Коли він служив у пана Енгельгардта денщиком, він перемальовував з лубків, це були малюнки олівцем.
Пан Енгельгардт помітив його талант до малювання і взяв його з собою у Петербург.
Тут юнака повинні були вивчити на придворного художника.
У майстерні художника Ширяєва він навчився малювати акварельними фарбами.
Його композиції висловлювали протест проти насильства, він звертався до історії батьківщини.
Seine ersten Bilder waren Aquarellbildnisse: “Der Frauenkopf”, das Porträt von Engelhardt, Aquarelle zu historischen Themen: “Der Tod von Lukrezyja”, “Der Tod von Bohdan Chmelnyzky”, “Der Tod von Socrates”. Der berühmte Maler Brjullow interessierte sich für das Schicksal von T. Schewtschenko.
1838 wurder von Brjullow und Wenezianow aus der Leibeigenschaft losgekauft, und seit dem 21. Mai 1839 wurde er Student der Akademie der Künste.
Einen großen Einfluss übte auf ihn die Malerei von Brjullow und besonders seine Porträtkunst aus. Die erste Periode seines Schaffens als Maler fällt auf die Jahre 1838–1843.
Es waren die Zeichnungen nach der Natur.
Seine Modelle waren seine Freunde: “Die Frau im Bett”, “Das Modell”.
Er wurde zum Lieblingsstudenten von Brjullow.
Für seine Bilder “Katheryna” und “Die Zigeunerin–Wahrsagerin” bekam er eine Silbermedaille.
In seinen Bildnissen stellte er wahrheitsgetreu nicht nur das Äußere des Menschen, sondern auch seine Charaktereigenschaften dar.
Die Höhe des künstlerischen Schaffens war sein “Selbstbildnis”. Seine erste Reise in die Heimat war im April 1843.
Hier begann er Landschaftsgemälde zu schaffen: “Auf dem Bienenstand”, “Das Elternhaus” (Zeichnung).
Im Jahre 1845 beendete er die Akademie der Künste.
21
Його першими картинами були акварельні картини: «Голова жінки», портрет Енгельгардта, акварелі на історичні теми: «Смерть Лукреції», «Смерть Богдана Хмельницького», «Смерть Сократа».
Видатний художник Брюллов зацікавився долею Т. Шевченка.
У 1838 році Брюллов і Венеціанов викупили його з кріпацтва, і вже 21 травня 1839 р. він став студентом Академії мистецтв.
Великий вплив на нього мав живопис Брюллова і особливо його мистецтво портрета. Перший період його творчості як художника припав на 1838—1843 рр. Це були малюнки з натури.
Його натурниками були його друзі («Жінка в постелі», «Натурниця»).
Він став улюбленим студентом Брюллова.
За свої картини «Катерина» і «Циганкаворожка» він отримав срібну медаль.
На портретах він правдиво відображав не тільки зовнішність людини, але і риси її характеру.
Вершиною його художньої творчості був його «Автопортрет».
Його перша поїздка на Батьківщину була в квітні 1843 р.
Тут він почав створювати пейзажі «На пасіці», «Батьківський будинок» (малюнок).
У 1845 р. він закінчив Академію мистецтв.
22
Während der Verbannung in Orenburger Gouvernement schuf er viele Landschafts– und Aquarellbilder.
Sehr berühmt sind seine Bilder: “Im
Gefängnis“ (Tusche), das Porträt von M. S. Schtschepkin (Bleistift, Kreide), “Das Spießrutenlaufen“ (Tusche).
Schewtschenko leistete einen großen Beitrag zur Entwicklung des Porträts, des Landschafts– und Genrebildes.
Er nimmt einen würdigen Platz in der Geschichte nicht nur der ukrainischen, sondern auch der Weltkunst ein.
Під час заслання в Оренбурзькій губернії він створив багато пейзажів та акварелей.
Відомі його картини «У в’язниці» (туш), портрет М. С. Щепкіна (олівець, крейда), «Покарання шпіцрутенами» (туш).
Шевченко зробив великий внесок у розвиток портрета та жанрових картин.
Fragen zum Text
1. Wann begann T. H. Schewtschenko zu malen?
2. Wer war sein erster Lehrer in Petersburg?
3. Wann bezog er die Akademie der Künste?
4. Welche Bilder von T. Schewtschenko sind Ihnen bekannt?
5. Was war für sein Schaffen kennzeichnend?
Він посідає достойне місце в історії не лише українського, але і світового мистецтва.
- H. F. Kwitka-Osnowjanenko
H. F. Kwitka, der literarische Deckname Hrizjko Osnowjanenko, der erste hervorragende Schriftsteller und Dramatiker der neuen ukrainischen Literatur, der Prominente des öffentlichen Lebens wurde am 18. November 1778 geboren. Sein Heimatsort ist das Dorf Osnowa (jetzt die Stadt Charkiw).
