Він вказує на методи, за допомогою яких шукач може досягти завершеності і тієї досконалості, яка приходить через розуміння істинного змісту шляху Ісуса і Мухаммеда .
Саме так , коли суфій говорить Бог, він має на увазі не ту божественність, про яку думає людина, вихована в традиціях теології. Суфії рахують, що божественне пізнається тільки в результаті індивідуального досвіду. Це не означає , що суфії пропонують відмовитися від розвитку обдарування до логічного мислення. Румі пояснює, що здоровий глузд надто важливий, але він повинен знати своє місце. Якщо вам потрібна одежа ви направляєтеся до кравця . Розуміння підказує вам , якого кравця вам потрібно вибрати , але після цього розум відсторонюється. Вам доведеться повністю ввіритися вашому кравцю , тобто повірити в то , що він зробить все як потрібно. Хоча матеріаліст заявляє, що відкритий для того, що може повідомити йому містик , проте він не зможе повірити. Істина не має основи ні в реальності, ні в логіці. З цього слідує , що містик працює на різних рівнях , а матеріаліст - тільки на одному.
Однією з причин, чому суфії не проповідують своє вчення відкрито, є те , що релігійні люди або матеріалісти не зрозуміють їх : «Королівський сокіл сів на розвалини дому, де мешкали сови. Вони вирішили, що сокіл прилетів для того , щоб вигнати їх з оселі і самому заволодіти нею. Сокіл мовив: «Ці розвалини можуть здаватися прекрасною місцевістю для вас ,та я віддаю перевагу сидіти на руці Короля». Тут деякі сови закричали: «Не вірте йому , він лукавить, щоб украсти наш дім»».
Використання притч і ілюстрацій, подібних до цієї, дуже широко розповсюджені серед суфіїв, і Румі насправді був майстром алегорії.
Часто він різними способами виражає одну і ту ж думку, щоб вона глибше проникла в розум читача. Суфії рахують, що ідея може проникнути в закритий розум , тільки якщо вона буде виражена так , що їй вдасться проникнути скрізь завісу . Тільки любов є тією силою, якій належить підняти людину і все людство на рівень завершеності : «Людство відчуває свою недовершеність, томиться бажанням і прагне задовольнити свої бажання через різні види діяльності і амбіції. Але тільки в любові вона може знайти завершеність».
Кожен, хто здобув певного рівня спокуси в якомусь особистому плані, думає , що зможе знайти шлях до осяяння самостійно. Суфії заперечують це і запитують, яким способом людина може знати що-небудь, якщо вона не знає , що це таке? Румі пише : «Всі стали золотошукачами , але простолюдин , натрапивши на золото , не впізнав його. Якщо ви не вмієте розпізнавати золото – приєднуйтеся до мудреця». Часто проста людина, думаючи, що вже наближається до просвіти , бачить тільки її віддзеркалення. Світло може відбитися на стіні. Стіна в тому випадку, як привітна господарка, приймає в себе гостя. «Не прив’язуйся до цеглини, шукай вічне джерело».
«Для того , щоб нагріти воду , між нею і вогнем повинен бути посередник (посудина)».
Як може Шукач втілити в життя свою задачу і стати на перевірений шлях? Перш за все , він не повинен відмовлятися від життя і роботи в світі. Румі вчить , що не потрібно залишати роботу , так як «скарб, який ви шукаєте може дати вам тільки вона». Цим часто пояснюється те , що всі суфії повинні мати якийсь фах. Діяльність означає не просто працю, вона включає в себе і роботу над собою за допомогою якої людина досягає майстерності : «Завдяки присутності обізнаної людини вовна перетворюється в килим, а земля стає палацом. Присутність духовної людини веде до подібних змін».
Спочатку мудра людина ставить Шукача в позицію послідовника, але як тільки це стає допустимим , наставник відпускає учня , який від нині дістає мудру людину всередині себе і продовжує роботу над собою. В суфізмі , як і скрізь, можна зустріти немало обманних наставників.
Румі попереджає : «Не суди про суфіїв по тим ознакам , які видимі, друг мій. До яких пір ти будеш , уподібнюватися дитині: тягнутися за горіхами і родзинками?». Неправдивий вчитель буде приділяти більшу увагу зовнішнім речам: він знає , як впевнити Шукача в тому , що він велика людина, що він в усьому розуміється і може відкрити йому великі таємниці. В суфія є свої таємниці, але він повинен зробити так , щоб вони розвивались в самому учневі. Суфізм – це те, що стається з людиною , а не те , що йому дадуть. Неправдивий вчитель буде весь час пориватися вдержувати біля себе своїх послідовників, він ніколи не скаже їм, що вони проходять підготовку, яка повинна закінчитися якомога швидше, щоб вони самі змогли випробувати свій розвиток і продовжувати свій шлях як повноцінні люди.
Румі звертається до схоласта , теолога і послідовника неправдивого вчителя: « Коли ви перестанете поклонятися глеку і любити його? Коли ви почнете шукати воду?». Внутрішнє – це те, на чому будують свої судження люди. «Потрібно пам’ятати різницю між кольором вина і кольором келиха».
