Роки | 1 | 2 | 3 | 4 |
Заборгованість на початок року | 100 | 71,43 | 42,86 | 14,28 |
Нараховані проценти за рік | 25,71 | 17,14 | 8,58 | 1,07 |
Сумарні нараховані проценти | 25,71 | 42,85 | 51,43 | 52,5 |
Півріччя | Залишок позики на початок року | 15% піврічних | Залишок загальної суми заборгованості на кінець року | Річна плата (ануїтет) | Річна плата тільки за позику |
1 | 100 | 15 | 115 | 24,036 | 9,036 |
2 | 90,964 | 13,644 | 104,609 | 24,036 | 10,391 |
3 | 80,572 | 12,086 | 92,658 | 24,036 | 11,95 |
4 | 68,622 | 10,293 | 78,916 | 24,036 | 13,743 |
5 | 54,88 | 8,232 | 63,112 | 24,036 | 15,804 |
6 | 39,076 | 5,861 | 44,937 | 24,036 | 18,175 |
7 | 20,901 | 3,135 | 24,036 | 24,036 | 20,901 |
Усього | - | 68,252 | - | 168,252 | 100 |
Коли виконують порівняння різних варіантів розрахунку кредиту, основну увагу приділяють сумі нарахованих процентів.
Метод розрахунку | Моменти вартості, тис. грн. • рік | Кінцеві результати розрахунку,тис. грн. | |||
Мб | М% | Мп | за масою вартості | за нарахованими процентами | |
1 | 202,5 | 105,1875 | 307,6875 | 87,91 | 44,25 |
2 | 175 | 122,5 | 297,5 | 85 | 52,5 |
3 | - | - | 294,441 | 84,126 | 68,252 |
З таблиці видно, що за масою вартості найкращим є дискретний метод нарахування відсотків, а за обсягом нарахованих відсотків – останній метод ануїтету. Вибір найкращого і найгіршого варіантів повернення боргу залежить, головним чином, від прийнятого для порівняння показника (критерію оптимальності) – від маси вартості чи нарахованих процентів. За цими критеріями розглянуті варіанти позики мають зовсім протилежні результати. Проте маса вартості показує зростання загального капіталу банку, а нараховані проценти лише окремої їхньої частини, до того ж без врахування, як вони змінюються в часі. Тому, на нашу думку, для АКБ “ТАС-Комерцбанк” для дослідження позикової вартості правильніше використовувати методику за показником маса вартості, яким можна визначати середню масу капіталу, що функціонує в банку (або який утворюється в банку) протягом розглянутого проміжку часу. В нашому випадку найкращим виявився метод нарахування відсотків за дискретною методикою.
3.3 Покращення системи контролю за якістю кредитного портфеля і факторами ризику
Для кожної кредитної операції характерні свої специфічні причини та фактори, що визначають ступінь ризику. Так, кредитний ризик може виникнути при погіршенні фінансового стану позичальника, відсутності необхідних організаційних здібностей у керівника позичальника, недостатньої підготовленості працівника, що приймає рішення про кредитування, та інших обставинах .
Розглянемо вплив кредитного ризику на зміну ставки за кредитом і на прибутковість банку.
Нехай ймовірність неповернення позичальником узятої суми позики та процентів за нею змінюється від 0 до 1, то взаємозв’язок між ризиком і дохідністю передамо таким рівнянням:
Ч ф = (1 + Ч) / (1 – Р) – 1 , (3.8)
де Ч ф – фактична ставка процента з урахуванням кредитного ризику;
Ч – безризикова (реальна) ставка процента;
Р – ймовірність неповернення кредиту.
За безризикову ставку процента береться облікова ставка НБУ, яка складала 7 % на 01.01.2003 р.
Формула 3.8 підтверджує правило, що за ризик має бути компенсація, тобто процентну ставку може бути знижено для фінансово-надійних клієнтів, які в змозі повернути позику з великою ймовірністю і навпаки, ставку може бути підвищено, якщо банк має справу з клієнтом з високою ймовірністю неповернення позики.
Розглянемо ситуацію, коли банк має повну впевненість у тому, що позику буде повернено позичальником: Р = 0. Тоді, за оптимальним сценарієм:
ЧФ = (1 + 0,07) / (1 – 0) – 1 = 0,07 = 7 %.
Тобто буде застосовано безризикову ставку процента. При цьому прибуток банку складатиме, наприклад, при сумі кредиту 100000 грн.:
100000х0,07 = 7000 ( грн.)
Розглянемо ситуацію, коли банк впевнений, що позичальник поверне половину позики: Р = 0,5, тобто кредит характеризується як “сумнівний”. Тоді за зваженим сценарієм: