Тренажер призначений для навчання і тренування диспетчерів, начальників станцій, чергових по станції і що вчаться і студентів залізничних спеціальностей управління роботою з.д. станції середнього класу і контролю за поїздовою обстановкою на станції. Застосування даного тренажера дозволяє істотно підвищити безпеку руху і якість роботи персоналу станції за рахунок збільшення досвіду роботи, зокрема, і в нештатних ситуаціях, що моделюються тренажером.
Тренажер представляє комп'ютерну систему, в яку входять:
· головний комп'ютер, керівник роботою тренажера, що реалізовує вибраний сценарій тренування, що формує 3D-графичне представлення обстановки на станції;
· пульт-табло, в яке входить від 200 до 500 активних і пасивних осередків, що є елементами управління і індикації;
· пристрої графічного відображення, як які можуть застосовуватися від одного до трьох моніторів або плазмових панелей;
· інструментальний комп'ютер, призначений для створення в САПРе опису конкретної станції.
Основні відмінності даного тренажера від подібних :
· можливість динамічної конфігурації пульт-табло. Для кожного тренування можна зібрати, як з кубиків, пульт-табло потрібної конфігурації, наприклад, для конкретної станції. В цьому випадку, можна проводити тренування персоналу в обстановці, максимально наближеної до умов реальної роботи;
· 3D-графікадозволяє візуально спостерігати поїздову обстановку на станції, що також максимально наближає тренування до реального життя;
· наявність спеціалізованої САПР для створення необхідної конфігурації пульт-табло.
Осередки пульт-табло виконані на основі мікроконтролерів Atmelсерії AVRпідключаються до головного комп'ютера через інтерфейс RS232C. Застосування спеціальних осередків-шлюзів дозволяє підключати до 1022 осередків, що дозволяє макетувати станції середнього класу з путнім розвитком практично будь-якої складності. Ще однією особливістю тренажера є можливість його роботи як в автономному режимі, коли все "життя" станції моделює головний комп'ютер, так і у складі "Віртуальної залізниці" (ВЖД), підключаючись через Internetз'єднання до сервера ВЖД. Це дозволяє одночасно проводити загальні тренування необмеженої кількості персоналу, що знаходяться на необмеженій відстані, що особливо привабливо для Російських залізниць, що мають протяжність сотні кілометрів (в межах однієї дороги).
Загальний вигляд пульта
Вважається, щосучаснітренажериможутьзабезпечитидо 70% усьогопроцесунавчанняна складнійтехніці. Тренажери здатні напрацювати майбутнім спеціалістам сталі навички поводження зі складною технікою, уникнути поломок техніки при неправильних діях учнів, економити паливо та боєприпаси, а головне – відпрацьовувати дії при позаштатних ситуаціях, які практично неможливо відтворити на звичайному полігоні. Так, наприклад, українськірозробникитренажеру гвинтокрилуможутьімітувати аварійнупосадку при непрацюючомудвигуні. В реальних умовах подібні навчання закінчувались би переважно аваріями. Крім того, сучасні тренажери бойової техніки здатні доволі точно відтворювати умови конкретної географічної місцевості, в тому числі тієї, де неможливо провести реальні навчання.
Сьогодні в Україні є 81 танковий тренажер, з них лише 2 сучасних тренажери танку Т-64 (знаходяться у Харківському інституті танкових військ та Львівській політехніці), решта практично повністю вичерпали ресурс, застаріли фізично та морально.
Є 20 тренажерів різних літаків, з яких працездатні лише 13. Більшість з них випущено понад 20 років тому, самі “свіжі” – 1990 року. Важка ситуація й з тренажерами у військово-морських силах. Але українські розробники серйозно взялися за тренажери і можуть дійсно зробити прорив у цьому напрямку. Міністерство оборони поки що не в змозі фінансувати роботи з розробки тренажерів, тож підприємства це здійснюють власним коштом. Сьогодні на українському ринку військових навчально-тренувальних засобів працює біля десятка організацій. Серед них Харківське конструкторське бюро машинобудування ім.Морозова, Львівський недержавний концерн “МАТС” Інститут автоматизованих систем, Центр критичних технологій “Мікротек” тощо. Україна вже затвердилась у світі як танкова держава, тож і українські тренажери бронетанкової техніки вже купуються різними країнами – за неофіційною інформацією їх постачають у Пакистан Ємен, Мьянму та деякі країни СНД. А тепер Україна може статі постачальником й авіаційних тренажерів. Так, концерн “МАТС” пропонує міністерству оборони програму виготовлення 16 тренажерів четвертого покоління винищувача Міг-29 вартістю 35 млн. доларів, тобто біля 2,2 млн. за кожний тренажер. Для порівняння російський подібний тренажер коштує 3,5 млн. В Україні розроблені унікальні тренажерні комплекси для навчання пілотів різних гелікоптерів з повноцінною імітацією коливань кабіни та можливістю відтворення най різних позаштатних ситуацій (зокрема, посадки з непрацюючим двигуном). Незабаром можна буде організувати щось на зразок асоціацій вітчизняних виробників тренажерів. Подібна організація існує, наприклад в США. Там ця асоціація розробляє єдині стандарти, сприяє налагодженню співпраці між різними виробниками (а у нас багато хто вимушений повторювати той самий довгий шлях, які вже пройшли інші), допомагає спільно лобіювати вітчизняні інтереси.
Отже, як бачимо без комп’ютерних тренажерних систем, якими вони б не були, чи це звичайні електронні екзаменатори, чи надзвичайно дорогі (мільйони і десятки мільйонів доларів), складні по своїй конструкції пультові тренажери не можна в жодному разі обійтися там, де є підвищена небезпека і значна відповідальність за виконану роботу. В сучасному світі, який стає все більше залежним від техніки вони відіграють основну роль у навчанні персоналу. Без них навчання як таке певним особливим професіям було б взагалі неможливим. Тренажери допомагають готувати професійний персонал, що вміло може справлятися в своїй роботі, вони передбачають виникнення позаштатних ситуацій, і відповідно персонал можна навчити майстерно і злагоджено діяти саме в таких ситуаціях, коли кожен крок може бути фатальним. До таких позаштатних ситуацій відносять наприклад аварії на нафтопереробних, хімічних та ін. заводах, атомних електростанціях чи теплоцентралях, приземлення гелікоптера на непрацюючому двигуні і т.д. такі тренування фізично просто неможливо провести в реальних умовах, а люди до них повинні бути готові, інакше коли вони стануться, то наслідки можуть бути досить негативними. Із розвитком нашого суспільства, створенням нових машин, нових станцій, заводів, тренажеробудуванню відводиться досить важливе місце. Ця галузь в нашій країні тільки починає зароджуватись, і має пройти всі етапи, які пройшла ця галузь в розвинутих країнах.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ
1. http://disser.com.ua
2. http://observer.sd.org.ua/
3. http://www.transas.ru/products/simulators/
4. Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Ю.В. Щербина; Укр. інженер.-пед. акад. — Х., 2004. — 20 с. — укp.
5. Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / О.М. Керницький; Укр. інж.-пед. акад. — Х., 2005. — 19 с.: рис. — укp.