ЗМІСТВступ
РОЗДІЛ 1. Організація банківського кредитування в Україні
1.1 Економічна сутність кредитного механізму комерційного банку
1.2 Нормативне регулювання кредитної діяльності банку
1.3. Сутність та необхідність кредитної політики комерційного банку
1.4 Макроекономічний огляд кредитного ринку України
Розділ 2. Аналіз кредитного механізму на прикладі СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”
2.1 Загальна характеристика діяльності АКБ „Тас-Комерцбанк”
2.2 Аналіз кредитного портфелю АКБ “ТАС-Комерцбанк”
2.3 Реалізація механізму кредитування в СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”
2.4 Аналіз кредитного портфелю СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк
2.5 Порівняльний аналіз кредитної політики АКБ “ТАС-Комерцбанк” та КБ „Фінанси і кредит”
Розділ 3. Рекомендації щодо вдосконалення кредитного механізму комерційного банку
3.1 Рекомендації стосовно вдосконалення кредитної політики комерційного банку
3.2 Пропозиції щодо вибору оптимальної методики нарахування відсотків за кредит
3.3 Покращення системи контролю за якістю кредитного портфеля і факторами ризику
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
АНОТАЦІЯ
на дипломну роботу на тему:
Кредитний механізм в комерційних банках
В роботі розкривається економічний зміст, необхідність та нормативне регулювання кредитного механізму комерційного банку, приділена увага макроекономічному огляду кредитного ринку.
На практичних матеріалах Софіївського філіалу акціонерного комерційного банку “ТАС-Комерцбанк” у м. Києві проведений аналіз кредитного механізму комерційного, визначене місце АКБ “ТАС-Комерцбанк” в банківській системі України та порівняно кредитні механізми АКБ “ТАС-Комерцбанк” і КБ „Фінанси і кредит”.
Наприкінці роботи зроблені висновки, згідно результатів проведеного аналізу, та запропоновані рекомендації щодо підвищення ефективності кредитного механізму комерційного банку з урахуванням банківських ризиків. Робота виконана за допомогою операційної системи Windows та пакету програм MS Office.
Сторінок *86: 2-26-38-17-3 ; ілюстрацій 14; таблиць 18; література 44; додатки 14.
Вступ
В умовах функціонування економіки нашої країни, коли йде процес становлення ринкових відносин, вирішальне значення має розвиток та удосконалення діяльності комерційних банків, проведення ними активних операцій.
Кредитні операції відносяться до групи активних операцій. Вони пов'язані з раціональним розміщенням банківських ресурсів. Головною метою проведення кредитних операцій залишається прибуток. Банк прагне його максимізації з урахуванням допустимого ступеня ризику. Від того наскільки добре банк реалізує свої кредитні функції в багатьох випадках залежить й економічне становище регіонів, які вони обслуговують, оскільки банківські кредити сприяють появі нових підприємств, збільшенню кількості робочих місць, сприяють забезпеченню їх економічної працездатності. Тому розуміння змісту кредитних операцій банку вкрай важливо, особливо для українських банків. Саме нашим, українським банкам надзвичайно важко вирішувати питання про кредитування, оскільки більшість підприємств та галузей економіки мають фінансові труднощі.
Проблема кредитування та створення оптимального кредитного механізму не є новою. Її вивчанням займаються як вітчизняні (Л.Примостка, Шевченко Р.І., А.Мороз та інші) так і іноземні економісти (Дж.Сінкі, П.Роуз та інші) бо перед кожним банком на протязі його діяльності постають такі питання: куди направити кредити? Яким підприємствам їх надати? Як уникнути кредитного ризику? У зв'язку з цим предметом дослідження дипломної роботи виступає кредитний механізм комерційного банку. Об’єктом дослідження є організація кредитної діяльності в Софіївській філії акціонерного комерційного банку “ТАС-Комерцбанк” в м. Києві (СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”).
Метою дипломної роботи є аналіз кредитного механізму комерційного банку та розробка рекомендацій щодо його покращення. Мета роботи обумовлює виконання наступних задач:
-
розглянути економічну сутність кредитного механізму комерційного банку;- дослідити нормативне регулювання кредитної діяльності банку;
- визначити сутність та необхідність кредитної політики комерційного банку як основної складової кредитного механізму;
- зробити макроекономічний огляд кредитного ринку України;
- дати загальну характеристику діяльності АКБ „Тас-комерцбанк”;
- проаналізувати кредитний портфель АКБ “ТАС-Комерцбанк”;
- розглянути реалізацію механізму кредитування в СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк” на прикладі ПП “Талант-Торг”;
- проаналізувати кредитний портфель СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”;
- зробити порівняльний аналіз кредитної політики АКБ “ТАС-Комерцбанк” та КБ „Фінанси і кредит”;
- розробити рекомендації щодо покращення кредитного механізму комерційного банку.
