а) залучені кошти банків
структурна частка залучених коштів в EUR знизилась з рівня 6,66% у 2005 році до рівня 4,40% у 2006 році;
структурна частка залучених коштів в USD знизилась з рівня 66,49% у 2005 році до рівня 63,6% у 2006 році;
структурна частка залучених коштів в RUB, знизилась з рівня 3,12% у 2005 році до рівня 2,97% у 2006 році;
зниження частки залучених валютних коштів виникло за рахунок підвищення структурної залучених коштів в національній валюті UAH, з рівня 23,73% у 2005 році до рівня 29,04% у 2006 році;
б) залучені кошти клієнтів
структурна частка залучених коштів в EUR, знизилась з рівня 7,34% у 2005 році до рівня 4,03% у 2006 році;
структурна частка залучених коштів в USD, незначно знизилась з рівня 32,23% у 2005 році до рівня 32,05% у 2006 році;
структурна частка залучених коштів в RUB, незначно знизилась з рівня 0,28% у 2005 році до рівня 0,26% у 2006 році;
зниження частки валютних залучених коштів виникло за рахунок підвищення структурної частки залучених коштів в національній валюті UAH з рівня 60,32% у 2005 році до рівня 63,45% у 2006 році;
Таким чином, структури залучених валютних коштів від банків та клієнтів, як і у 2005 році, на кінець 2006 року мають суттєві структурні різниці:
- структурна частка залучених коштів в доларах США від клієнтів становить 32,032,2%, а від банків 63,6 – 66,5%;
структурна частка залучених коштів в національній валюті від клієнтів становить 60,363,4%, а від банків 23,7 – 29,0%;
Аналіз повалютної структури кредитів банкам та клієнтам в активах АКБ «Приватбанк» станом на 31.12.2005 та 31.12.2006 (Рис.Д.1 – Д.7 Додатку Д) показує, що при виконанні нормативів валютної позиції Н13 за рахунок забалансової валютної позиції:
а) міжбанківське кредитування
структурна частка кредитів, наданих в EUR, знизилась з рівня 12,76% у 2005 році до рівня 3,85% у 2006 році;
структурна частка кредитів, наданих в USD, знизилась з рівня 68,36% у 2005 році до рівня 38,22% у 2006 році;
структурна частка кредитів, наданих в RUB, знизилась з рівня 1,51% у 2005 році до рівня 0,94% у 2006 році;
зниження частки валютних кредитів виникло за рахунок різкого підвищення структурної частка кредитів, наданих в національній валюті UAH, з рівня 17,84% у 2005 році до рівня 56,06% у 2006 році;
б) кредитування клієнтів
структурна частка кредитів, наданих в EUR, знизилась з рівня 1,95% у 2005 році до рівня 1,6% у 2006 році;
структурна частка кредитів, наданих в USD, підвищилась з рівня 32,8% у 2005 році до рівня 38,78% у 2006 році;
структурна частка кредитів, наданих в RUB, знизилась з рівня 1,3% у 2005 році до рівня 0,76% у 2006 році;
підвищення частки валютних кредитів виникло за рахунок зниження структурної частка кредитів, наданих в національній валюті UAH, з рівня 64,83% у 2005 році до рівня 57,98% у 2006 році;
Таким чином, структури кредитного валютного портфелю банкам та клієнтам, які у 2005 році мали суттєву різницю, на кінець 2006 року практично вирівнялися, тобто основними показниками є:
кредити в національній валюті зайняли частку 56 –58%;
кредити в доларах США зайняли частку 38,2 – 38,8%;
кредити в євро зайняли частку 1,6 – 3,8%;
Аналіз питомої ваги золота, як одного з видів іноземної валюти, показує:
а) загальна сума готівкової валюти та банківських металів в АКБ «Приватбанк» становить:
станом на 26.06.2007 року – 1 580, 590 млн.грн.
станом на 25.01.2008 року – 3 029, 257 млн.грн.
