Вступ

Біржова торгівля є однією з основних форм організації торгівлі на світовому ринку господарювання. Свідченням цього є той факт, що сьогодні понад 40% усього світового товарообороту припадає на біржовий ринок.

Біржа виникла із стихійного гуртового ринку, однак її функції внаслідок еволюції змінилися настільки, що для сучасної біржі купівля-продаж товарів не є першочерговим завданням. Головними завданнями сучасної товарної біржі стали визначення цін товарів на перспективу і забезпечення цінової гласності, узгодження планового та фактичного попиту і пропозиції, страхування від коливань цін.

Незважаючи на всі аргументи безперечної привабливості та переваги біржової торгівлі, її розвиток в Україні не відповідає світовим стандартам. Майже всі вітчизняні біржі не виконують властивої біржі як ринковому інституту регулятивної функції. Відбір та розробка відповідних заходів щодо активізації біржової ринку можливі лише на основі аналізу головних тенденцій і проблем функціонування вітчизняних товарних бірж.

Теоретичними дослідженнями проблем функціонування та подальшого розвитку біржової діяльності в Україні займаються такі вітчизняні науковці, як О. Шпичак, В. Ситник, В. Горьовий, М. Протасов, Г. Шевченко, П. Гайдуцький, Б. Губський, Г. Міщук.

Відзначаючи досягнення відомих вчених у дослідженні стану та тенденцій розвитку біржового ринку, потрібно зазначити, що сьогодні ще недостатньо вивчено проблеми функціонування товарних бірж в Україні та причини їх виникнення, що обумовлює необхідність більш глибокого дослідження діяльності вітчизняних товарних бірж та обґрунтування шляхів і напрямів їх розвитку.

1. Загальна характеристика біржової торгівлі

Теоретичні дослідження проблем функціонування та подальшого розвитку біржової діяльності в Україні вивчають вітчизняні науковці: О. М. Шпичак, В. П. Ситник, В. П. Горьовий, М. В. Протасов, Г. О. Шевченко, П. І. Гайдуцький, Б. Губський, Г. Ю. Міщук та ін.

Досить відомим є визначення біржі, яке сформулювала О.М.Сохацька: „Біржа – це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, який функціонує з визначеними правилами” [1], який змінюється і постійно розвивається залежно від ринкової ситуації в країні.

Проблеми розвитку влучно охарактеризував академік УААН П. Т. Саблук, відзначивши, що „... проблеми біржової торгівлі на ринку продукції слід розглядати, виходячи зі спаду її активності” [8].

Відзначаючи досягнення відомих учених у висвітленні стану і проблем розвитку біржового ринку його вирішення, потрібно вказати, що сьогодні ще недостатньо вивчені причини їх виникнення. Однією з таких проблем є брак якісної статистичної інформації, тому що більшість показників вважаються комерційною таємницею бірж. Ще однією проблемою є статистичний поділ бірж на універсальні, товарні, агропромислові, фондові тощо. У Законі ж України „Про товарну біржу” від 10 грудня 1991 р. біржі поділено на товарні, фондові й валютні. Дуже важко проаналізувати стан біржових операцій за їх видами (терміни дії, вид товарів тощо), динаміку цін на основні біржові товари. Як зазначають О. В. Пашкус і О. М. Мисько, проблеми в організації збору маркетингових даних, в розробці заходів організаційно-економічного і маркетингового характеру сприяють вдосконаленню біржового ринку в Україні [3].

На розвиток біржового ринку в Україні суттєво впливає раціональна система організації управління кожною біржею. У структурі управління біржею неабияке місце посідає досконала Клірингова палата.

Клірингова палата як довірчий і страховий орган дасть змогу посилити довіру до біржі, впровадити ф’ючерсні й опціонні угоди. Поєднання механізму кредитування і державної фінансової підтримки суб’єктів підприємництва дасть змогу застрахувати операції й переконати суб’єктів біржової торгівлі в необхідності впровадження строкових ф’ючерсних і опціонних угод.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю біржі та її підрозділів здійснює контрольно-ревізійна комісія (наглядова рада). Вона також аналізує адміністративно-господарську діяльність біржі та її підрозділів, оцінює правомірність рішень, які приймають органи управління біржею, та готує пропозиції щодо їх удосконалення.

Повільний розвиток біржового ринку в Україні дає змогу встановити певний зв’язок „причини–наслідки (результат)”, поданий на рис. 1.

Рис. 1. Причини уповільненого розвитку і наслідки для біржового ринку України

Аналізуючи рис. 1, слід зазначити, що первинні причини виявляються на загальнодержавному рівні й зумовлюють виникнення вторинних, які проявляються на галузевому й регіональному рівнях.

В Україні, крім біржового ринку, є й позабіржовий. Ці ринки тісно пов’язані між собою.

