Для проведения анализа и реорганизации бизнес-процессов необходимы новые, достаточно гибкие к изменяющимся требованиям средства. Также при реализации крупных проектов необходимы средства координации и управления коллективом разработчиков. Структурный же подход к созданию информационных систем (ИС) предполагает последовательную реализацию этапов анализа, проектирования, создания модулей, обьединения модулей в единую систему с последующим тестированием и внедрением. При разработке крупных проектов критичным становится также время реализации проекта.
В целом применение CASE-технологий позволяет решать следующие проблемы. К структуре базы данных предъявляются требования по нормализации, вследствие чего данные хранятся в таблицах БД не всегда в той же форме, в которой они должны представляться в экранных формах. Код клиентского приложения генерируется на основе информации о структуре БД. В этих условиях имеется большой риск обнаружить ошибки на всех этапах создания системы, вплоть до этапа тестирования, и в конечном итоге реализовать эффективное приложение со сложной бизнес-логикой. Поэтому альтернативой структурному подходу стали лишенные перечисленных недостатков обьектно-ориентированные методы разработки ИС. К универсальным языкам объектного проектирования относится UML – UnifiedModelingLanguage.
Существует несколько CASE-средств, поддерживающих язык UML. Эти инструменты позволяют генерировать приложения, отвечающие бизнес-правилам и с наименьшим риском ошибки.
2. Назначение и основные элементы CASE-технологий
Снижение риска в объектной технологии достигается за счет реализации технологии итерационной разработки, так называемой спиральной модели жизненного цикла разработки. Разработка состоит из ряда итераций, которые в дальнейшем приводят к созданию ИС. Каждая итерация может приводить к созданию фрагмента ИС или новой версии и включает этапы выработки требований, анализа, проектирования, реализации и тестирования. Поскольку тестирование производится на каждой итерации, то риск снижается уже на начальных этапах жизненного цикла разработки.
Модель представляет собой совокупность диаграмм, описывающих различные аспекты структуры и поведения ИС. Диаграммы использования системы USECASE показывают, какая функциональность и какие основные функции должны быть включены в систему, их окружение и взаимодействие функций с окружением. Воздействующие объекты не являются частью системы – это конечные пользователи или другие программы, взаимодействующие с проектируемой ИС.
Функциональность – это последовательность действий, выполняемых системой, которые приводят к определенным результатам, необходимым для конкретного объекта. Диаграммы также включают отношения и ассоциации, показывающие взаимодействие между объектами и функциями, примечания, которые могут быть привязаны к любому обьекту диаграммы.
Под объектом понимается абстрактное представление конкретного объекта предметной области. Каждый объект имеет свое состояние, поведение и индивидуальность – отличие от других объектов или уникальность. Класс – описание объектов с общими свойствами, поведением, общими взаимоотношениями с другими объектами. Класс является шаблоном для создания новых объектов. Если система содержит большое количество классов, они могут быть обьединены в пакеты.
3. Сущность CASE-технологий и их преимущества
Методология CASE-технологий предписывает построение иерархической системы диаграмм – описание фрагментов системы. Сначала проводится описание системы в целом и её взаимодействие с окружающей средой (контекстная диаграмма), затем проводится функциональная декомпозиция – разбиение на подсистемы и каждая подсистема описывается отдельно (диаграммы декомпозиции). После каждого сеанса декомпозиции проводится сеанс экспертизы: каждая диаграмма проверяется экспертами предметной области, представителями заказчика, участниками бизнес-процесса. Такая технология позволяет построить модель, адекватную предметной области на всех уровнях абстрагирования и более удобную для моделирования документооборота.
Применение CASE-технологий и CASE-средств позволяет:
1) в несколько раз сократить время разработки ИС,
2) значительно снизить вероятность появления ошибок за счет автоматизации начальных этапов разработки,
3) повысить качество планирования и проектирования,
4) получить возможность автоматической генерации структуры сервера базы данных и кода клиентского приложения.
Создание современных ИС, основанных на широком использовании распределенных вычислений, объединении традиционных и новейших информационных технологий, требует тесного взаимодействия всех участников проекта: менеджеров, бизнес-аналитиков и системных аналитиков, администраторов БД и разработчиков. Для этого использующиеся на разных этапах и разными специалистами средства моделирования и разработки должны быть объединены общей системой организации совместной работы.
Характеристика функціональних підсистем АІС промислового підприємства
Найменування підсистем | Основна мета функціонування | Вид керованих ресурсів | Характер показників | Підрозділи, що здійснюють функції управління |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Управління технологічною підготовкою виробництва | Забезпечення виробництва необхідною нормативною документацією, підготовка випуску нових виробів | Ресурси розвитку підприємства | Нормативи | Відділи головних конструктора та технолога |
Техніко-економічне планування | Забезпечення досягнення планованих значень ТЕПів, розроблення бізнес-планів | Усі види ресурсів (баланс ресурсів) | Вартості, натуральні (зведені) | Планово-економічний відділ і відділ праці та заробітної плати |
Бухгалтерський облік | Виявлення фактичних значень ТЕПів, відхилення їх від планових та ступінь їхньої прогресивності | Господарські процеси та кошти | Трудові, натуральні, вартість | Головна бухгалтерія |
Оперативне управління основним виробництвом | Забезпечення виробництва конкурентноспроможної продукції, що задовольняє технічні умови, в кількості, встановленій виробничою програмою | Продукція у процесі виробництва | Натуральні (вартісні) | Планово-виробничий відділ |
Управління матеріально-технічним постачанням виробництва | Забезпечення ритмічного виробничого процесу необхідними сировиною, матеріалами комплектуючими виробами при оптимальних запасах | Матеріальні ресурси | Те саме | Відділи матеріально-технічного постачання і зовнішньої комплектації та кооперації |
Управління реалізацією готовою продукції | Своєчасне та повне забезпечення споживачів продукцією відповідно до договірних зобов’язані | Готова продукція | Натуральні, вартісні | Відділ збуту |
Управління кадрами | Підготовка і раціональне використання кадрів | Трудові ресурси (кадри) | Натуральні | Відділ кадрів |
Управління якістю продукції | Забезпечення параметрів продукції відповідно до технічних умов | Продукція | Те саме | Відділи технічного контролю і головних конструктора та технолога |
Управління фінансами | Забезпечення та розподіл коштів, необхідних для досягнення запланованих ТЕПів | Грошові ресурси | Вартісні | Фінансовий відділ |
Аналіз фінансово-господарської діяльності | Оцінювання виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства і його підрозділів, виявлення внутрішніх резервів, прийняття рішень щодо управління | Інформаційні ресурси (ТЕПи, які характеризують виробничу та фінансову діяльність) | Натуральні, вартісні (абсолютні та відносні) | Планово-економічний відділ, економісти цехів, бюро економічного аналізу |
Контроль виконавської дисципліни | Контроль виконання рішень | Рішення | ____ | Заводоупрвнлиння |
Управління допоміжним виробництвом | Забезпечення основного виробництва інструментальним, ремонтним, енергетичним і транспортним обслужуванням | Основні засоби | Натуральні, вартісні | Відділи головних механіка та енергетика, інструментальний і транспортний |
Управління маркетинговою діяльністю | Аналіз попиту та пропозиції на продукцію підприємства | Ринкові процеси | Натуральні, вартісні | Відділ маркетингу |
Управління інвестиціями | Визначення віддачі (продукту) на кожну одиницю вкладених ресурсів | Фондові засоби | Вартість | Фондовий відділ |