б) вартість фізичного золота в АКБ «Приватбанк» становить:
станом на 26.06.2007 року – 122 кг * 110 грн./г = 13,4 млн.грн.
станом на 25.01.2008 року – 250 кг * 150 грн./г= 37,5 млн.грн.
в) питома вага вартості золота в готівковій валюті становить:
станом на 26.06.2007 року – 0,85%
станом на 25.01.2008 року – 1,24%
Таким чином, питома вага фізичного золота в готівковій валюті не перевищує 1,5%, що не створює суттєвих загроз для валютної позиції банку.
Банківські ризики АКБ «Приватбанк» в операціях з золотом, в основному, нейтралізуються за рахунок резервів, створюємих за рахунок різниць курсу продаж та зворотнього відкупу золотих злитків (табл..2.4 2.5), які досягають 1520% від вартості продажу 1 г золота.
2.3 Аналіз тенденцій курсового ринкового ризику в торгівлі золотом у 2005 –2007 роках
На світовому ринку дорогоцінних металів у 1990 – 2007 роках після зниження цін на золото у 1995 –2000 роках з рівня 390 дол./унцію до 260 дол./унцію, з 2001 року розпочалось зростання ціни на золото. Вже на середину 2004 року відновився рівень цін початку 1990 року, а з другої половини 2005 року знов запанував ажіотажний попит на золото (рис.2.5).
В результаті, згідно даним міжнародної системи "Tenfore", оптова ціна на цей метал відновила рекордне значення, встановлене в грудні 1987 р.(рис.2.6). В перших числах квітня 2006 року вартість золота на ринку досягла рівня в 590,0 – 594,0 дол. за тройську унцію [71].
Рис.2.5. Ціна попиту на золото на світовому ринку у 1990 – 2007 роках (ціна в доларах за 1 трійську унцію) [71]
Рис.2.6. Ажіотажний попит на золото на світовому ринку з кінця 2005 року (ціна в доларах за 1 трійську унцію) [71]
Темп росту світових біржових цін на дорогоцінні метали різко зростає. Так, якщо у 2005 році (14.12.2005) ціна складала [71]:
- 520 540 доларів за 1 унцію золота;
- 8,7 – 8,9 доларів за 1 унцію срібла;
- 995 – 1030 доларів за 1 унцію платини;
- 270 300 доларів за 1 унцію паладію;
То у перших числах квітня 2006 року ціна складала [71]:
- 585 588 доларів за 1 унцію золота;
- 11,74 – 11,75 доларів за 1 унцію срібла;
- 1075 – 1076 доларів за 1 унцію платини;
- 335 336 доларів за 1 унцію паладію;
Станом на 25.05.2007 року ціна на дорогоцінні метали за 2006 – 2007 роки
зросла та складала (після 2х піків 700 та 720 доларів за унцію у 2006 році (рис.2.7)та 2х піків 680 та 690 доларів за унцію золота (рис.2.8):
- 655 657 доларів за 1 унцію золота;
- 12,9 – 12,94 доларів за 1 унцію срібла;
- 1278 – 1286 доларів за 1 унцію платини;
- 364 372 доларів за 1 унцію паладію;
Станом на 16.01.2008 року ціна на дорогоцінні метали у 2008 році
складала:
- 888,8 – 889,3 доларів за 1 унцію золота;
- 16,01 – 16,06 доларів за 1 унцію срібла;
- 1557,5 – 1562,5 доларів за 1 унцію платини;
- 373 382 доларів за 1 унцію паладію;
Таким чином за період з 2005 по 25.05.2007 року середня ціна за унцію дорогоцінних металів зросла на +26,3 % (рис.В.1 –В.4 Додатку В), перевищивши пік цін “нафтової кризи” 1980 року(Ближній Схід). Зростання середньої ціни за унцію золота за період з 2005 – 16.01.2008 року становить 67,7%, тобто темп росту ціни на золото у другому півріччі 2007 року подвоївся. При цьому зростання цін 2005 – 2008 року на золото також здійснюється на фоні нової “нафтової кризи” (Ірак – Іран).