Er stammte von den reichen Kosaken ab (Starschinen).
- Ì. Ì. ÌÌÌÌÌÌ-ÌÌÌÌÌ’ÌÌÌÌÌÌ
Г. Ф. Квітка, літературний псевдонім Грицько Основ’яненко, перший видатний письменник та драматург нової української літератури, громадський діяч, народився 18 листопада 1778 р.
Його батьківщина — село Основа (нині м. Харків).
Він родом з багатих козаків (старшин).
H. F. KwitkaOsnowjanenko bekam seine Bildung zu Hause.
Mit 23 Jahren ging er ins Kurjasher Kloster, aber nach vier Jahren kehrte er zum weltlichen Leben zurück.
Später war er Komissar eines
Volkslandsturmes, Adelsmarschall (1817—28), Vorsitzender der Kammer des Kriminalgerichtes in Charkiw.
Er nahm am gesellschaftlichen und kulturellen Leben von Charkiw aktiv teil.
Kwitka–Osnowjanenko wurde Mitglied der wissenschaftlichen Gesellschaft an der Charkiwer Universität, war auch einer der Begründer des Charkiwer Theaters und seit 1812 sein Leiter.
Er stand auch an der Spitze der wohltätigen Gesellschaft, des Instituts der vornehmen Mädchen und der Charkiwer Gouvernementsbibliothek.
KwitkaOsnowjanenko trat für die Reformen der Vervollkommnung der damaligen Gesellschaft, für die Propaganda des volkstümlichen Themas in der Literatur auf. Seine ersten Werke veröffentlichte er in der Zeitschrift “Ukrainischer Bote” (“Ukrajinskyj Westnyk”). Seine Werke schrieb er in der ukrainischen und russischen Sprache.
Seine größten Werke sind die Lustspiele “Fremder aus der Hauptstadt”, “Die Wahlen des Adels”, “Der Offiziersbursche Schelmenko” und andere.
Auf den Spielplänen vieler Theater steht bis heute sein Lustspiel “Werbung in Gontschariwka” (1835).
Unter den besten Werken in der russischen Sprache sind der Roman “Herr Chaljawsky” (1840), Novellen “Das Leben und Abenteuer von Stolbikow” (1841), “Hannussja”, “Frau Sotnykiwna”, Essays
“Die Geschichte des Charkiwer Theaters”, “Der Jahrmarkt”, “Der Kurpfuscher”.
23
Г. Ф. КвіткаОснов’яненко отримав домашню освіту.
У 23 роки він пішов до Курязького монастиря, але за чотири роки повернувся до мирського життя.
Потім був комісаром народного ополчення, предводителем дворянства (1817—28), головою палати кримінального суду в Харкові.
Він брав активну участь у громадському та культурному житті Харкова.
КвіткаОснов’яненко став членом наукового товариства Харківського університету, був одним із засновників Харківського театру, а з 1812 р. його директором.
Він очолював благодійне товариство, інститут шляхетних дівчат та Харківську губернську бібліотеку.
КвіткаОснов’яненко виступав за реформи вдосконалення тодішнього суспільства, за пропаганду народної теми в літературі. Свої перші твори він опублікував в «Українському віснику».
Свої твори він писав українською та російською мовами.
Його найзначніші твори — це комедії «Приїжджий зі столиці», «Вибір дворянства», «Шельменкоденщик» та інші.
У репертуарах багатьох театрів і сьогодні стоїть його комедія «Сватання на Гончарівці» (1835).
Серед найкращих його робіт російською мовою — роман «Пан Халявський» (1840), новели «Життя та пригоди Столбікова» (1841), «Ганнуся», «Панна Сотниківна», есе «Історія Харківського театру», «Ярмарок», «Знахар».
Im Jahre 1854 wurde in Paris seine Novelle “Die herzliche Oxana” in der französischen Sprache veröffentlicht.
Seine Werke wurden in viele Sprachen übersetzt.
Kwitka–Osnowjanenko korrespondierte mit T. Schewtschenko.
T. Schewtschenko machte
Illustrationen zu einigen seiner Bücher. Man nannte Kwitka*Osnowjanenko “den Vater der ukrainischen Prosa”.
Sein Schaffen übte einen bedeutenden Einfluss auf die weitere Entwicklung der ukrainischen Literatur aus.
Er starb am 8. August 1843.
У 1854 р. була опублікована в Парижі його новела «Сердешна Оксана» французькою мовою.
Його твори перекладені багатьма мовами.
