Аналіз програмного забезпечення підприємства (стр. 5 из 5)

Сутність занулення полягає в тому, що завдяки навмисного виконаної за допомогою нульового захисного провідника металевої зв'язку корпусів устаткування з глухозаземленою нейтраллю джерела живлення будь-яке замикання на корпус перетворюється в однофазне коротке замикання з подальшим автоматичним відключенням аварійної ділянки від мережі апаратами захисту (запобіжниками, автоматичними вимикачами та ін.).

Для забезпечення безпеки пошкодженої ланцюга необхідно домогтися такого струму короткого замикання, який був би достатнім для надійного спрацювання захисних пристроїв. Струм короткого замикання повинен перевищувати не менш ніж в 3 рази номінальний струм найближчій плавкою вставки або в 1, 4 рази струм відключення максимального розчеплювача відповідного автоматичного виключення (до 100 А).

Вимоги до технічних способів і засобів захисту встановлюються в стандартах і технічних умовах.

2.5 Джерела живлення

Фактори, що слід враховувати при розробці джерел живлення

Перша проблема, з якою при конструюванні будь-яких пристроїв стикаються і початківці і досвідчені радіоаматори – це проблема електроживлення.

При виборі і розробці джерела живлення (далі ІП) необхідно враховувати ряд факторів, що визначаються умовами експлуатації, властивостями навантаження, вимогами до безпеки і т.д.

Досить прості у виготовленні і експлуатації вторинні імпульсні перетворювачі напруги, їх відрізняє простота виготовлення і дешевизна комплектуючих. Економічно і технологічно виправдане конструювати ІП за схемою вторинного імпульсного перетворювача для пристроїв з струмом споживання 1–5 А, для безперебійних ІП до систем відеоспостереження та охорони, для підсилювачів низької частоти, радіостанцій, зарядних пристроїв.

Краща відмінна риса вторинних перетворювачів перед лінійними – масогабаритні характеристики випрямляча, фільтра, перетворювача, стабілізатора. Проте їх вирізняє великий рівень перешкод, тому при конструюванні необхідно приділити увагу екрануванню і придушення високочастотних складових у шині живлення.

Останнім часом набули досить широке поширення імпульсні ИП, побудовані на основі високочастотного перетворювача з бестрансформаторним входом. Ці пристрої, харчуючись від промислової мережі ~ 110В/220В, не містять у своєму складі громіздких низькочастотних силових трансформаторів, а перетворення напруги здійснюється високочастотним перетворювачем на частотах 20–400 кГц. Такі джерела живлення володіють на порядок кращими массогаба-ритными показниками в порівнянні з лінійними, а їх ККД може досягати 90% і більше. ІП з високочастотним імпульсним перетворювачем істотно поліпшують багато характеристик пристроїв, що живляться від цих джерел, і можуть застосовуватися практично в будь-яких радіоаматорських конструкціях. Однак їх відрізняє достатньо високий рівень складності, високий рівень перешкод у шині живлення, низька надійність, висока собівартість, недоступність деяких компонентів. Таким чином, необхідно мати дуже вагомі підстави для застосування імпульсних ІП на основі високочастотного перетворювача в аматорській апаратурі (у промислових пристроях це в більшості випадків виправдано). Такими підставами можуть служити: вірогідність коливань напруги на межах ~ 100–300 В. можливість створювати ІП з потужністю від десятків ват до сотень кіловат на будь-які вихідні напруги, поява доступних високотехнологічних рішень на основі ІМС та інших сучасних компонентів.

Лінійний стабілізатор зі струмом навантаження до 5А

На рис. 3.3–3 наведена базова схема для побудови потужних стабілізаторів, що забезпечують струм навантаження до 5 А. чого цілком достатньо для запітиванія більшості радіоаматорських конструкції. Схема виконана з застосуванням мікросхеми стабілізатора серії КР142 і зовнішнього прохідного транзистора.

При малому струмі споживання транзистор VT1 закритий і працює тільки мікросхема стабілізатора, але при збільшенні споживаного струму, напруга, що виділяється на R2 і VD5, відкриває транзистор VT1, і основна частина струму навантаження починає текти через його перехід. Резистор R1 служить датчиком струму з перевантаження. Чим більше опір R1, тим за меншим струму спрацьовує захист (транзистор VT1 закривається). Фільтруючий дросель L 1 служить для придушення пульсації змінного струму при максимальному навантаженні.

За наведеною схемою можна збирати стабілізатори на напругу 5–15 В. Силові діоди VD1-VD4 повинні бути розраховані на струм не менше 10 А. резистором R4 здійснюється точна підстроювання вихідної напруги (базове значення задається типом застосовуваної мікросхеми стабілізатора серії КР142). Силові елементи встановлюються на радіатори площею не менше 200 см ^ 2.

Для прикладу, наведемо розрахунок стабілізатора напруги з наступними характеристиками:

Uвых – 12 В; Iнаг – 3 A; Uвх – 20 В.

Вибираємо стабілізатор напруги 12 В у серії КР142 – КР142ЕН8Б. Вибираємо прохідний транзистор, здатний розсіяти максимальну потужність навантаження Ррас = Uвх * Iнагр = 20 • 3 = 60 Вт (потужність транзистора бажано вибирати в 1.5–2 рази більшої) – підходить поширений КТ818А (Ррас = 100 Вт, Ік макс = 15 А). Як VD1-VD5 можуть використовуватися будь-які відповідні по струму силові діоди, наприклад, КД202Д.

Принципова схема та її специфікація приведена у додатку А і Б.