РОЗДІЛ 3. ПОШУК ШЛЯХІВ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ТА НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ РИЗИКІВ НА РИНКУ ЗОЛОТА
3.1 Ефективність застосування інструментів фундаментального аналізу для нейтралізації ризиків операцій на ринку золота у 2005 –2007 роках
Для пояснення та прогнозування динаміки цін на ринку золота доцільно впровадити елементи фундаментального аналізу, тобто виявити кореляційний зв’язок з зовнішніми факторами впливу на попит на ринку золота, якими є:
зміни в політиці розрахунків за енергоносії на Ближньому Сході з перехідом накопичення розрахункових доларів США на золото;
зміни в політиці національних банків країн світу по підвищенню частки дорогоцінних металів в золотовалютних резервах підтримки національних валют;
зміні в політиці розрахунків транснаціональних промислових корпорацій, які вводять золото в резерви капіталу корпорацій в умовах нестабільності регулюємих курсів розрахункових валют світу;
перехід на світову розрахункову систему “компьютерного золота”, тобто повернення через 100 років до системи забезпечення золотом розрахункової комп’ютерної світової валюти (“система золотого стандарту”).
Для цього в дипломній роботі виконаємо кореляційно регресійний аналіз між курсом золота у 2002 –2007 роках та:
- курсом нафти на світових біржових ринках;
- індексом ДоуДжонса росту промислових гігантів світу.
На графіках рис.Е.1 – Е.6 Додатку Е наведені вихідні дані та результати кореляційно-регресійного аналізу, виконані з застосуванням апарату “електронних таблиць” EXCEL – 2003.
Як показують результати кореляційно-регресійного аналізу, наведеного на рис.Е.1 – Е.6 Додатку Е:
1. Кореляційно регресійний зв’язок цін на золото та цін на нафту у 2002 – 2007 роках описується нелінійним рівнянням (висхідний напрямок):
Y = 0,0697*х21,0045*х+333,86
де Y – курс унції золота в доларах США
x – курс ціни 1 бареля нафти в доларах США
Коефіцієнт кореляції R2 =0,766 (тобто зв’язок сильний)
2. Кореляційно регресійний зв’язок цін на золото та індекса ДоуДжонса ринку цінних паперів у 2002 – 2007 роках описується лінійним рівнянням (висхідний напрямок):
Y = 9,5318*х+5980,1
де х – курс унції золота в доларах США
Коефіцієнт кореляції R2 =0,7322 (тобто зв’язок сильний)
3. Кореляційно регресійний зв’язок цін на золото та цін на срібло у 2002 – 2007 роках описується лінійним рівнянням (висхідний напрямок):
Y = 0,0272*х 4,6638
де х – курс унції золота в доларах США
Y – курс унції срібла в доларах США
Коефіцієнт кореляції R2 =0,9543 (тобто зв’язок дуже сильний)
4. Кореляційно регресійний зв’язок цін на золото та цін на платину у 2002 – 2007 роках описується лінійним рівнянням (висхідний напрямок):
Y = 1,7884*х + 75,781
де х – курс унції золота в доларах США
Y – курс унції платини в доларах США
Коефіцієнт кореляції R2 =0,9448 (тобто зв’язок дуже сильний)
Таким чином, проведено дослідження підтверджує зв’язок з зовнішніми факторами впливу на попит на ринку золота, якими є:
зміни в політиці розрахунків за енергоносії на Ближньому Східі з перехідом накопичення розрахункових доларів США на золото на фоні політичного конфлікту США в Іраку та Ірані;
зміні в політиці розрахунків транснаціональних промислових корпорацій, які вводять золото в резерви капіталу корпорацій в умовах нестабільності регулюємих курсів розрахункових валют світу;