КвіткаОснов’яненко переписувався з Т. Шевченком.
Т. Шевченко зробив ілюстрації до дяких з його книг.
КвіткуОснов’яненка називали «батьком української прози».
Його творчість мала великий вплив на подальший розвиток української літератури.
wohltätig — благодійний das Institut der vornehmen Mädchen — інститут шляхетних дівчат
Fragen zum Text
1. Wofür ist Kwitka–Osnowjanenko bekannt?
2. Aus welcher Familie stammte er?
3. Wie heißen seine ersten Werke?
4. Welche Lustspiele sind Ihnen bekannt?
5. Wie nannte man ihn?
Він помер 8 серпня 1843 р.
- Unser weltberühmter Landsmann I. J. Repin
Illja Juchymovytsch Repin wurde am 5. August 1844 in der Siedlung Ossinowka, nicht weit von Tschugujiw (Gebiet Charkiw) geboren.
Sein Vater war Soldat eines Kavallerieregiments (Ulany).
Er hatte viele Auszeichnungen für die Teilnahme an den Feldzügen.
Mit 27 Jahren trat er in den Ruhestand.
Seine Mutter war eine kluge, gutmütige und feinfühlige Frau. Sie hatte einen starken Charakter, sie kämpfte mutig mit Not und allen Schwierigkeiten.
In Tschugujiw lebte Repin bis seine Abreise nach Petersburg im Jahre 1863.
In Petersburg studierte er an der Akademie der Künste.
Einen großen Einfluss übte auf ihn der Maler I. Kramsky und später der bekannte ukrainische Maler, Bildhauer und Pädagoge M. M. Antokolsky aus. Unter den Studenten der Akademie waren viele Ukrainer, der Umgang mit ihnen half Repin die unmittelbare Verbindung mit der Ukraine zu fühlen.
Während des Studiums an der Akademie besuchte er dreimal seinen Heimatsort. Zuerst schuf er Werke zu den religiösen Themen: “Christus mit der Dornenkrone” (1858), “Mutter Gottes mit dem Säugling” (1862), “Kreuzgang im Kursker Gouvernement” (1883).
Das Leben des einfachen Volkes aber bewegte ihn am meisten: “In Begleitung der Gendarmen”, “Treidler an der Wolga” (“Burlaky”).
- ÌÌÌ ÌÌÌÌÌÌÌÌÌÌ ÌÌÌÌÌÌÌ ÌÌÌÌÌÌ Ì. Ì. ÌÌÌÌÌ
Ілля Юхимович Рєпін народився 5 серпня 1844 р. у селі Осинівка неподалік від Чугуєва (Харківська область).
Його батько був солдатом уланського полку.
У нього було багато нагород за участь у військових походах. У 27 років він пішов у відставку.
Його мати була доброю, розумною й чуйною жінкою.
У неї був сильний характер, і вона мужньо боролася з нуждою й усіма труднощами.
У Чугуєві Рєпін жив до від’їзду в Петербург у 1863 році.
У Петербурзі він навчався в Академії мистецтв.
Великий вплив на нього справив художник І. Крамський, а пізніше відомий український художник, скульптор і педагог М. М. Антокольський.
Серед студентів Академії було багато українців, спілкування з ними допомагало Рєпіну відчувати безпосередній зв’язок з Україною. Під час навчання в Академії він тричі відвідав своє рідне місто.
Спочатку він створював твори на релігійні теми: «Христос з терновим вінком» (1858), «Божа матір з немовлям» (1862), «Хресний хід у Курській губернії» (1883).
Але життя простого народу хвилювало його найбільше: «У супроводі жандармів», «Бурлаки на Волзі».
Die Gemälde von I. Repin sind der
Stolz der größten Kunstmuseen: der Tretjakow–Galerie, des Russischen Museums.
Die größte Sammlung der Werke Repins in der Ukraine ist im Charkiwer Kunstmuseum zusammengetragen, wo der Repin–Saal geschaffen wurde.
Über das Leben und Schaffen des großen Kunstmalers berichten die Expositionen in Tschugujiw und des ins Museum verwandelten Landgutes “Penaty“ (die Penaten) in der Siedlung Repino (früher Kuokalle) bei Petersburg.
Viele Gemälde von Repin wurden in vielen internationalen Ausstellungen gebührenderweise eingeschätzt.
Einen besonderen Platz im Schaffen von I. Repin nehmen die zahlreichen Porträts seiner Verwandten und Bekannten ein.
Das ukrainische Thema findet Ausdruck im berühmten Gemälde “Die Saporisher Kosaken”, in den letzten Gemälden des Künstlers “Die Schwarzmeerkosaken”, “Der Gopak”, “Wetschornyzi”.