I like reading and I can tell about such wellknown writers as Lessya Ukrainka, Taras Shevchenko, Ivan Franko, Mykhailo Kotsiubynskyi.
But these writers belong to the previous century.
They made a great contribution to the development of our national literature. And the names of modern writers are not so wellknown as they should be. The reason of this is that not so long ago the Ukrainian literature was far from being popular. Such names as Lina Kostenko, Oles
Honchar, Valentyn Chemerys, Vasyl Symonenko, Ivan Druch, Borys Oliynyc and others were forgotten. Nowadays much is done for us to know them and like their works.
I would like to tell about the writer who created beautiful historical novels.
He is Roman Ivanychuk.
Roman Ivanychuk was born in 1929.
When he was a schoolboy he wrote his first poems and plays.
After the Army Service he entered the Philological Department of Lviv University.
Then Roman Ivanychuk started to work as a teacher in one of the villages in the Lviv Region.
He wrote many good stories.
They became very popular then.
He wrote his first historical novel in 1957.
Я люблю читати і я можу розповісти про таких відомих письменників, як Леся Українка, Тарас Шевченко, Іван Франко, Михайло Коцюбинський.
Але ці письменники належать минулому сторіччю.
Вони зробили величезний вклад у розвиток національної літератури. А імена сучасних письменників не настільки відомі.
Причина полягає в тому, що не дуже давно українська література була далеко не популярна.
Такі імена як Ліна Костенко, Олесь
Гончар, Валентин Чемерис, Василь Симоненко, Іван Драч, Борис Олійник та інші були забуті.
Зараз багато зроблено для того, щоб ми почули їхні імена і полюбили їхні твори.
Мені б хотілося розповісти про письменника, що створив прекрасні історичні романи. Це Роман Іваничук.
Роман Іваничук народився в 1929 році.
Свої перші вірші і п’єси він написав ще в шкільному віці.
Після служби в армії він вступив на філологічний факультет Львівського університету.
Потім Роман Іваничук почав працювати учителем в одному із сіл Львівської області.
Він написав багато гарних розповідей.
Вони стали популярні в той час.
Свій перший історичний роман він написав у 1957 році.
Roman Ivanychuk wanted to show main events of our Ukrainian history in his novels.
The most famous of his novels are “Red Wine”, “Manuscript from Ruska Street”, “Water from a Stone” and others.
I like historical novels by Roman Ivanychuk because they are not only interesting but help me to learn the history of Motherland.
У своїх творах Роман Іваничук хотів показати основні події нашої української історії.
Найбільш відомі романи — «Червоне вино», «Манускрипт із вулиці Росіянки», «Вода з каменю» та інші.
| Vocabulary: to belong [b´l58] — належати novel [´n3\v3l] — роман previous [´pr:v3s] — попередній to enter [´ent3] — вступати Questions: 1. Name some Ukrainian writers. 2. Do you know anything about Roman Ivanychuk? 3. What works by Ivanychuk can you name? 4. Do you like his historical novels? Why? 5. What problems were raised in his novels? |
Мені подобаються історичні романи Романа Іваничука, тому що вони не тільки цікаві, але також допомагають вивчити історію моєї батьківщини.
V. Kasiian was a wellknown and interesting artist.
He worked in all graphic techniques — wood engraving, copper engraving, lithography and others.
His drawing and watercolours are also wellknown.
He was the editor of “Taras Shevchenko: the Artist’s Heritage”, which contained all of Shevchenko’s known works.
Since 1927 Kasiian’s numerous artistic works were displayed at exhibitions. V. Kasiian worked as a painter and book designer.
He was one of the founders of the Association of Independent Ukrainian Artists.
В. Касіян був добре відомим і цікавим художником.
Він працював у всіх видах графіки — різьблення по дереву, карбування, літографія й інші.
Також добре відомі його малюнки й акварелі.
Він був редактором книги «Тарас Шевченко: спадщина художника», що містила усі відомі твори Шевченка.
З 1927 року численні роботи Касіяна показувалися на багатьох виставках. В. Касіян працював художником і оформлювачем книг.
Він був одним із засновників Асоціації незалежних художників України.
He also edited his journal “Mystetstvo” and organised arts exhibitions.
After his immigration to the USA he helped to found the Ukrainian Artists’ Association.
Since 1990 he has painted over 50 churches in North America and Europe. His wall paintings and iconostases combine neoByzantine and modernist styles.
Він також був художнім редактором журналу «Мистецтво» і організовував художні виставки.
Після еміграції в США він допоміг там заснувати Асоціацію українських художників.
| Vocabulary: graphic [´gr0fk] — графічний art exhibition [´α:t eks´b6n] — Heritage [´hertd4] — спадщина мистецька виставка´ Byzantine [´bz3nti:n] — founder [´fα\nd3] — засновник візантійський to paint [pent] — малювати Questions: 1. What was V. Kasiian? 2. What kind of graphic techniques did he work in? 3. Who was the founder of the Association of Independent Ukrainian artists? |
З 1990 року він розписав близько 50 церков у Північній Америці і Європі. Його фрески й іконостаси по’єднують у собі неовізантійський і модерністський стилі.
4. What journal did he edit? 5. Where did he immigrate? - Ilia repin
Ilia Repin was born on the 5th of
August in 1844 in Chuhuiv, Zmiiv County, Kharkiv gubernia and died on the 29th of September in 1930 in Kuokkala, Finland.
Repin, an outstanding painter, a full member of the St Petersburg Academy of Arts from 1893, started his career under I. Kramskoi at the Drawing School of the Society for the Support of Artists (1863—1864).
