Найкращі 1000 усних тем з перекладом для учнів 5-11 класів та абітурієнтів (стр. 50 из 84)

I. Repin starb am 29. September 1930.

Nach seinem Testament wurde er in Repino begraben.

Sein tief volkstümliches Schaffen gehört dem ukrainischen Volk und ist ihm nahestehend und verständlich.

Картини Рєпіна є гордістю найбільших художніх музеїв: Третьяковської галереї, Російського музею.

Найбільша колекція творів Рєпіна в Україні зібрана в Харківському художньому музеї, де створений зал Рєпіна.

Про життя й творчість великого живописця повідомляють експозиції в музеї Чугуєва та перетвореного на музей маєтку Пенати в селищі Рєпіно (раніше Куокаллє) під Петербургом.

Багато картин Рєпіна були гідно оцінені на багатьох міжнародних виставках.

Особливе місце у творчості Рєпіна займають численні портрети його родичів і знайомих.

Українська тема відбита у відомій картині «Запорізькі козаки» та в останніх картинах художника «Чорноморські козаки», «Гопак», «Вечорниці».

Рєпін помер 29 вересня 1930 року.

За заповітом був похований у Рєпіно.

Його глибоко народна творчість належить українському народові і є близькою йому та зрозумілою.

Wörter und Wendungen

der Landsmann — земляк das Regiment, -e — полк der Feldzug, -züge — поход, кампанія einen Einfluß ausüben — справляти вплив der Kunstmaler — живописець gebührenderweise — гідно

in den Ruhestand treten — піти у відставку feinfühlig — чуйний der Kreuzgang — хресний хід das Testament — заповіт volkstümlich — народный j-m nahestehend sein — бути близьким bewegen (te, t) — хвилювати

Fragen zum Text

1. Aus welcher Familie stammte I. J. Repin?

2. Welche Künstler beeinflussten ihn?

3. Welches Thema stand ihm nahe?

4. Welche Gemälde von Repin sind Ihnen bekannt?

5. Besuchen Sie oft Kunstmuseen oder

Kunstausstellungen?

- M. V. Lyssenko

Mykola Vitalijowitsch Lyssenko, der hervorragende ukrainische Komponist, Etnograph, Dirigent und Pianist wurde am 22. März 1842 im Dorf Hrynjky (Gebiet Poltawa) geboren.

Sein Vater stammte aus den Kosaken– Starschinen.

Seine Kindheit verbrachte Lyssenko im Landgut seines Vaters. Zuerst studierte er an der Charkiwer Universität, später in Kyjiw an der Fakultät für Naturwissenschaften.

Nach seiner Initiative wurden eine Studentenmusikgruppe und ein Chor geschaffen.

Er war Dirigent dieser Musikgruppe, und sie traten oft vor dem Studentenpublikum auf.

Lyssenko fühlte, dass die Musik seine Berufung und sein Element ist.

Nach der Beendigung der Universität schrieb er viele Volkslieder auf und bearbeitete sie.

1867 wurde Lyssenko Student am Konservatorium im Leipzig. Er übte Klavier und beschäftigte sich mit der Kompositionstheorie. Sein erstes Werk heißt “Vermächtnis”, “Sammlung der ukrainischen Lieder”.

- Ì. Ì. ÌÌÌÌÌÌÌ

Микола Віталійович Лисенко, видатний український композитор, етнограф, диригент і піаніст, народився 22 березня 1842 р. в селі Гриньки (Полтавська область). Його батько був родом із козацьких старшин.

Своє дитинство він провів у маєтку батька.

Спочатку він навчався в Харківському, а пізніше в Київському університеті на факультеті природничих наук.

За його ініціативою були створені студентська музична група та хор.

Він був диригентом цієї музичної групи, і вони часто виступали перед студентською публікою. Лисенко відчував, що музика — його покликання і стихія.

Після закінчення університету він записав багато народних пісень і опрацював їх.

У 1867 році Лисенко став студентом консерваторії у Лейпцігу.

Він займався на фортепіано й теорією композиції.

Його перший твір називається «Заповіт», «Збірник українських пісень».

Einen besonderen Platz nehmen seine

Werke auf Grund der Texte von Schewtschenko “Musik an Kobsar”, “Hajdamaken” u. a. ein. Seit 1869 lebte er in Kyjiw, wo er als Musiklehrer tätig war.

Seit 1874 studierte er am Konservatorium Sankt–Petersburg. Sein Lehrer war der berühmte russische Komponist Rymsky–Korsakow.

