Поема «Одіссея» і «Казка про Синдбада-мореплавця» - це не лише розповідь про мандрівників. Значення їх головних героїв значно ширше. В них втілені основні риси, що характеризують поведінку людини, поставлену віч-на-віч з природою і тим, що вона до цього часу називає долею.
Образи Одіссея і Синдбада-мореплавця – ідеал для звичайних людей. Мудрість Одіссея, його дипломатичний талант, який щоправда, часом нагадує крутійство, поєднується у нього з мужністю, великою фізичною силою, спритністю, надзвичайною силою волі, стійкістю та витривалістю. У всіх своїх пригодах, щасливих і нещасливих, Одіссей – патріот. Синдбад – незважаючи на всі перепони, що зустрічаються під час його подорожей, завжди бореться за життя і завжди перемагає.
Отже, тип Синдбада і тип Одіссея, що виникли в різний час, але які існують паралельно, мають багато подібного. Герої зазнали багато перешкод на своєму шляху, та все одно не переставали цікавитися тим, що чули і бачили.
Безпосередньою характеристикою Одіссея і Синдбада є можливість неушкодженими виходити з найскладніших і найнебезпечніших ситуацій. Героям доводилось постійно боротися з різними страшними істотами, долати небезпечні перешкоди, рятуватись лише завдяки своїй хитрості й кмітливості. Хитрість, що поєднується з життєвою мудрістю, - є однією з визначних якостей героїв.
Нові реалії життя, розвиток суспільства позначились зародженням торговельних відносин, появою рабовласництва, приватної власності. Відповідні зміни відбулись і в окремій індивідуальності, в якій особливо розвивається ініціатива, прагнення діяти, відігравати дедалі більшу роль у громадському житті.
Одіссей і Синдбад – розумні й далекоглядні, здатні орієнтуватися у найскладніших ситуаціях, енергійні і красномовні, практичні у всіх своїх вчинках – цим вони втілюють ті нові зміни, що відбувалися в суспільстві. Це дістає свій вираз і в надзвичайній кмітливості й діловитості, фантастичній спритності.
Обачливий розум Синдбада і Одіссея завжди спрямований на досягнення практичної мети. У повсякденному житті, де б вони не були, вони ніколи не забувають про свою вигоду. Мабуть, значною мірою саме вона штовхає їх до нових пригод, до пошуків нового й невідомого. Але до практицизму героїв домішується і щось інше, що змушує їх нехтувати природною обережністю, навіть не слухати серця, яке попереджує про небезпеку. Це – допитливість.
Сподівання відшукати дивних і невідомих людей, на власні очі побачити те, чого не бачив, перетворюють героїв на справжніх дослідників-географів, ботаніків, етнографів. Їх цікавить все у нових країнах: звичаї, одяг і мораль, невідомі рослини з дивними властивостями, побут інших людей, що вражають своєю дикістю й примітивністю.
Синдбад, вирушаючи в подорож, промовив своїм близьким і знайомим: «Світ – корабель, розум – вітрило, думка – кермо. Отже, ставши до керма, можна побачити, на що здатна людина». Дійсно, людина, яка не боїться труднощів, може перемогти найфантастичніші страхіття на шляху до своєї мети.
Список використаної літератури:
1. Боннар А. Греческая цивилизация. Кн. 1: От Иллады до Сокоата. – Ростов-на –Дону, 1994. – 444 с.
2. Гомер. Одіссея/ Перекл. Б.Тена. – К.: Дніпро, 1968. – 459 с.
3. Гибб А.Р. Арабская литература. Классический период. – М., 1960 – 412 с.
4. Замаровский В. Боги и герои античных сказаний. – М., 1994. – 399 с.
5. Лосев А.Ф. Гомер. – М., 1996. – 395 с.
6. Маркиш С. Гомер и его поэмы. – М., 1962. – 125 с.
7. Очерки истории арвбской культуры V – ХV вв. Материалы, исследования. – М., 1982, - 316 с.
8. Підлісна Л.Н. Світ античної літератури. – К., 1981. – 199 с.
9. Сказка о Синдбаде-мореходе. – В кн.: Тысяча и одна ночь. – М., 1975. – с.177-236.
10. Радциг С.И. История древнегреческой литературы. – М., 1982. – 487 с.
11. Султанов Ю.І. У світі античної літератури. – Харків, 2002. – 110 с.
12. Троянський І.М. Історія античної літератури. – К., 1959, - 594 с.
13. Шумовский Т.А. Воспоминания арабиста. – Л., 1977. – 170 с.
14. Шумовский Т.А. Арабы и море. – М., 1964. – 201 с.
15. Шумовский Т.А. По следам Синдбада-морехода. – М., 1986. – 141 с.
16. Чистякова Н.А., Вулих Н.В. История античной литературы. – М., 1972. – 454 с.
17. Фильштинский И.М. Арабская классическая литература. – М., 1965. – 401 с.
18. Фильштинский И.М. История арабской литературы. – М., 1991. – 725 с.