Ефективний імпульсний стабілізатор низького рівня складності

На елементної бази, аналогічної застосовувалася в описаному вище (рис. 3.3–3) лінійному стабілізаторі, можна побудувати імпульсний стабілізатор напруги. За таких же характеристиках він буде мати значно меншими габаритами і найкращим тепловим режимом. Принципова схема такого стабілізатора приведена на рис. 3.4–2. Стабілізатор зібраний за типовою схемою з пониженням напруги (рис. 3.4–1а).

При першому включенні, коли конденсатор С4 розряджено і до виходу підключена досить потужна навантаження, струм протікає через ІС лінійного стабілізатора DA1. Викликана цим струмом падіння напруги на R1 відмикає ключовий транзистор VT1, який тут-ж входить в режим насичення, так як індуктивний опір L1 велике і через транзистор протікає досить великий струм. Падіння напруги на R5 відкриває основний ключовий елемент – транзистор VT2. Струм. наростаючий в L1, заряджає С4, при цьому через зворотний зв'язок на R8 відбувається зачинення стабілізатора і ключового транзистора. Енергія, запасені в котушці, живить навантаження. Коли напруга на С4 падає нижче напруги стабілізації, відкривається DA1 і ключовий транзистор. Цикл повторюється з частотою 20–30 кГц.

Ланцюг R3. R4, С2 задасть рівень вихідної напруги. Його можна плавно регулювати в невеликих межах, від Ucт DA1 до Uвх. Однак якщо Uвых підняти близько до Uвх, з'являється некот раю нестабільність при максимальному навантаженні і підвищений рівень пульсації. Для придушення високочастотних пульсації на виході стабілізатора включений фільтр L2, С5.

Схема досить проста і максимально ефективна для даного рівня складності. Всі силові елементи VT1, VT2, VD1, DA1 забезпечуються невеликими радіаторами. Вхідна напруга нс повинна перевищувати 30 В. що є максимальним для стабілізаторів КР142ЕН8. Випрямні діоди застосовувати на струм не менше 3 А.

Порівняння імпульсних і лінійних джерел харчування

Хоча лінійні джерела живлення мають багато корисних властивостей, таких як простота, низькі вихідні пульсації і шум, чудові значення нестабільності по напрузі і струму і швидкий час відновлення, головним їх недоліком є невисока ефективність (ККД). Імпульсні джерела живлення стають популярними через високі ефективності та питомої потужності. У таблиці порівнюються деякі з основних особливостей лінійних та імпульсних джерел живлення. Нестабільність по напрузі і струму звичайно краще у лінійних джерел харчування, іноді на порядок величини, але в імпульсних джерелах живлення часто використовуються лінійні вихідні стабілізатори, що поліпшують стабільність вихідної напруги.

Пікові значення вихідних пульсацій імпульсних джерел живлення знаходяться в діапазоні 25. 100мВ, що значно більше, ніж у лінійних джерел харчування. Необхідно зауважити, що для імпульсних джерел живлення значення пульсацій вихідної напруги нормуються від піку до піку, у той час як для лінійних джерел – в середньоквадратичне значеннях. Імпульсні джерела живлення мають також велику тривалість перехідних процесів, ніж лінійні, і значно більший час утримання, що є дуже важливим в комп'ютерних застосуваннях.

Нарешті, імпульсні джерела харчування мають більш широкий діапазон вхідної напруги. Діапазон вихідних напруг лінійних джерел харчування зазвичай не перевищує 10% від номінального значення, що надає прямий вплив на ККД.

Порівняння імпульсних і лінійних джерел живлення

Параметр	Лінійні	Імпульсні
Нестабільність за вихідною напругою	0,02…0,05%	0,05…0,1%
Нестабільність за током навантаження	0,02…0,1%	0,1…1,0%
Вихідні пульсації	0,5…2мВ	25…100мВ
Діапазон вхідних напруг	10%	20%
ККД	40…55%	60…80%
Середня питома потужність	30Вт ⁄ Дм	140Вт ⁄ Дм
Час відновлення	50 мкс	300 мкс
Час утримання	2 мс	32 мс

У імпульсних джерел живлення вплив на ККД діапазону вхідної напруги дуже незначна або взагалі відсутній, а діапазон вхідної напруги 20%, зазвичай обирається користувачем, дає можливість працювати при сильних зміни напруги мережі.

Рис. 2. Форма пульсацій вихідної напруги імпульсного ИП

Висновки

Звіт складається із двох частин. У першій частині описана характеристика підприємства, а саме: історія становлення, характеристика виробничої діяльності, організаційна структура, основне електронне обладнання та напрямки його вдосконалення, охорона праці, а також виробничі екскурсії.

У другій частині розкрито відповіді на наступні питання: описав програмі які використовуються для стискання інформації; описав як проводиться адміністрування користувачів та ресурсів мережі; описав як обслуговується периферійні пристрої (принтер, сканер), а саме підключення, налаштування; освітив заходи попередження ураження ель струмом на підприємстві. Провів складання та випробування електронних схем та пристроїв (блоків живлення). Привів принципову схему пристрою, та перелік її елементів.

Під час роботи я придбав практичні навички роботи на ПК, закріпив теоретичні знання та уміння що до роботи з електронним обладнанням та програмним забезпеченням ПЕОМ, ознайомилась з основним електронним обладнання на підприємстві та напрямками його вдосконалення, ознайомився з організацією охорони праці та техніки безпеки на підприємстві.

За час знаходження на місті практики я мав змогу простежити як працює підприємство, здобув необхідний досвід з обслуговування ЄОМ та різних периферійних пристроїв.

Таким чином, я вважаю, що мета практики є досягненню.