1904 wurde von Lyssenko eine Musikhochschule in Kyjiw eröffnet. Er trat mit Konzerten als Pianist auf. Jedes Jahr veranstaltete er Schewtschenko–Konzerte.

Lyssenko komponierte Opern “Heilige

Nacht” (“Risdwjana Nitsch”), “Natalka Poltawka”, “Die Ertrunkene” (“Utoplena”), Kinderopern “Die Ziege Deresa”, “Herr Kozjkyj”, “Winter und Frühling” und eine Operette “Tschornomorzi” und andere.

Seine Werke liegen der nationalen Opernkunst der Ukraine zugrunde.

M. V. Lyssenko starb 1912 und wurde in Kyjiw begraben.

Особливе місце займає його твір на основі текстів Шевченка «Музика Кобзарю», «Гайдамаки» та ін.

З 1869 р. він жив у Києві, де працював учителем музики. З 1874 р. навчався в консерваторії у СанктПетербурзі.

Його учителем був відомий російський композитор РимськийКорсаков.

У 1904 р. Лисенко відкрив у Києві музичну школу.

Він виступав з концертами як піаніст. Кожного року він улаштовував Шевченківські концерти.

Лисенко написав опери «Різдвяна ніч», «Наталка Полтавка», «Утоплена», дитячі опери «Козадереза», «Пан Коцький», «Зима і весна», оперету «Чорноморці» та ін.

Wörter und Wendungen

Fragen zum Text

1. Aus welcher Familie stammte M. Lyssenko?

2. Was studierte er an den Universitäten Charkiw und Kyjiw?

3. Womit beschäftigte sich Lyssenko lieber: mit Musik oder mit Naturwissenschaften?

4. Welche Opern hat er komponiert?

5. Sind Sie mit Musik von Lyssenko bekannt?

Його твори лежать в основі національного оперного мистецтва України. М. В. Лисенко помер у 1912 р. і похований у Києві.

- Iwan Franko

Iwan Franko, einer der leidenschaftlichen Kämpfer für das ukrainische Volk, wurde am 27. August 1856 im Dorf Nagujewytschi im Bezirk Drogobytsch in Galizien geboren.

Sein Vater war Dorfschmied.

Die Armen und Bettler, Handwerker und Bauern wandten sich an seinen Vater mit verschiedenen Bitten.

Aus ihren Gesprächen erfuhr der junge Franko über das schreiende Unrecht den einfachen Menschen gegenüber.

Besonders lebendig sind in seiner Dichtung die Gefühle zur Heimat und Freiheit.

Deshalb hing sein Herz schon in Kinderjahren an den Liedern von Schewtschenko, der den Freiheitskampf seines leidenden Vaterlandes in seinen Gedichten und Poemen besungen hatte.

Sein Werk, den “Kobsar”, kannte der junge Franko fast völlig auswendig.

Nachdem Franko 1875 das Gymnasium von Drogobytsch absolviert hatte, bezog er die Universität von Lwiw.

Er beherrschte viele slawische und westeuropäische Sprachen.

Mit ganzem Herzen liebte und schätzte er seine Muttersprache, die ja immer noch von meisten der nationalen Unterdrücker als “Dialekt” geschätzt wurde.

Seine Freiheitsgedanken beunruhigten die Polizei.

Von 1877 und bis zu seinem Tode blieb Franko unter Polizeiaufsicht.

- ÌÌÌÌ ÌÌÌÌÌÌ

Іван Франко, пристрасний борець за український народ, народився 27 серпня 1856 р. у селі Нагуєвичі, в Дрогобицькому районі, на Галичині.

Батько його був сільським ковалем.

Бідні та жебраки, ремісники та селяни зверталися до його батька з різними проханнями.

З їхніх розмов Франко пізнав про кричущу несправедливість по відношенню до простих людей.

Особливо живі в його поезії почуття до Батьківщини та волі.

Тому його серце вже у дитячі роки було прив’язане до пісень Шевченка, котрий оспівував боротьбу за волю у своїх віршах і поемах.

Його твір «Кобзар» юний Франко знав майже повністю напам’ять.

Після того як у 1875 р. Франко закінчив гімназію в Дрогобичі, він вступив до Львівського університету.

Він володів багатьма слов’янськими та західноєвропейськими мовами.

Усім серцем він любив і цінував свою рідну мову, яка більшістю пригноблювачів нації ще оцінювалася як «діалект».

Його вільнолюбиві думки турбували поліцію.

Із 1877 р. і до самої смерті він залишався під наглядом поліції.