної служби, використання різних елементів інформаційної діяльності для задоволення вказаних потреб.
Врахування одержаних в процесі проведеного дослідження результатів у практичній діяльності Рівненського ЦНТЕІ надасть змогу значно підвищити ефективність його ІД і забезпечити більшу привабливість для користувачів інформаційних послуг, які надає дана установа.
Висновки
Зміни у соціальному, політичному та економічному житті України певним чином вплинули на якість задоволення ІП користувачів, розширення інформаційних послуг та їхню різноманітність. Ці тенденції обумовили необхідність переходу до інтенсифікації процесу реалізації функцій ІУ на основі впровадження маркетингового підходу у їх діяльність.
Сучасний інформаційний сервіс ставить на перше місце користувача як центральну фігуру, навколо якої концентрується вся діяльність ІУ. Орієнтація ІУ на ринок передбачає врахування таких питань:
-перенесення уваги діяльності безпосередньо на користувача;
-визначення особливих конкурентноздатних переваг конкретної ІУ;
-виявлення та вивчення основних груп користувачів;
-вивчення та розвиток ринку послуг на основі застосування маркетингу;
-підвищення якості довідково-інформаційних послуг, що їх надає ІУ;
-постійний моніторинг, оцінка та удосконалення всіх видів діяльності інформаційної установи.
На сучасному етапі свого розвитку ІУ розглядаються як такі, що покликані забезпечувати рівні можливості використання інформації усім громадянам. Розширюючи свої функції, дані установи все більше запроваджують нові засоби забезпечення доступу до інформації, застосовуючи для цього сучасну електронну техніку та засоби комунікації.
Ефективне та раціональне виробництво та реалізація інформаційної продукції та послуг, а також управління ІД з урахуванням реалій ринку стають можливі за умови впровадження у діяльність ІУ так званого „клієнт-орієнтованого підходу”, основними напрямами якого є:
-аналіз ІП користувачів;
-аналіз завдань базової діяльності споживачів інформації;
-оцінка ресурсів ІУ;
-моделювання поведінки споживача інформації;
-проектування системи ІО.
Питання аналізу ІП різних груп споживачів та розгляд проблем, які стоять перед ними у поєднанні з дослідженням ресурсних можливостей ІУ є першими кроками у розробці системи інформаційного сервісу. Вивчення ІП являє собою етап, що передує всій подальшій діяльності установи щодо інформаційного забезпечення. Він визначає стратегію пошуку та логічного опрацювання інформації, можливості якісного задоволення ІП користувачів.
ІП являє собою цілісний феномен, у якому можна виділити два компоненти – об’єктивний (практично збігається з категорією необхідності) та суб’єктивний (ідентичний з активними формами виявлення ІП, через відповідну діяльність). В онтологічному плані ІП користувачів об’єктивні, а з гносеологічної точки зору вони виступають як ідеальний образ необхідної споживачу інформації, тому можуть розглядатись як суб’єктивне явище.
Основним фактором, який обумовлює структуру ІП користувачів ІУ, є вид базової діяльності споживачів інформації. Крім того, на специфіці ІП користувачів позначаються такі чинники, як галузь науки чи практичної діяльності в якій працює споживач інформації, його посадовий статус, вік, регіональний фактор тощо.
Дані про ІП, ІУ отримують безпосередньо від споживачів, а також шляхом вивчення різної документації, яка характеризує базову діяльність споживачів. В залежності від джерела відомостей про ІП методи їх вивчення поділяються на 2 групи: прямі і непрямі. Під прямими методами розуміють методи взаємодії зі спеціалістами-споживачами інформації, аналіз їх запитів. Непрямі (документні) методи базуються на аналізі документних джерел інформації.
Серед прямих методів аналізу ІП все більш широке місце займають соціологічні методи, зокрема метод анкетного опитування, який полягає у розробці спеціальної анкети, зборі даних, їх аналізі та обробці з метою виявлення необхідних параметрів ІП. Найбільш об’єктивні відомості про структуру ІП користувачів ІУ можуть отримати лише застосувавши комплексну методику їх дослідження, яка поєднує у собі декілька методів одержання інформації про ІП користувачів.