Суфій повинен підтримувати процес саморозвитку, не пропускаючи жодних деталей, інакше просте зосередження на чомусь приведе до порушення рівноваги, а пізніше – до краху. Різні люди розвиваються з різною швидкістю. Румі говорить , що одні розуміють все, прочитавши лише сторінку. Інші все зрозуміють, якщо опиняться учасниками події. Здібність до розуміння розвивається паралельно духовному розвитку людини.
Суфії вважають , що все , що ми бачимо відчуваємо і переживаємо в звичайному житті, являється всього-лиш невеликою частиною великого цілого. Деяких вимірів ми можемо досягнути тільки в результаті зусилля. Вони реальні , як реальна підводна частина айсберга. Прихована реальність значно прекрасніша за всі самі сміливі припущення про неї.
Румі говорить, що життя потрібно роздивлятися одночасно як ціле і як якусь окрему частину. Досягнення гармонії з цілим, тобто з різнобічною діяльністю життя, є досить важливим на шляху до осяяння.
Поступово, по мірі того як суфій нагромаджує все більше досвіду, він починає зумовлювати своє мислення відповідно з цим спрямуванням. Є час збирати і час розкидати.
Румі вчить , що насправді люди самі не знають , чого вони хочуть. Їхня внутрішня спрага пробуджується в сотнях бажань, які вони вважають своїми потребами. Як показує досвід , ці бажання не відбивають того , що їм насправді хочеться, тому що після їхнього здійснення спрага все-таки залишається.
Суфій спочатку розвиває в собі здібність відмовитись , потім здібність переживати предмет, що розглядається, а не тільки дивитися на нього з боку. Щоб зробити це вчитель радить йому роздумувати над словами Румі: «Коли голодний і ситий дивляться на кусок хліба, вони бачать різні речі»,
Якщо людина незріла, то на неї мають вплив її власні принципи, і вона не може надіятися на перемога. Румі концентрує увагу на необхідності розвитку певного контролю, тобто такого контролю, який досягається через досвід, а не через звичайні теорії добра і зла, правильного і неправильного.
За допомогою вправ учень розвиває в собі здібність бачити речі по-новому. В будь-якій ситуації він починає вести себе і реагувати по-іншому, не так, як йому було звично раніше. Тепер він досягає більш глибокий зміст, наприклад таких порад: «Бережіть перлину, а не раковину», «Не в кожній раковині можна знайти перлину», «Гора на багато разів більша рубіна». Те, що здається звичайній людині майже банально , нехай навіть це звучить як прописна істина , раптом стає повним сенсу для суфія . Те, що може здаватися звичайній людині каменем , говорить Румі, розгортаючи цю тему, для того, хто пізнав являється перлиною.
Якщо Шукач підходить до роботи по-творчому , він зможе досягнути щаблини, на якій його інколи буде навідувати натхнення , але не увесь час. Якщо він під переживаннями самозабуття виявить, що радісне, повне змісту відчуття повноти приходить ненадовго і не підлегле контролю. Таємниця захищає себе: «Роздумуй про духовність скільки хочеш – вона обійде тебе , якщо ти її недостойний . Пиши про неї, пишайся нею – вона не принесе тобі ніякої користі і «полетить» від тебе. Але якщо духовність побачить твоє зосередження , то подібно прирученому птаху , сяде на твою розкриту долоню. Хіба павич сяде в непідходящому місці?» тільки опинившись за межами тієї стадії, суфій зможе передати дещо іншим з таємниць Шляху. Якщо він захоче зробити це раніше , «птах полетить».
Румі відмічає, що сітка, якою є ваш розум не дуже міцна.
З народженням в людині внутрішнього життя , починають працювати п’ять внутрішніх відчуттів. Малопомітна їжа, про яку говорить Румі, починає проявляти свої поживні властивості. При цьому людина може бути підконтрольною перемінам настрою.
Коли суфій отримає особливу проникливість , яка ототожнюється з розвитком нехибної інтуїції , він починає настільки відчувати знання, що здатен, наприклад, при читанні книги відрізняти істину від вигадки, реальний задум автора від інших елементів. Подібна здатність має погрозу, перш за все для імітаторів, які називають себе суфіями, так як справжній суфій бачить все наскрізь.
Розуміння істинного змісту нез'ясованих подій в світі являється ще одним результатом суфійського розвитку. Чому, наприклад, певні стадії містичної підготовки займають у одних людей більше часу, ніж у інших, хоча останні виконують всі накази більш недбало? Румі ілюструє досягнення одного із аспектів життя, який затуманює всю повноту проявлення дійсності і малює перед нами невірну картину цілого. «Двоє бідних підійшли до дверей дому. Одному відразу дали кусок хліба, і він пішов. Другого заставили чекати. Чому? Перший бідний не дуже сподобався господарям і отримав шматок черствого хліба. Другий повинен був почекати, поки для нього спечуть свіжий хліб». Ця розповідь ілюструє думку, яка часто з’являється в суфійському вченні: в кожній події присутній хоча би один невідомий момент. Тому не дивно, що серед непосвячених розвивається і розширюється, подібно буряну, «зашорене» бачення. Все життя і творіння сприймаються посвяченими в якомусь новому світлі – в повноті. Суть його полягає в злитті з Богом через любов, а це потребує, насамперед, любові до всього сущого.