Дослідження проводилися за допомогою як загальнонаукових методів (порівняння, індукції, дедукції) статистичних (аналіз ряду динаміки), так і економічних методів (горизонтальний та вертикальний аналіз, аналіз коефіцієнтів).
Розроблені рекомендації мають практичну цінність для роботи банківських установ. Власним внеском автора є обґрунтований вибір оптимальної методики нарахування відсотків за користування кредитом.
Джерелами інформації в ході написання роботи слугували як навчальні посібники так і періодична література, також використовувалась статистична і фінансова звітність банку.
Для забезпечення наочності аналітичного матеріалу, виконання математичної та статистичної обробки, а також для оформлення роботи й інформації використовувалися пакети програм: MicrosoftWord та MicrosoftExсel.
РОЗДІЛ 1Організація банківського кредитування в Україні
1.1 Економічна сутність кредитного механізму комерційного банку
Категорія “кредит” як в теоретичному, так і практичному аспекті явище без сумніву цікаве. Слово “кредит” походить від латинського “сreditum”, що означає “позика”, “борг”. Деякі лінгвісти пов'язують його із “credos”, тобто “вірю”, „довіряю”. Отже, категорія кредиту так чи інакше розглядається економічною наукою, як відносини про надання позики однією особою іншій, що засновані на довірі та передбачають повернення наданої вартості у певний строк з сплатою ціни за користування. Таким чином, можна говорити, що кредитним відносинам притаманні такі базові ознаки:
- Феномен кредитування означає передачу вартості однією особою іншій у тимчасове користування на умовах повернення та платності;
- Економічною основою кредиту є тимчасово вільна від обігу мобілізована вартість, що здатна до відчуження та формування позичкового капіталу;
- Кредитні відносини передбачають наявність довіри, тобто передбачають вільний рух інформації між позичальником і кредитором.
Таким чином, кредит – це економічні відносини, що виникають між кредитором та позичальником з приводу передачі тимчасово вільних коштів на умовах їх повернення та сплати ціни за користування. Кредит є однією з основних форм руху позичкового капіталу.
Тривалий час кредит розглядався як мінова операція, розділена у часі, заснована на довірі кредитора до позичальника. Згодом було сконцентровано увагу на досліджені механізму зв'язку кредиту з економічним середовищем. Проте справді наукового підходу до вивчення категорії кредит та його ролі в процесі відтворення це явище отримало 18-19 ст., що пов'язують з виникненням так званої натуралістичної теорії кредиту, засновниками якої виступили класики наукової економічної думки: А. Сміт, Д. Рікардо, А.Тюрго, Дж. Міль.
Суть натуралістичної теорії кредиту можна охарактеризувати такими положеннями:
- Об'єктом кредиту є тимчасово вільний капітал у вигляді натуральних речових благ, які можуть бути позичені одним економічним агентом іншому;
- Кредит – форма руху матеріальних благ, а тому роль кредиту полягає в перерозподілі цих благ у суспільстві;
- Позичковий капітал є реальним капіталом;
- Банки виступають лише як посередники в кредиті, спочатку акумулюючи вільні кошти, а потім розміщуючи їх як позику;
- Пасивні операції є первинними порівняно з активними.
Заслугою натуралістичної теорії було те, що її представники не просто визнавали зв'язок кредиту з процесами виробництва, а виходили з первинності виробництва і вторинності кредиту; вони переконливо доводили, що кредит сам по собі не може створювати додаткової вартості, що остання виникає лише в процесі виробництва. Проте натуралістичному підходу був властивий ряд помилок, пов'язаних із тим, що його представники не спромоглися до кінця провести межу між позичковим і реальним капіталом.
По мірі зростання ролі кредиту та банків у процесі суспільного відтворення, заміни реальних грошей кредитними засобами обігу, використання кредиту і банків у цілях державного регулювання економіки виникають нові погляди щодо суті та ролі кредиту у процесі розширеного відтворення. Цей період характеризується появою та розвитком так званої капіталотворчої теорії кредиту, найбільш яскравими представниками якої виступили: Дж.Ло, Г.Маклеод, Й.Шумпетер, А.Ган, Дж. Кейнс, М.Фрідмен.
Суть капіталотворчої теорії кредиту можна окреслити такими основними положеннями:
- Кредит, як і гроші, є безпосередньо капіталом, а тому, розширення кредиту означає нагромадження капіталу;
- Банки відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні кредитних відносин;
- Активні операції банків є первинними щодо пасивних.