З метою зменшення напруження очей потрібно, щоб відстань між краями сусідніх точок зображення на моніторі не перевищувала 1, складних знаків ¾ 35-40. Оптимальні співвідношення параметрів літер і цифр такі: ширина знака ¾ 0,75 їх висоти, товщина ліній при зворотному контрасті ¾ 1/6-1/8, відстань між знаками ¾ 0,25-0,5 висоти знака, між словами ¾ 0,75-1, між рядками ¾ 0,5-1.
Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів
Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях мають відповідати ГОСТ 12.1.003-86. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з ЕОМ, визначені Д Сан ПІН 3.32.-007-98. Потужність експозиційної дози - рентгенівське випромінювання на відстані 0,05 м від екрану при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв не повинно перевищувати значення, 7,74х10-12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).
Напруга електростатичного поля на робочих місцях (як в зоні екрану дисплея, та і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою), та електромагнітних полів не повинна перевищувати граничне допустимих значень за стандартами. (ГОСТ 12.1.045; СНМ 1757-77, ДСаН ПІН 3.3.2.-007-98).
Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля", СН №3206-85 "Гранично-допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц" та ДСаН ПІН 3.3.2-007-98.
Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005 та СНН 4088-86 з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСаН ПІН 3.3.2-007-98.
Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СНМ 4557-88 "Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, та ДСаН ПІН 3.3.2-007-98.
Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/куб.м; вміст оксидів азоту -5 мг/куб.м; вміст пилу - 4 мг/куб.м
Вимоги електробезпеки
Під час використання ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення джерела загорання внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.
Лінія електромережі для живлення ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.
Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника заборонено.
Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільного пункту до розеток живлення.
Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного проводів.
У приміщенні, де одночасно експлуатуються більше п'яти ПЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.
Штепсельні з'єднання та електророзетки, крім контактів фазового та нульового робочого провідників, повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників.
Неприпустимим є підключення ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі, з використанням перехідних пристроїв.
Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В і 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127 і 220 В. Вони також повинні значно відрізнятися за кольорами.
Електромережу штепсельних розеток для живлення ПЕОМ при розташуванні їх уздовж приміщень прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщень, в металевих трубах та гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання.
При розташуванні в приміщенні за його периметром близько 5 ПЕОМ, використання трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкозаймистого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.
Основні вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ:
- користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів;
- щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану відеотерміналу від пилу та інших забруднень;
- після закінчення роботи ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі;
- у разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал ЕОМ від електричної мережі;
- при використанні з ЕОМ лазерних принтерів треба дотримуватись вимог санітарних норм та правил експлуатації лазерів № 5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в 1991 p.;
- при потребі, для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть використовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок.
Недопустимі такі дії:
- виконання обслуговування ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ;
- зберігання біля ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;
- відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження;
- робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;
- праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.
Працівникам, що виконують обслуговування ЕОМ, не дозволяється:
- працювати поблизу відкритих струмовивідних частин;
- залишати без догляду увімкнуте в мережу живлення ЕОМ;
- розміщувати на одному робочому столі (місці) два або більше увімкнутих в мережу живлення відеотермінали зі знятими футлярами.
Висновок
Текстовий редактор Word входить до групи програм Microsoft Office. Крім текстового редактора ця група включає електронну таблицю Excel і систему управління базою даних Access, тобто основні програми, що можуть використовуватись для форматування документообігу в установах. Широкому використанню Word сприяють також вбудовані в нього засоби перетворення файлів, створених іншими текстовими редакторами, в файли Word і навпаки.
Існує декілька версій Word для Windows. Кожна наступна версія сумісна, як правило з попередніми версіями і має додаткові можливості. Для встановлення Word в Windows необхідно виконати команду Пуск/Настройка/Панель управления. Потім на панелі управління слід вибрати елемент Установка и удаление программ, поставити дискету або компакт-диск в накопичувач і натиснути кнопку Установить. В процесі встановлення на екрані з’являються інструкції, які слід виконувати. Варіанти встановлення відрізняються додатковими можливостями, а значить і програмами, які ці можливості реалізують.
Для запуску Word слід виконати команду Пуск/Програми/Microsoft Word у Windows, після чого на екрані з’являється вікно редактора.
Використана література
1. Руденко. Практичний курс інформатики.
2. М. Хоменко. Секрети MSOffice, Київ, 1996.
3. Секреты Windows XP, Москва, 2004.
4. С. Симонович, Г. Евсеев. Вы купили компьютер. Москва, 1998.
5. С. Симонович, Г. Евсеев, А. Алексеев. Общая информатика., Москва, 1999.
6. Використання Windows 98. Київ-Москва-С-Петербург, 1998.