Для подолання недоліків і ліквідації негативних явищ, які стоять на заваді прогресивному розвитку бірж, доцільно використати маркетингові і логістичні засоби. Для цього слід залучити кредитні установи, інвестиційні фонди, фінансові і страхові організації, які, використовуючи такі ринкові інструменти й важелі, як кредит, гарантії, валютні інвестиції, зможуть підвищити роль Клірингової палати.

До основних елементів перспективної моделі маркетингового обслуговування бірж належатимуть:

- маркетингові дослідження біржового продажу;

- відбір маркетингової концепції розвитку біржі;

- відбір сфери маркетингового дослідження біржі та оцінка можливостей її продажу, реклами й пропаганди;

- відбір маркетингових моделей дослідження споживачів та їх запитів.

Упровадження маркетингово-логістичних методів і елементів та налагодження раціональних взаємозв’язків суб’єктів біржової торгівлі на перспективу означатиме зміну пріоритетів і функцій посередницької діяльності бірж в економічному розвитку України.

Найважливішим атрибутом ринкової системи господарювання є організований товарний ринок.

Його часто визначають як сферу обміну, у якій здійснюються угоди купівлі і продажу товарів і послуг.

Також можна виділити ще одне розуміння біржового товарного ринку – як форми організації і функціонування економічних зв’язків господарюючих суб’єктів, що ґрунтуються на принципах вільної купівлі-продажу, і як суспільної форми функціонування економіки, за якої забезпечується взаємодія виробництва і споживання, прямий і зворотній вплив на виробництво і споживання.

Об’єктивними умовами існування і функціонування біржового товарного ринку є товарне виробництво – основа ринкової економіки, суспільний поділ праці, економічна відокремленість виробників, базою якої є економічна конкуренція між відокремленими, самостійними суб’єктами господарювання, існування відповідної структури та інфраструктури, стійкої фінансової і грошової систем, наявність правової бази, що сприяє створенню і постійному відновленню відповідного ринкового середовища і психологічного клімату.

Важливою особливістю інфраструктури товарного ринку є те, що діяльність її суб’єктів не обмежується сферою обігу. Надаючи виробничо-технологічні й транспортно-експедиторські послуги суб’єктам господарювання, вони підвищують споживчу цінність виготовленого товару, продовжують процес виробництва у сфері обігу.

Ринкова біржова інфраструктура повинна бути пропорційна рівню розвитку виробництва на кожному етапі розвитку суспільства. Сучасна економіка вимагає наявності потужних промислових і торгово-складських комплексів, інформаційно-комерційних мереж, високоефективних засобів фінансово-кредитних розрахунків тощо. Особливо важливе значення інфраструктура відіграє в зростанні ліквідності товарообігу та економічного розвитку регіонів.

Отже, інфраструктура біржового товарного ринку - це сукупність особливих інститутів, що виконують функції надання спеціалізованих послуг суб'єктам господарювання з метою створення для них нормальних умов для функціонування, найкращої реалізації їх інтересів та подальшої інтеграції у єдину економічну макросистему. Основною визначальною її функцією є підвищення ефективності капіталу, та, відповідно, ринкової економіки в цілому.

На Заході інфраструктура біржового товарного ринку є механізмом функціонування підприємництва. Вона охоплює широкий економічний простір – від виробництва до споживання: укладення договорів, контрактів на постачання, просування товарних потоків галузями і регіонами, регулювання збуту та обслуговування економічної системи. З огляду на це, ефективність функціонування ринкової економіки передусім залежить від комплексності та ефективності її інфраструктури.

Звичайно, Україна, як нова самостійна держава, що виникла на розколотому терені колишнього СРСР зі складною інфраструктурою, створеною за багато десятиріч, не може повторити за короткий час той шлях, який пройшов ринок Заходу. Потрібно тільки розумно скористатися певним досвідом цих країн, а шлях переходу до ринкової системи має бути свій, з урахуванням усіх національних, політичних, економічних, географічних та інших особливостей історичного розвитку України.

Тому, визначальним завданням на даному етапі розвитку вітчизняної економіки повинна стати компіляція існуючого позитивного організаційного, управлінського досвіду в сфері біржової справи, що пройшов історичний шлях становлення інфраструктурних елементів, задіяних в роботі біржового товарного ринку. Реалізація даного завдання можлива, на нашу думку, лише за умов інтенсифікації самої біржової інфраструктури товарного ринку.

Тісно взаємодіючи з усією системою економічних відносин, біржова ринкова інфраструктура виступає необхідною умовою розвитку всіх суб'єктів господарювання регіональних ринків. Інфраструктура товарного організованого ринку значно впливає на розвиток економіки завдяки підвищенню ефективності процесів товарного і грошового обігу та надання суб'єктам господарювання комплексу ринкових послуг, що створюють сприятливі умови для розвитку бізнесу.

Місце товарної біржі в сучасній економіці (стр. 1 из 3)

Вступ

1. Загальна характеристика біржової торгівлі