He studied at the Academy of Arts (1864—1871), which granted him a scholarship to study in Italy and France (1873—1876). He joined the Peredvizhniki Society in 1878 and the Mir Iskusstva group in 1890.
Ілля Рєпін народився 5 серпня 1844 року в м. Чугуєві Зміївського району Харківської губернії і вмер 29 вересня 1930 року в м. Куоккале у Фінляндії.
Рєпін, видатний художник, член СанктПетербургської Академії мистецтв із 1893 року, почав свою кар’єру під керівництвом Крамського в школі малювання при Товаристві підтримки художників (1863—1864). Він учився в Академії мистецтв (1864—1871), де одержав стипендію для навчання в Італії і Франції (1873—1876).
Він вступив до Товариства передвижників у 1878 році й у групу «Світ мистецтва» у 1890 році.
For many years he lived in St Petersburg and served as a professor (1894—1907) and the rector (1898— 1899) of the Academy of Arts, where his students included the Ukrainian painters M. Pymonenko, O. Murashko, F. Krasytsky, and S. Prokhorov. Since 1900 Repin lived in Kuokkala.
A good part of his work consists of genre paintings.
Some of the works show his attachment to Ukraine, its people, and its history.
Among them there is the famous painting “The Zaporizhian Cossaks Write a Letter to the Turkish Sultan”
(1880—1891), “Evening Party”
(1881), “Haidamakys” (1898—1917),
“Cossack in the Steppe” (1908), and “Hopak” (1926—1930, unfinished).
He painted many portraits of Russian and Ukrainian cultural figures, including A. Kuindzhi (1877), M. Kostomarov (1880, 1886),
I. Kramskoi (1882),
T. Shevchenko (1888), and
D. Bahalii (1906).
He also did illustrations for editions of Gogol’s “Taras Bulba” (1872) and “Sorochinsky yarmarok” (Sorochyntsi Fair, 1882) and for his friend D. Yavornitsky’s “The Zaporizhia in the Remnants of Antiquity and the Legends of the People”.
He submitted four drawings in the competition for the design of the monument to Shevchenko in Kyiv (1910—1914).
Repin sketched many Ukrainian landscapes and inhabitants.
Багато років він жив у Петербурзі й обіймав посаду професора (1894—1907), а потім ректора (1898—1899) в Академії мистецтв, де його учнями були українські художники М. Пимоненко, О. Мурашко, Ф. Красицький,
С. Прохоров.
З 1900 року Рєпін жив у м. Куоккале.
Велика частина його робіт складає жанровий живопис. Деякі його роботи показують його прихильність до України, її народу й історії.
Серед них його відомі полотна «Запорізькі козаки пишуть лист турецькому султану» (1889—1891), «Вечірка» (1881), «Гайдамаки»
(1898—1917), «Козак у степу» (1908), «Гопак» (1926—1930, не кінчене).
Він написав багато портретів російських і українських культурних діячів, включаючи А. Куїнджі (1877),
М. Костомарова (1880, 1886),
І. Крамського (1882), Т. Шевченка (1888),
Д. Багалія (1906).
Він також ілюстрував видання гоголівських «Тараса Бульби» (1872) і «Сорочинського ярмарку» (1882) і книгу свого друга Д. Яворницького «Запоріжжя в залишках старовини і переказах народу».
Він подав чотири малюнки на конкурс проектів пам’ятника Шевченкові в Києві (1910—1914).
Рєпін зробив багато начерків української природи і жителів.
| 32 Although Repin was a realist, his rich Хоча Рєпін був реалістом, його багаcolours and restless lines often produce та палітра і чіткі лінії часто справляan almost expressionistic effect. ли майже експресіоністський ефект. Some of his paintings show the influence У деяких його картинах виявляється of impressionism and symbolism. вплив імпресіонізму і символізму. Vocabulary: career [k3´r3] — кар’єра Antiquity [3n´tkwt] — painte [´pent3] — художник, маляр стародавність genre [´4α:nr3] — жанр attachment [3´t0t6m3nt] — приFair [´fe3] — ярмарок хильність Questions: 1. Where was Repin born? 2. What style did he paint in? 3. Whose poems did he illustrate? 4. What is Ilia Repin known for? 5. Have you seen his pictures in the Kharkiv gallery? |
Ukrainians are known as a musical people with a lot of folk songs and talented performers.
Groups of musicians performed during festivals and banquets at the courts of ancient princes.
The first church music came from Byzantium.
In the second half of the 11th century the Kyivan monasteries became the centres of the development of religious music in Ukraine.
The 16th and 17th centuries saw the development of the polyphonic singing. The “Musical Grammar”, written by the composer M. Dyletskyi in 1675 was a complete description of the theory of polyphonic music.
In the 19th century in Galicia there was a school of music initiated by M. Verbytskyi and I. Lavrynskyi.
Українці відомі як музична нація з великою кількістю народних пісень і талановитих виконавців.
Групи музикантів виступали на святах і бенкетах при дворах князів.
Перша церковна музика прийшла з Візантії.
У другій половині 11 століття київські монастирі стали центром розвитку релігійної музики в Україні.
У 16—17 століттях розвивався багатоголосий спів.
«Музична граматика», написана композитором М. Дилецьким у 1675 році, була повним описом поліфонічної музики. У 19 столітті в Галичині М. Вербицький і І. Лавринський організували музичну школу.
That century Ukrainian music was absorbed by Russian musical development.
The musical talents of Ukraine usually moved to Russia. In that time “Music Society” was founded in Ukraine.
It established music schools, which later became conservatories in Kyiv, Kharkiv and Odesa. The second trend of this period was the development of interest in folk music.
M. Lysenko became the main figure in this process.
By 1904 he founded a school of music in Kyiv which served as a major centre for the development of the Ukrainian music.